Класифікація емпіричних методів
І. За параметрами пізнавальної діяльності дослідника (В. М. Дружинін)
| Параметри | І | ||
| активність | пасивність | ||
| ІІ | опосередкованість | Експеримент | Вимірювання |
| безпосередність | Бесіда | Спостереження | |
| І параметр | - ступінь активності дослідника як суб'єкта пізнання. |
| ІІ параметр | - рівень інструментального забезпечення пізнавального процесу (тобто рівень його опосередкованості). |
ІІ. За специфічними ознаками психологічного дослідження (В. М. Дружинін)
| Ознаки | І | ||
| наявність взаємодії | відсутність взаємодії | ||
| ІІ | об’єктивний процес | Експеримент | Спостереження |
| суб'єктивний процес | Бесіда | Архівний метод | |
| І параметр | - інтенсивність взаємодії дослідника і досліджуваного: ü на полюсі «наявність взаємодії» – два суб'єкта, які здійснюють зовнішній діалог, ü на полюсі «відсутність взаємодії» – один суб'єкт (дослідник і досліджуваний в одній особі), який здійснює самоспостереження у вигляді внутрішнього діалогу. |
| ІІ параметр | - суб'єктивованість / об’єктивованість емпіричної процедури: ü на полюсі «об’єктивний процес» – вимірювання, тестування, зовнішні засоби пізнання, ü на полюсі «суб'єктивний процес» – розуміння, інтерпретація, емпатія, внутрішні засоби пізнання у вигляді особистого досвіду, індивідуальних смислів, прийомів інтерпретації тощо. |
|
|
|
ТЕМА 4. ЕКСПЕРИМЕНТ ЯК МЕТОД ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
1. Загальна характеристика психологічного експерименту.
2. Експериментальні змінні.
3. Властивості психологічного експерименту.
4. Експериментальні плани, фіксація експерименту.
5. Експериментальна вибірка.
6. Види психологічного експерименту.
Загальна характеристика психологічного експерименту
| Джеймс Гудвін | Експеримент – це процедура наукового дослідження, за якої деякі фактори залишаються постійними, інші фактори змінюються та фіксується деякий результат. |
| Дональд Кємпбел | Експеримент – це дослідження: - в якому відбувається маніпулювання змінними (психічними явищами) і спостерігаються ефекти, що відбувається внаслідок цього впливу на інші змінні (психічні явища); - є засобом перевірки каузальних гіпотез (про причинно-наслідкові зв’язки психічних явищ). |
| Експеримент – це метод, 1) спрямований на перевірку каузальної гіпотези, тобто гіпотези: - про причини виникнення психічного явищ, - про закономірності його розвитку, перебігу, функціонування; 2) який полягає у тому, що дослідник сам викликає ці психічні явища, тобто: - створює спеціальні умови, - цілеспрямовано управляє ними,
- контролює їх; 3) результатом якого є: - отримання наукових фактів, - накопичення кількісних даних, - висновки про характер психічних явищ, що вивчаються (типовість, закономірність, випадковість тощо). | |||
| Основні елементи експериментального методу | |||
| Досліджуваний | Суб'єкт або група, що вивчаються. | ||
| Експериментатор | Дослідник | ||
| Стимуляція | Обраний дослідником подразник, спрямований на досліджуваного | ||
| Відповідь досліджуваного на стимуляцію | Психічна реакція досліджуваного: - зовнішня реальність, за якою можна судити про процеси, що протікають в його внутрішньому суб’єктивному просторі, - причому ці процеси і є результатом впливу на досліджуваного стимуляції та умов досліду. | ||
| Умови досліду | Додаткові до стимуляції впливи на досліджуваного, які можуть визначати його відповідь | ||
| «Хороший» експеримент | |||
| Експеримент, результати якого дозволяють стверджувати, що: - відношення між двома змінними (психічними явищами) є каузальними, - спрямованість причинності здійснюється від А до В (А | |||
Тобто «хороший» експеримент задовольняє вимогам:
1) причина у часі передує ефекту;
2) причинна залежність В від А виявляється у статистичному зв’язку між ними (наявність кореляції);
3) не має бути правдоподібного альтернативного пояснення причини появи В, окрім А (тобто експериментальна процедура виключає інші можливості інші можливості пояснення зв’язку А  В,окрім каузальної, а всі інші альтернативні причини появи В виключені).
|
|
|
|
Експериментальні змінні
| Змінні | Будь-які характеристики ситуації чи властивості досліджуваних, що змінюються в різних умовах або в різні проміжки часу | ||
| Незалежна змінна (НЗ) | - змінні, якими маніпулює дослідник, - подразники, що реалізують стимуляцію, - знаходяться поза сферою контролю досліджуваного (тому так і називаються). | ||
| Залежна змінна (ЗЗ) | - фактор, зміна якого є наслідком маніпуляції НЗ, - тобто компонент у відповіді досліджуваного, який цікавить дослідника | ||
| Додаткові змінні | - фактори, супутні стимуляції (тобто впливу НЗ на досліджуваного). - тому вони впливають на відповідь, і тим самим зумовлюють певні складові відповіді, які доповнюють ЗЗ. | ||
| Дві групи додаткових впливів 1) зовнішні ДЗ (зовнішні умови досліду, мають фізичну природу): | |||
| - систематичні - випадкові | ü  фізична обстановка експерименту,
ü непередбачені поміхи,
ü характеристики матеріалу, що не входять у комплекс НЗ,
ü параметри апаратури та обладнання,
ü вплив експериментатора;
| ||
| 2) внутрішні ДЗ (фактори досліджуваного, мають психологічну природу):
| |||
| - систематичні | ü  властивості досліджуваного,
ü досвід досліджуваного;
| ||
| - випадкові | ü  можуть змінюватись (психофізіологічні та психічні стани),
ü можуть актуалізуватись або зникнути (мотиваційні і смислові установки, прояви властивостей тощо).
| ||
| Незалежна змінна | ||||||
| Види НЗ | 1. Характеристики завдання – те, чим експериментатор може більш-менш вільно маніпулювати | |||||
| - | ü Першосингальні (фізичні) подразники, ü Другосигнальні (вербальні) подразники; | |||||
| - режим стимуляції; | ||||||
| - завдання та спосіб його виконання. | ||||||
| 2. Особливості ситуації (зовнішні умови) – змінні, які безпосередньо не входять у структуру експериментального завдання і якими може варіювати експериментатор (освітлення, температура повітря в кімнаті, присутність сторонніх тощо). - | ||||||
| 3. Керовані характеристики (стани) досліджуваного: - фізичні параметри ситуації, які не є стимулами, і які можуть вплинути на стан досліджуваного; - час проведення експерименту; - соціально-психологічні параметри експерименту (ізоляція – робота у присутності експериментатора, індивідуальна робота – групова робота); - особливості спілкування і взаємодії досліджуваного з експериментатором. | ||||||
| 4. Некеровані («організмені») характеристика досліджуваного – це ознаки досліджуваного, якими експериментатор не може маніпулювати: | ||||||
| - фізичні ознаки, - біологічні ознаки, - психологічні ознаки, | - соціально-психологічні ознаки, - соціальні ознаки. | |||||
| Залежна змінна | ||||||
| - параметри поведінки досліджуваного (вербальної та невербальної), - вибір певного параметру в якості ЗЗ зумовлений експериментальною гіпотезою. | ||||||
| Вимога | ЗЗ має бути операціоналізованою, тобто має піддаватись реєстрації у ході експерименту. | |||||
| Типи параметрів поведінки | І. Формально-динамічні (або просторово-часові) 1. Точність / помилковість дій. 2. Латентність, коли важливою характеристикою ЗЗ є латентний час (час від моменту пред’явлення стимулу до початку вибору дії). 3. Тривалість, або швидкість виконання, коли важливою характеристикою ЗЗ є швидкість дій (час між вибором дії та закінченням її виконання). 4. Темп, або частота дій. 5. Продуктивність – відношення числа помилок або якості виконання дії до часу виконання. | |||||
| ІІ. Змістові (передбачають категоризацію форми поведінки у термінах теорії, | ||||||
| Типи ЗЗ | ||||||
| Одномірні | Реєструється лише один параметр поведінки, значимий для цілей експерименту | |||||
| Багатомірні | Реєструється декілька параметрів поведінки, значимих для цілей експерименту | |||||
| Факторні | У випадках, коли відоме співвідношення між окремими параметрами багатомірної ЗЗ, параметри розглядаються в якості аргументів, а сама ЗЗ – в якості функції (наприклад, фундаментальне вимірювання рівня агресії розглядається як функція окремих її проявів – міміки, пантоміміки, брані, рукоприкладства та ін.) | |||||
стимули
| Властивості ЗЗ | |||||
| Надійність | Виявляється в тому, що мається можливість реєстрації її змін при зміні умов експерименту протягом часу | ||||
| Валідність | Визначається відповідністю до конкретних умов експерименту і стосовно окремої гіпотези | ||||
| Сензитивність | Чутливість ЗЗ до змін до змін НЗ | ||||
| Прийоми фіксації змін ЗЗ | |||||
| Безпосереднє вимірювання | Зміни ЗЗ реєструються під час експерименту вслід за зміною рівня НЗ | ||||
| Відстрочене | Між впливом та ефектом проходить певний проміжок часу. | ||||
| Види залежності змінних | |||||
| Відсутність залежності | ЗЗ не чутлива до змін НЗ | ||||
| Монотонно зростаюча | Збільшенню значень НЗ відповідає збільшенню значень ЗЗ (додатний лінійний зв’язок) | ||||
| Монотонно убывающая | Збільшенню значень НЗ відповідає зменшення значень ЗЗ (від’ємний лінійний зв’язок) | ||||
| Нелінійна залежність | |||||
| Інвертована залежність | |||||
| Квазіперіодична залежність | |||||
| Контроль змінних (можливість безперервного отримання інформації про поточну зміну станів змінних) | |||||
| Контроль НЗ | |||||
| 1 | Маніпулювання (активне варіювання) | ||||
| 2 | Урахування закономірностей її перебігу і зміни | ||||
| Контроль ЗЗ | |||||
| 1 | Маніпулювання (активне варіювання) | ||||
| 2 | Селекція (відбір) потрібних значень НЗ з числа тих, що вже маються (поділення досліджуваних за рівнем НЗ для визначення рівня ЗЗ) | ||||
| Контроль зовнішніх ДЗ | |||||
| 1 | Елімінація | Контролювання експериментальної ситуації таким чином, щоб повністю виключити в ній будь-які зовнішні змінні | |||
| 2 | Створення | Контролювання експериментальної ситуації таким чином, щоб вплив ДЗ залишався незмінним на усіх досліджуваних | |||
| 3 | Балансіровка | Застосовується у двох випадках: 1. Випадок неспецифічної зовнішньої ДЗ (якщо її неможливо ідентифікувати) – застосування експериментальної і контрольної груп, причому N = n+1 (N – кількість КГ, n - кількість змінних). Для кожної КГ – умови з відсутністю однієї неспецифічної ДЗ. 2. Випадок специфічної зовнішньої ДЗ (її можна ідентифікувати та застосувати для контролю спеціальний алгоритм) – розподіл досліджуваних за специфічною ДЗ, стать, вік, професія, та виявлення ефекту дії НЗ на ЗЗ в кожній групі. | |||
| 4 | Контр-баласіровка | Застосовується у дослідженнях з повторюваними впливами (коли експеримент містить декілька серій досліджуваний опиняється в різних умовах послідовно, і попередні умови можуть змінювати ефект впливу наступних умов)
Порядок пред’явлення різних завдань, стимулів, впливів в одній з груп компенсується іншим порядком пред’явлення завдань в іншій групі
|
| 5 | Рандомізація | Застосовується у двох випадках:
1. Коли відомо, як керувати ДЗ, однак відсутня можливість використовувати описані техніки контролю.
2. Коли передбачається оперувати ДЗ, однак не можливо визначити її специфічність і застосувати інші техніки.
Процедура випадкового вибору  склад ЕГ і КГ статистично еквівалентні
|
Дата добавления: 2018-09-20; просмотров: 453; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!