Види психологічного експерименту
| І. За метою дослідження | |||
| Дослідницький | Мета – отримання нових знань про об’єкт і предмет вивчення. | ||
| Діагностичний (психометричний) | Експеримент – дослід-завдання, яке виконуються досліджуваним з метою виявлення або вимірювання у нього певних якостей (нових знань такі експерименти не дають). | ||
| Демонстраційний | Навчальний експеримент. | ||
| ІІ. За рівнем дослідження | |||
| Попередній (пілотажний) | Здійснюється на етапах аналізу проблеми, аналізу гіпотез і планування дослідження для: - уточнення проблеми; - адекватного орієнтування в проблемі; - зондування конкретних ситуацій; - уточнення гіпотез; - формулювання питань для подальшого вивчення. | ||
| Основний | Повномасштабне емпіричне дослідження для отримання нових знань з проблеми. Що вивчається. | ||
| Контрольний | Дослід, результати якого порівнюють з результатами основного експерименту. | ||
| ІІІ. За типом експериментальної ситуації | |||
| Лабораторний (штучний) | Штучне відтворення умов, які дозволяють суворо дозувати стимуляцію (НЗ). Контролювати інші впливи на досліджуваного (ДЗ), точно реєструвати його відповіді (ЗЗ). | ||
| Природний (польовий) | Здійснюється у звичних для досліджуваного умовах з мінімальним втручанням в його життєдіяльність з боку експериментатора. | ||
| Формувальний | Активний вплив на досліджуваного, що сприяє його психічному роз витоків та особистісному зростанню. | ||
| IV. За кількістю НЗ
| |||
| Однофакторний | Двомірний експеримент з простими експериментальними планами («одна НЗ – одна ЗЗ») | ||
| Багатофакторний | Багатомірний експеримент з факторними експериментальними планами («декілька НЗ – одна ЗЗ», «декілька НЗ – декілька ЗЗ»). | ||
| V. За кількістю досліджуваних | |||
| Індивідуальний | n=1 | ||
| Груповий | n>1 | ||
| Квазіексперимент (В. М. Дріжинін) | |||
| Будь-яке дослідження: - спрямоване на встановлення каузальної (причинно-наслідкової) залежності між двома змінними («якщо А, то В»), - в якому при конструюванні вибірки відсутня попередня процедура зрівнювання груп, - або паралельний контроль з участю контрольної групи замінений порівнянням результатів до і після тестування групи (або груп). | |||
ТЕМА 5. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЯК МЕТОД ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
1. Загальна характеристика психологічного спостереження.
2. Класифікація психологічного спостереження.
3. Етапи проведення психологічного спостереження.
4. Фіксація результатів психологічного спостереження.
5. Фактори, що впливають на результати психологічного спостереження.
Загальна характеристика психологічного спостереження
|
|
|
| Визначення спостереження | ||||
| Як | Активна форма чуттєвого пізнання, яка дозволяє: - накопичувати емпіричні дані, - утворювати початкові уявлення про об’єкти, - перевіряти вихідні положення, пов'язані з цими об’єктами. | |||
| Наукове спостереження – досягнення дослідницьких, пізнавальних цілей. | ||||
| Як метод | Спосіб вивчення психологічних особливостей індивідів на основі фіксації проявів їхньої поведінки | |||
| Як | Система збору та обробки емпіричної інформації: - соціально фіксована, - викладена зрозуміло для інших, - предметно представлена, - адекватна певному обмеженому колу завдань. | |||
| Практичне спостереження – для обслуговування поточної діяльності (результати спостереження відразу використовуються для досягнення основної мети практичної діяльності) | ||||
| Основні елементи спостереження | ||||
| Мета | Отримання емпіричної інформації (накопичення фактів) про психічні явища | |||
| Об’єкт | - окрема людина (тварина), - група людей в їхній сумісній діяльності, спілкуванні. | |||
| Предмет | Як правило, це тільки зовнішні екстеріоризовані компоненти діяльності: 1) моторні компоненти практичних і гностичних дій:
- рухи, пересування і нерухомі стани об’єктів, - швидкість і напрямок рухів, - дистанції між об’єктами, - торкання, поштовхи, удари, - сумісні дії (група); 2) мовленнєві акти: | |||
| - зміст, - спрямованість, - частота, - тривалість, | - інтенсивність, - експресивність, - лексичні, граматичні, фонетичні особливості. | |||
| 3) міміка і пантоміміка, експресія звуків; 4) зовнішні прояви деяких вегетативних реакцій: - почервоніння або збліднення шкіри, - зміна ритму дихання, - потовиділення тощо, - сполучення цих ознак; 5) ситуації, що виникають у природному житті та штучно створювані у дослідженні. | ||||
| Специфічні особливості наукового спостереження | |||
| І. Особливості, що зумовлюються 1. Особливості, що визначаються складністю пізнання «внутрішнього через спостереження зовнішнього» (тобто пізнання психічного через його поведінкові прояви): - багатозначність зв’язків поведінки із суб'єктивною психічною реальністю (одна поведінкова подія зумовлюється різними психічними передумовами, або один психічний феномен може виявлятись у різних поведінкових реакціях); - багаторівнева ієрархічна структура психічних явищ (один і той самий поведінковий акт може свідчити про різні рівні психічної регуляції ефектора).
2. Особливості, що визначаються впливом спостерігача на поведінку об’єкта (тому завдання – спостерігати, залишаючись невидимим). | |||
| ІІ. Особливості, що зумовлюються 1. Вибірковість (визначається загальною спрямованістю особистості і діяльності): - смислові, цільові, операційні установки; - сенсибілізація сприйняття до значущих впливів; - мимовільна реакція на відповідні подразники (нові, контрастні); - проекція власного «Я» на поведінку, що спостерігається (при інтерпретації); - симультанне сприйняття (5-7 об’єктів одночасно). 2. Індивідуальні характеристики спостерігача: - сприйнятливість до впливу різних модальностей (зоровий, слуховий, аудіальний типи); - атенційні здібності (переважні способи концентрації та розподілу уваги), - особливості пам'яті, - когнітивний стиль, - темперамент (емоційна стійкість, пластичність тощо). | |||
| Спостережливість | Здатність помічати істотні, характерні, у тому числі і малопомітні, властивості предметів і явищ. | ||
| Вимоги до психологічного спостереження | |||
| Цілеспрямованість | Чітке визначення об’єкту і мети (інакше – реєстрація окремих яскравих, але другорядних подразників, а суттєвий матеріал не враховується). | ||
| Систематичність |  Забезпечення достовірного відрізнення випадкового від типового, закономірного.
| ||
| Планомірність | Слідування програмі
підвищення ефективності досліджування (програма включає визначення: як здійснюється спостереження, коли, де, за яких умов).
| ||
| Аналітичність | Не тільки констатація психологічних фактів, але їх пояснення, виявлення психологічної природи. | ||
| Реєстрація результатів | Дозволяє виключити помилки пам'яті
зменшити суб’єктивізм висновків та узагальнень.
| ||
| Оперування системою однозначних понять | Визначення дефініцій
чітке і недвозначне позначення спостережуваного матеріалу, а також однаковості можливих інтерпретацій
забезпечення потенційної повторюваності наукового спостереження.
| ||
| Переваги психологічного спостереження | Недоліки психологічного спостереження |
| 1. Універсальність – можливість вивчати широке коле психологічних явищ. 2. Можливість отримати багатий і різноманітний матеріал. 3. Дозволяє зберегти природність умов і поведінки досліджуваних. 4. Припускає використовувати різноманітні технічні засоби. 5. Не обов’язкове отримання попередньої згоди від спостережуваних. | 1. Суб’єктивність – багато в чому залежить від дослідника: досвід, наукові погляди, кваліфікація, інтереси, працездатність.
2. Неможливість контролювати ситуацію, втручатися у перебіг подій без їхнього викривлення.
3. Пасивність спостерігача значні витрати часу.
|
Дата добавления: 2018-09-20; просмотров: 306; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!