Процедура психологічного вимірювання

Схема процесу психологічного вимірювання (А. І. Худяков)

Набір стимулів фізичної чи психічної природи, вплив яких на психіку досліджується (емпірична система з відношеннями І роду).

Фізична шкала, в якій іноді можна виміряти стимули.

g₁

Перша емпірична процедура, проведення якої забезпечення взаємодію між системами відношень І і ІІ роду.

Результат психічного відображення (емпірична система з відношеннями ІІ роду).

g₂

Друга емпірична процедура, що забезпечує відображення емпіричної системи з відношеннями ІІ роду в числову систему з відношеннями.

Формальна множина (числова система з відношеннями).

Вимірювальна процедура – алгоритм, відповідно до якого в межах обраної математичної моделі на числовій системі з відношеннями будується власне вимірювальна шкала.

Психологічна шкала.

Методи психологічних вимірювань

І. За процедурою збору «сирих» даних
(за способом суб'єктивного шкалування)

Метод
ранжування

- усі об’єкти пред’являються досліджуваному одночасно; - він має їх упорядкувати за величиною вимірюваної ознаки.

Метод
парних
порівнянь

- об’єкти пред’являються досліджуваному попарно (число пред’явлень дорівнює числу сполучень); - досліджуваний оцінює подібність – відмінність між членами пар.

Метод
абсолютної оцінки

- об’єкти пред’являються досліджуваному по одному; - досліджуваний дає оцінку стимулу в одиницях запропонованої шкали.

Метод
вибору

- досліджуваному пропонується декілька об’єктів (стимулів, висловів тощо); - він має вибрати з них ті, які відповідають заданому критерію.

ІІ. За предметом вимірювання

Методики шкалування об’єктів

- об’єкти – стимули, вислови тощо;

- шкалування – експериментальне завдання досліджуваного;

- тому він виконує функції вимірювального прибору;

- експериментатора цікавить сам «вимірювальний прибор», а не особливості стимулів, які він вимірює.

Отже,

- для досліджуваного – шкалування об’єктів;

- для експериментатора – шкалування індивідів.

Методики шкалування індивідів

Методики сумісного шкалування об’єктів і індивідів

Об’єкти та індивіди, що висловлюють судження про них, «відображаються» на одну шкалу на підставах обробки даних поведінкового вимірювання абу суб'єктивного шкалування.

Метод розгортання Кумбса - припущення – об’єкти й індивіди можуть бути розташовані на шкалі одномірної ознаки: індивід надає перевагу певному об’єкту, виходячи зі свого суб'єктивного еталону (тобто, обирає той об’єкт, який ближче до такого суб'єктивного еталону). - процедура вимірювання – досліджуваному пред’являються пари стимулів, які він порівнює. - обробка – формується матриця частоти переваг розміром m x n (m – стимули, n - індивіди); у клітинках матриці – відносні частоти переваг.

Шкалограмний аналіз Гутмана

- застосовуються для побудови опитувальників найчастіше при дихотомічній оцінці відповіді досліджуваного: прийняття вислову («так») або виконання задачі позначається «1», неприйняття вислову («ні») або невиконання задачі позначається «0»;

- припущення – прийняття індивідом вислову («так») або виконання задачі означає, що його шкальне значення не менше величини цього вислову або задачі;

- обробка – побудова матриці таким чином, щоб вона відповідала «досконалій», тобто ідеальній шкалограмі (верхня права частина матриці вище діагоналі - лише 1, інша частина – лише 0), однак ідеальна шкалограма не отримується майже ніколи.

	Задачі
Індивіди		1	2	3	4	5
	1	1	1	1	1	1
	2	0	1	1	1	1
	3	0	0	1	1	1
	4	0	0	0	1	1
	5	0	0	0	0	1

Типи вимірювальних шкал, що застосовуються у психології

Характеристики шкал

Допустимі статистики

1. Шкала найменувань (номінативна, номінальна)

- отримується через приписування об’єкту будь-якої відмінної ознаки, за якою він зараховується до певної групи (класу) еквівалентних об’єктів, відмінних від іншої групи нееквівалентних об’єктів;

- відповідно до цього об’єктам приписується певне «ім’я»;

- окремий випадок – дихотомічні номінативні шкали;

- допустимі перетворення

де – будь-яка взаємно однозначна перестановка,

– шкальні значення до перетворення.

– шкальні значення після перетворення.

- частота, - мода, - кореляція ознак, - критерій

, - методи порівняння частот.

2. Порядкова шкала (ординарна, рангова)

- отримується через упорядкування об’єктів за ступенем вираження ознаки; - розрізняють: 1) шкали суворого порядку (сувора упорядкованість) – на елементах множини реалізуються відношення «не більше» і «менше», 2) шкали слабкого порядку (слабка упорядкованість) – на лементах множини реалізуються відношення «не більше або дорівнює» та «менше або дорівнює»; - допустимі перетворення – будь-яка монотонна функція.

- медіана, - ранг, - розкид, - коефіцієнт варіації, - рангова кореляція, - методи непараметричної статистики.

3. Шкала інтервалів

- отримується через приписування об’єкту певної ознаки відповідно до ступеню її прояву; - виявляє величину відмінностей між об’єктами у прояву цієї ознаки (на скільки?); - допустимі перетворення – лінійні:

- шкальні значення задаються з точністю до масштабу (а), який можна змінювати через множення кожного значення на константу і тим самим пересувати шкалу відносно довільно обраної точки відліку (b).

- середнє арифметичне, - стандартне відхилення, - методи кореляційного аналізу, - методи дисперсійного аналізу, - усі параметричні статистики.

3. Шкали відношень

- на відміну від шкали інтервалів має фіксовану точку відліку(«абсолютний нуль»); - виявляє величину відмінностей між об’єктами у прояву цієї ознаки (у скільки разів?) - допустимі перетворення – інваріантні:

- у психології застосовується дуже рідко (зокрема у шкалах оцінки компетентності, оскільки можна представити рівень «нульової» обізнаності у певних питаннях).

- будь-які статистичні методи.

ТЕМА 8. ПСИХОЛОГІЧНЕ ТЕСТУВАННЯ
ЯК МЕТОД ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Сутність психологічного тестування.

2. Суб'єктивні тести.

3. Об’єктивні тести.

4. Проективні тести.

Дата добавления: 2018-09-20; просмотров: 176; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 6 7 8 9 101112 13 14 15 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!