ТЕМА 9. ПСИХОСЕМАНТИЧНІ МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Галузь психологічної науки, яка досліджує походження, будову, формування і функціонування індивідуальної системи значень, що опосередковує в діяльності людини всі інтелектуальні процеси (сприймання, пам'ять, мислення, вибір мети, прийняття рішення).

Об’єкт
психосемантики

Форми існування значень в індивідуальній свідомості людини,
до яких входять:

Вивчення загальнопсихологічних і специфічних аспектів
процесу утворення категорій у свідомості людини

Побудова суб'єктивних семантичних просторів
(своєрідне моделювання категоріальних структур
індивідуальної свідомості)

У широкому
сенсі

Метод побудови індивідуальних або групових семантичних просторів

Координатами об'єкта в семантичному просторі служать його оцінки по ряду біполярних градуйованих (трьох-, п'яти-, семибальних) оціночних шкал, протилежні полюси яких задані за допомогою вербальних антонімів. Ці шкали відібрані з безлічі пробних шкал методами факторного аналізу.

Біполярна градуйована оціночна шкала, яка використовується в методі семантичного диференціала

Автор
методу

Чарльз Осгуд, 1952 р.

Обґрунтовував використання
трьох базисних оціночних семибальних шкал (Осгудовський базис):

Виділені наступні фактори:

- Осгудовскій базис – «оцінка», «сила», «активність»,

- крім того, «впорядкованість», «складність», і ще один особливий фактор, названий «комфортність».

Процедура СД

- досліджуваний (один суб'єкт або група) оцінює вимірювані об’єкти (поняття, персонажі, символи) за рядом двополюсних (біполярних) шкал;

- при побудові таких оцінок, на думку Ч. Осгуда, істотну роль грає явище синестезії;

Синестезія – це основа метафоричних переносів і оцінок, що дозволяє, наприклад, оцінювати голос як м'який або жорсткий (тобто за біполярною шкалою «м'який-твердий»). Феномен синестезії полягає у виникненні відчуття однієї модальності під впливом подразника іншої модальності.

- кожна шкала – континуум будь-якої ознаки, який задається через присвоєння полюсам протилежних виразів цієї ознаки:

один вираз – предельно позитивний,

інший вираз – предельно негативний;

- найчастіше використовують прикметники, але полюси також можуть бути задані символами, малюнками, художніми зображеннями, фотографіями, фізичними предметами;

- центр шкали – позначення відсутності (або балансу) вираженості ознаки як у позитивному, так і у негативному напрямках (тому йому присвоюється нульове значення);

- шкали можуть бути градуйовані наступним чином:

трибальні шкали (1 0 -1),

п’ятибальні шкали (2 1 0 -1 -2),

семибальні шкали (3 2 1 0 -1 -2 -3),

моно полярні шкали (об’єкти оцінюються за вираженістю однієї ознаки);

- для наочності шкали розміщують одна під одною, а оцінки досліджуваного на кожній з них поєднують прямими відрізками;

- отримана ламана лінія – семантичний профіль досліджуваного.

Результати

- кожна шкала розглядається як вісь семантичного простору (СП) досліджуваного;

- оцінки досліджуваним за кожною шкалою – як точки його СП;

- положення кожної точки визначається двома показниками:

1) якісним – спрямованість (позитивна чи негативна) – встановлюється семантична близькість або віддаленість різних об’єктів (на основі семантичних профілів, отриманих в одного досліджуваного за оцінками цих об’єктів), тобто визначається суб'єктивна подібність або відмінність цих об’єктів,

2) кількісним – інтенсивність (абсолютна величина балу) та ступінь подібності / відмінності об’єктів

де  – об’єкти, що порівнюються,

Д – семантична відстань між об’єктами,

 – різниця між об’єктами за кожною ознакою.

Застосування

- можна порівнювати дані різних суб'єктів за одним і тим самим предметом;

- визначати динаміку ставлень суб'єкта до одного й того ж об’єкта залежно від впливу різних факторів (віку, часу, соціального становища, стану здоров’я тощо).

Дата добавления: 2018-09-20; просмотров: 342; Мы поможем в написании вашей работы!