Поняття та стадії виборчого процесу в Україні.
Принципи виборчого права втілюються в процедурі організації та проведення виборів, яку ще називають виборчим процесом. Українські правознавці активно досліджують проблеми виборчого процесу.
Виборчий процес - це сукупність конституційно-процесуальних норм, регулюючих формування представницьких органів держави та інших виборних органів державної влади і місцевого самоврядування, обрання посадових осіб держави.
Або, виборчий процес - це система врегульованих Конституцією та законами України основних послідовних процесуальних стадій (етапів) організації та проведення виборів в Україні.
Виборчий процес забезпечується системою його суб'єктів.
Суб'єктами виборчого процесу є:
1) виборці;
2) виборча комісія (ЦВК);
3) партія (блок), що висунула кандидатів у депутати;
4) кандидати у депутати;
5) офіційні спостерігачі від партії - суб'єкта виборчого процесу.
Загалом учасників виборчого процесу значно більше. Це й органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх службові й посадові особи, політичні партії та громадські організації, ЗМІ, міжнародні спостерігачі тощо.
Найскладніша комплексна робота щодо організації та проведення виборів в Україні здійснюється Центральною виборчою комісією.
Відповідно до Закону України «Про Центральну виборчу комісію» ЦВК є постійно діючим державним органом, який відповідно до Конституції та законів України забезпечує організацію підготовки і проведення виборів Президента України і народних депутатів України.
|
|
|
ЦВК здійснює консультативно-методичне забезпечення виборів до місцевих рад і виборів сільських, селищних, міських голів. ЦВК очолює систему виборчих комісій, які утворюються для підготовки і проведення виборів Президента України та народних депутатів України. Основні повноваження ЦВК щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів місцевих рад і сільських, селищних, міських голів, а також їх фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення закріплено в Законі України «Про Центральну виборчу комісію».
З 2007 року в Україні діє Державний реєстр виборців - автоматизована інформаційно- телекомунікаційна система, призначена для зберігання, оброблення даних, встановлених законодавством відомостей про виборців, і користування ними, створена для забезпечення державного обліку громадян України, які мають право голосу відповідно до ст. 70 Конституції України.
Основними завданнями Державного реєстру виборців є ведення персоніфікованого обліку виборців і складання списків виборців для проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради АР Крим, місцевих рад, сільських, селищних, міських голів, всеукраїнських і місцевих референдумів.
|
|
|
До органів Державного реєстру виборців ст. 14 Закону України «Про Державний реєстр виборців» відносить:
1) розпорядника Державного реєстру виборців;
2) органи ведення Державного реєстру виборців;
3) регіональні органи адміністрування Державного реєстру виборців.
Виборчий процес, як і будь-який інший різновид юридичного процесу, не може бути хаотичним. Він має послідовний характер і складається з певних стадій (етапів), зміст яких визначається встановленою Конституцією та законами України поведінкою та діяльністю учасників виборчого процесу в чіткі строки. Порушення логіки чи строків виборчого процесу матиме своїм наслідком зрив цього процесу, визнання виборів недійсними.
Місцеві вибори, будучи однією з важливих форм діяльності територіальних громад, залучають до виборчого процесу велику кількість громадян України, які обирають і прагнуть здобути виборний мандат місцевого самоврядування. Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» встановлює:
|
|
|
- основні (обов'язкові) етапи:
1) утворення виборчих округів;
2) утворення виборчих дільниць;
3) формування складу територіальних виборчих комісій, утворення дільничних виборчих комісій;
4) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення;
5) висування та реєстрація кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови;
6) проведення передвиборної агітації;
7) голосування у день виборів;
8) підрахунок голосів виборців, установлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів.
- додаткові (факультативні) етапи:
1) повторне голосування;
2) підрахунок голосів виборців, установлення підсумків повторного голосування і результатів місцевих виборів.
Аналогічні етапи властиві й для інших різновидів виборчого процесу в Україні.
Попри багатоманітність видів виборів в Україні можна виділити основні стадії організації та проведення виборів, які властиві всім видам виборів:
- призначення або проголошення виборів;
- формування територіальних виборчих одиниць - виборчих округів і виборчих дільниць;
- формування виборчих комісій;
- передвиборна агітація; голосування;
|
|
|
- підрахунок голосів;
- встановлення результатів голосування та їх оприлюднення;
- припинення діяльності виборчих комісій.
Іноді відбуваються й додаткові стадії виборчого процесу:
- повторне голосування;
- підрахунок голосів виборців;
- установлення підсумків повторного голосування і результатів місцевих виборів.
Змістовне наповнення основних стадій виборчого процесу можна проілюструвати на прикладі виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.
Первинною стадією процесу місцевих виборів є формування виборчих округів і виборчих дільниць.
Як відомо, для проведення виборів депутатів сільської, селищної ради сільська, селищна територіальна виборча комісія не пізніше ніж за 37 днів до дня місцевих виборів утворює одномандатні виборчі округи з приблизно рівною кількістю виборців у кожному.
Орієнтовна середня кількість виборців у одномандатних виборчих округах у межах села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища визначається відповідною територіальною виборчою комісією на підставі відомостей Державного реєстру виборців про кількість виборців, які проживають на території відповідного села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища, що подаються органом ведення Державного реєстру виборців до відповідної територіальної виборчої комісії не пізніше ніж за 39 днів до дня виборів.
Вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, міських, районних у містах рад проводяться відповідно у багатомандатному та одномандатних мажоритарних виборчих округах. При цьому багатомандатний виборчий округ по виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим поділяється на виборчі територіальні округи, межі яких збігаються з межами районів, що входять до складу Автономної Республіки Крим, та міст республіканського в Автономній Республіці Крим значення. Рішення про утворення таких округів не приймається.
Багатомандатний виборчий округ по виборах депутатів міських, районних у містах рад має межі, що збігаються з межами відповідного міста або району в місті. Багатомандатний виборчий округ по виборах депутатів міських рад у містах з районним поділом поділяється на виборчі територіальні округи, межі яких збігаються з межами районів у місті. Якщо до складу міста входить інше місто, село, селище, то воно є виборчим територіальним округом по виборах депутатів міської ради міста, до складу якого воно входить. Рішення про утворення таких виборчих округів не приймаються.
Одномандатні мажоритарні виборчі округи у межах Автономної Республіки Крим, районів у містах утворюються відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, районною у місті радою поточного скликання не пізніше ніж за 45 днів до дня місцевих виборів на підставі відомостей Державного реєстру виборців про кількість виборців, які проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, що подаються органом ведення Державного реєстру виборців до відповідної ради не пізніше ніж за 49 днів до дня виборів.
Одномандатні мажоритарні виборчі округи у межах міст (крім міст Автономної Республіки Крим, міст Києва, Севастополя) утворюються відповідною обласною радою поточного скликання не пізніше ніж за 45 днів до дня місцевих виборів на підставі відомостей Державного реєстру виборців про кількість виборців, які проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, що подаються органом ведення Державного реєстру виборців до відповідної ради не пізніше ніж за 49 днів до дня виборів.
Одномандатні мажоритарні виборчі округи у межах міст Автономної Республіки Крим (крім міста Севастополя) утворюються Верховною Радою Автономної Республіки Крим поточного скликання не пізніше ніж за 45 днів до дня місцевих виборів на підставі відомостей Державного реєстру виборців про кількість виборців, які проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, що подаються органом ведення Державного реєстру виборців до відповідної ради не пізніше ніж за 49 днів до дня виборів.
Одномандатні мажоритарні виборчі округи у межах міст Києва, Севастополя утворюються відповідно Київською, Севастопольською міською радами поточного скликання не пізніше ніж за 45 днів до дня місцевих виборів на підставі відомостей Державного реєстру виборців про кількість виборців, які проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, що подаються органом ведення Державного реєстру виборців до відповідної ради не пізніше ніж за 49 днів до дня виборів.
Кількість одномандатних мажоритарних виборчих округів дорівнює половині кількості депутатів (загального складу) відповідної ради. При утворенні одномандатних мажоритарних виборчих округів відповідна рада встановлює їх єдину нумерацію.
Вибори депутатів обласних, районних рад проводяться відповідно у багатомандатному та багатомандатних мажоритарних виборчих округах. Багатомандатний виборчий округ по виборах депутатів обласних рад поділяється на виборчі територіальні округи, межі яких збігаються з межами районів і міст обласного значення, що входять до складу відповідної області. Рішення про утворення таких округів не приймається.
Межі багатомандатних мажоритарних виборчих округів по виборах депутатів обласних рад збігаються з межами районів, міст обласного значення, що входять до складу області. Рішення про утворення таких виборчих округів не приймається.
Багатомандатний виборчий округ по виборах депутатів районних рад поділяється на виборчі територіальні округи, межі яких збігаються з межами сіл (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селищ, міст районного значення, що входять до складу району. Рішення про утворення таких виборчих округів не приймається.
Межі багатомандатних мажоритарних виборчих округів по виборах депутатів районних рад збігаються з межами сіл (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селищ, міст районного значення, що входять до складу району. Рішення про утворення таких виборчих округів не приймається.
Для виборів сільського, селищного, міського голови відповідний одномандатний виборчий округ має межі, що збігаються з межами відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища, міста. Одномандатний виборчий округ по виборах міського голови у містах з районним поділом поділяється на виборчі територіальні округи, межі яких збігаються з межами районів у місті. Якщо до складу міста входить інше місто, село, селище, то воно є виборчим територіальним округом по виборах міського голови міста, до складу якого воно входить. Рішення про утворення таких виборчих округів не приймаються.
Повідомлення про виборчі округи із зазначенням їх номерів, меж, центрів, орієнтовної кількості виборців у кожному виборчому окрузі оприлюднюється відповідною територіальною виборчою комісією в місцевих друкованих засобах масової інформації або в інший, визначений цією виборчою комісією спосіб наступного дня після їх утворення та надсилається до Центральної виборчої комісії.
Таким чином, порядок формування виборчих округів, згідно з Законом України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», залежить від:
а) виду виборів (вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, вибори сільської ради, вибори селищної ради, вибори районної у місті ради і т. д.);
б) виборчої системи, яка застосовується щодо конкретного виду виборів (мажоритарна, мажоритарно-пропорційна).
Легітимність результатів виборів залежить від неухильного виконання суб'єктами виборчого процесу та іншими суб'єктами права, які беруть участь у виборах, неухильного дотримання та виконання вимог Конституції та законів України щодо організації проведення виборів на кожній стадії виборчого процесу.
Нормативно-правові акти:
1. Конституція України від 28 червня 1996 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
2. Закон України “Про вибори народних депутатів України” від 17 листопада 2011 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
3. Закон України “Про вибори Президента України” від 5 березня 1999 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
4. Закон України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” від 10 липня 2010 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
5. Закон України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми” від 3 липня 1991 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
6. Закон України «Про всеукраїнський референдум» від 6 листопада 2012 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
7. Закон України “Про Центральну виборчу комісію” від 30 червня 2004 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
8. Закон України “Про Державний реєстр виборців” від 22 лютого 2007 року // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
9. Указ Президента України «Про План заходів із виконання обов'язків та зобов'язань України, що випливають з її членства в Раді Європи» від 12 січня 2011 року № 24 // http://www.zakon2.rada.gov.ua.
Спеціальна література:
1. Оніщук М. Категорія “безпосередня демократія” в конституційному праві України (теоретико-методологічні аспекти) // Право України. - 2006. - №9. - С. З- 9.
2. Виборче право України: Навчальний посібник / За ред. В.Ф. Погорілка, М.І. Ставнійчук - К.: Парламентське видавництво, 2003. - 383 с.
3. Костицька І. Політико-правова природа народного представництва // Право України. - 2006. - № 10. - С. 9 - 15.
4. Ковтунець В. Про зміст та обсяг суб'єктивного виборчого права // Вибори та демократія. - 2006. - №2 (8). - С. 54-59.
5. Фрицький Ю. Пропорційна система виборів до Верховної Ради України – оціночний аспект // Право України. – 2006. – № 4. – С. 104–107.
6. Ковальчук О.Б. Виборчий процес в Україні: конституційно-правові аспекти (1991 – 2001 р.р.) : Монографія. – К.: ФАДА, ЛТД, 2008. – 176 с.
7. Шаповал В. Конституційні механізми реалізації народного суверенітету // Вісник Конституційного Суду України. - 2004. № 5. - С.77 - 97; № 6. - С. 83- 102.
8. Конституційно-правові форми безпосередньої демократії в Україні: проблеми теорії і практики. Монографія / За ред. В. Ф. Погорілка. - К.: Вид-во Ін-ту держави і права ім. В. М. Корецького HAH України, 2001. - С. 37.
9. Європейський демократичний доробок у галузі виборчого права: Матеріали Венеціанської Комісії, Парламентської Асамблеї, Комітету Міністрів, Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи. - Вид. 2-е, випр. і доп. / За ред. Ю. Ключковського; Пер. з англ. - К.: Логос, 2009. - С. 33-37.
10. Ковальчук О.Б. Виборчий процес в Україні: конституційно-правові аспекти: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. - Одеса, 2003. - С. 4.
11. Максакова Р.М. Вибори до органів місцевого самоврядування: проблеми теорії і практики: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. - К., 2003. - С. 6.
12. Федоренко В.Л. Категорія «виборчий процес» у конституційному праві: теоретико-методологічні та законодавчі аспекти // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2010. - № 10. - С. 35-36.
13. Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Конституційне право України: Підручник / За заг. ред. проф. В.Л.Федоренка. – 3-вид., перероб. і доопр. - К.: КНТ, Видавництво Ліра-К, 2011. – 532 с.
14. Майданник О.О. Конституційне право України: Навч. посіб. – К.:Алерта, 2011. – 380 с.
15. Конституційне право України: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. В.П.Колісника та Ю.Г. Барабаша. – Х.: Право, 2010. – 416 с.
16. Конституційне право України: підруч. / В.І.Чушенко, І.Я.Заяць. – Вид. 2-ге, допов. і переробл. – К.: Ін Юре, 2009. – 548 с.
Тема 11: «Конституційні основи референдумів в Україні»
ПЛАН
1. Поняття референдуму в Україні.
2. Класифікація референдумів в Україні.
3. Предмет всеукраїнського та місцевого референдуму в Україні.
4. Референдний процес в Україні.
5. Поняття та види юридичної відповідальності за порушення законодавства України про вибори і референдуми.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 249; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!