Властивості психологічного експерименту
Ідеальний експеримент | ||
- експериментатор змінює тільки НЗ; - експериментатор контролює ЗЗ; - інші умови – const; - еквівалентність і const досліджуваних; - відсутність фізичного часу | 1) можливість проводити експеримент безкінечно; 2) можливість проводити експериментальні впливи одночасно. | |
Експеримент повної відповідності | ||
Експеримент, який повністю відтворює зовнішню реальність | ||
Характеристики експерименту | ||
1 | Надійність (ступінь стійкості результатів при повторенні експерименту, це свідчить про не випадковість, а закономірність зв’язків між НЗ і ЗЗ) | |
2 | Валідність | |
Валідність | Характеристика ступеню відповідності результатів експерименту поставленим цілям і завданням |
Зовнішня валідність | Характеристика ступеню відповідності експериментусучасній парадигмі (наукова модель реальності) |
Вутрішня валідність | Характеристика ступеню відповідності зміни ЗЗ від зміни НЗ (тобто ступеню зв’язку між НЗ і ЗЗ) |
Конструктна валідність | Характеристика ступеню відповідності застосованої експериментальної методикитеоретичним моделям, на підставі яких ця методика створена (теорія – відображення сутнісних зв’язків і відношень між явищами) |
Екологічна валідність | Характеристика ступеню відповідності експериментальної процедури реальності Забезпечує можливість перенесення результатів в реальні умови і розповсюдження на інші сфери життя |
|
|
Експериментальні плани. Фіксація експерименту.
Планування | Складання набору експериментальних ситуацій з певними комбінаціями НЗ і ЗЗ | |
Типи експериментальних планів | ||
1 | одна НЗ – одна ЗЗ (однофакторний, одномірний, тому немає необхідності спеціального планування) | |
2 | одна НЗ – декілька ЗЗ (зустрічається рідко) | |
3 | декілька НЗ – одна ЗЗ (багатофакторний, багатомірний) | |
4 | декілька НЗ – декілька ЗЗ (зустрічається рідко) | |
Способи планування
1. Факторне планування передбачає усі можливі способи сполучення НЗ.
Факторне планування для випадку «дві НЗ з двома значеннями – одна ЗЗ»
К1 | К2 | |
L1 | 1 | 2 |
L2 | 3 | 4 |
Факторне планування для випадку «дві НЗ з трьома значеннями – одна ЗЗ»
К1 | К2 | К3 | |
L1 | 1 | 2 | 3 |
L2 | 4 | 5 | 6 |
L3 | 7 | 8 | 9 |
Факторне планування для випадку «три НЗ з двома значеннями – одна ЗЗ»
К1 | К2 | |
L1 | ||
L2 |
Факторне планування для випадку «три НЗ з трьома значеннями – одна ЗЗ»
К1 | К2 | К3 | |
L1 | |||
L2 | |||
L3 |
|
|
2. Метод латинського квадрату.
Латинський квадрат «три НЗ з трьома значеннями – одна ЗЗ»
К1 | К2 | К3 | К1 | К2 | К3 | К1 | К2 | К3 | |||||||
L1 | А | В | С | L1 | В | С | А | L1 | С | А | В | ||||
L2 | В | С | А | L2 | С | А | В | L2 | А | В | С | ||||
L3 | С | А | В | L3 | А | В | С | L3 | В | С | А |
2. Метод греко-латинського квадрату.
Греко-латинський квадрат «чотири НЗ з трьома значеннями – одна ЗЗ»
К1 | К2 | К3 | |
L1 | Аα | Вβ | Сγ |
L2 | Вγ | Сα | Аβ |
L3 | Сβ | Аγ | Вα |
Фіксація експерименту | ||||||
Фіксація | - максимум можливої інформації, оскільки деякі особливості можуть виступати в якості внутрішніх ДЗ і підлягають суворому контролю: | |||||
ü стать, ü вік, ü рівень освіти, | ü фізіологічні характеристики, ü психологічні характеристики, ü ЗУН у відповідній сфері тощо; | |||||
- анонімність. | ||||||
Відомості про | - стимулює відповідальність; - визначення, які особливості експериментатора і протоколіста можуть стати зовнішніми ДЗ. | |||||
Фіксація | - описується в цілому (у вигляді НЗ);
- конкретизується у кількісних і якісних параметрах (заноситься у протокол); - описується застосована апаратура (якщо є); - фіксується режим експонування стимульного матеріалу. | |||||
Фіксація | - синхронізується відповідно до стимуляції; - має описовий характер (а не пояснювальний), оскільки реєструється тільки поведінка, яка відповідає внутрішнім психологічним процесам; - точна; - одноманітна. | |||||
Фіксація | - максимально повна і точна (відповідно до попередньо визначених змінних, які необхідно контролювати); - фіксація обладнання; - фіксація часу; - фіксація фізичної обстановки | |||||
Протокол | ||||||
1. | Вступ: | |||||
- тема, - цілі, - завдання, - зовнішні умови, | - експериментальна методика, - інструкції досліджуваним, - дані про досліджуваних, - дані про експериментатора. | |||||
2. | Основна частина: - таблиця з вичерпною інформацією про систему стимулів і відповідей досліджуваного. | |||||
3. | Додаткові відомості, отримані в ході експерименту. | |||||
Підписується експериментатором і протоколістом | ||||||
4. | Обробка даних: - кількісна (обрахування), - якісна характеристика. | |||||
5. | Інтерпретація результатів: - пояснення
- взаємозв’язок змінних. | |||||
Експериментальна вибірка
Генеральна сукупність (популяція) | - велика за кількістю група людей, об’єднаних за певним критерієм; - по відношенню до цих людей має силу теоретична гіпотеза, яка полягає в основі експерименту. |
Вибірка | - група людей, які були вибрані з популяції для проведення експерименту; - має якомога повніше відображати характеристики генеральної сукупності, що вивчається |
Респондент | - окремий індивід з вибірки, з яким працює дослідник. |
Повне (суцільне) дослідження | - якщо психологічному вивченню піддаються усі представники генеральної сукупності, що вивчається. |
Часткове (вибіркове) дослідження | - якщо психологічному вивченню піддаються члени обмеженої групи (вибірки), обраної з генеральної сукупності, що вивчається; - при цьому завдання експериментатора – створити модель ідеального об’єкта дослідження для свого часткового випадку і за можливості його описати. |
Об’єм вибірки | - позначається n; - може бути будь-яким, але не меншим, ніж 2 респонденти; - у статистиці розрізняють: ü малу вибірку (n<30), ü середню вибірку (30<n<100), ü велику вибірку (n>100). |
n=1 | Експеримент з одни досліджуваним проводиться у випадках: 1) коли на індивідуальні відмінності можна не зважати – дослідження дуже велике за об’ємом і містить велику множину експериментальних спроб; 2) коли досліджуваний – унікальний об’єкт (феноменальні здібності, найвищій рівень професійної майстерності тощо); 3) коли від досліджуваного вимагається особлива компетентність при проведенні дослідження (експеримент із навченими досліджуваними); 4) повторення даного експерименту з іншими досліджуваними неможливе. |
Види вибірок | |
Незалежні (незв’язані) вибірки | - якщо процедура експерименту й отримані результати вимірювання деякої властивості у досліджуваних однієї вибірки не впливають на особливості перебігу того ж експерименту і результати вимірювання тієї ж властивості у досліджуваних іншої вибірки. |
Залежні (зв’язані) вибірки | - якщо процедура експерименту й отримані результати вимірювання деякої властивості у досліджуваних однієї вибірки впливають на особливості перебігу того ж експерименту і результати вимірювання тієї ж властивості у досліджуваних іншої вибірки; - одна й та сама група досліджуваних, на якій двічі проводилось психологічне обстеження (навіть різних психологічних якостей, ознак, властивостей), за визначенням виявляється зв’язаною, або залежною, вибіркою. |
Вимоги до вибірок | |||
Критерій однорідності вибірки | - у вибірку мають бути включені респонденти за однаковим ключовими критеріями (вік, стать тощо) | ||
Змістовний критерій | - критерій конкструктної (операційної) валідності (відповідність експериментального методу теоретичній моделі, тобто гіпотезі); - підбір групи досліджуваних має визначатись предметом і гіпотезою дослідження. | ||
Критерій еквівалентності досліджуваних | - критерій внутрішньої валідності; - результати, отримані при дослідженні експериментальної вибірки, мають розповсюджуватись на кожного її члена; - тобто мають бути враховані усі значущі характеристики об’єкта дослідження, відмінності у вираженості яких можуть суттєво вплинути на ЗЗ | ||
Критерій репрезентативності вибірки | - критерій зовнішньої валідності; - склад експериментальної вибірки має представляти (моделювати) генеральну сукупність, оскільки висновки, отримані в експерименті, передбачається у подальшому перенести на всю популяцію; - тому вибірка повинна мати особливу якість – репрезентативність; - репрезентативні (представительська) вибірка – в якій усі основні ознаки популяції представлені приблизно у тій самій пропорції і з тією ж частотою, з якою дана ознака виступає у генеральній сукупності; - тобто репрезентативна вибірка – менша за розміром, але точна модель генеральної сукупності, яку вона має відображати. | ||
Стратегії побудови репрезентативної вибірки
Мы поможем в написании ваших работ! |