Основні принципи лікувальної стратегії СНІД.
Принцип 1. Постійна реплікація ВІЧ приводить до ушкодження імунної системи і розвитку СНІД. ВІЧ-інфекція завжди є небезпечною для організму, випадки виживання без клінічно значущого ушкодження імунітету спостерігаються вкрай рідко.
Відома статистика розвинутих країн: час від моменту зараження до до розвитку клінічних симптомів без терапії складає 10-11 років. В 20 % випадків симптоми СПІД розвиваються в перші 5 років після інфікування. Таким чином, ВІЧ більш вірулентий за інші віруси.
Принцип 2. Рівень РНК ВІЧ в плазмі крові відображає активність реплікації ВІЧ і пов’язану з нею швидкість деструкції CD4-лімфоцитів, а кількість CD4-лімфоцитів свідчить про ступінь ушкодження імунної системи. Регулярне визначення числа CD4-лімфоцитів та РНК ВІЧ необхідне для оцінки прогресування хвороби та визначення терміну початку або зміни антиретровіруснох терапії.
Принцип 3. Оскільки у ВІЧ-інфікованих швидкість прогресування хвороби різна, підхід до вибору терапії має бути індивідуальним та базуватись на ступенях ризику, яка визначається рівнем РНК ВІЧ та числом CD4-лімфоцитів.
Принцип 4. Комбінована терапія високоактивними антиретровірусними препаратами, які пригнічують реплікацію ВІЧ до такого рівня, який вже не підлягає оцінці навіть при застосуванні високо чутливих методів визначення РНК ВІЧ, знижує ймовірність появи штамів ВІЧ, які стійкі до антиретровірусних препаратів. Наявність таких штамів вважається основним фактором, який обмежує здатність антиретровірусних препаратів пригнічувати реплікацію ВІЧ та затримувати прогресування хвороби. Тому метою терапії є максимальне зниження реплікації ВІЧ.
|
|
|
Контрольні запитання
1. Які зміни імунологічних параметрів характерні для різних стадій гострої запальної відповіді?
2. Які особливості функціонування імунної смисмтеми при інфекційних захворюваннях?
3. Які види протиінфекційного імунітету.
4. Які особливості імунної відповіді при гострих, підгострих і хронічних інфекціях і запальних процесах.
5. Які особливості імунотропного впливу вірусів?
6. Які особливості імунотропного впливу бактерій?
7. Які особливості імунотропного впливу грибків?
8. Які особливості імунотропного впливу найпростіших?
9. Які особливості імунотропного впливу гельмінтів?
10. Які особливості імунопатогенезу ВІЛ-інфекції;
11. Які тести використовуються для діагностики ВІЛ- інфекції?
12. Як проводиться імуномоніторинг та призначається імунокоригуючі засоби хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД/
VІ. План та організаційна структура заняття.
| № п/п | Основні етапи заняття, їх функції та зміст | Навчальні цілі в рівнях засвоєння | Методи контролю навчання | Матеріали методичного забезпечення | Розподіл часу (у хви-линах) | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | ||
| І. Підготовчий етап 25 хв.
| |||||||
| 1 | Організаційні заходи | 2 хв. | |||||
| 2 | Постановка навчальних цілей | ІІ | «Актуальність теми” | 3 хв. | |||
| 3 | Контроль вхідного рівня знань, навичок: | ||||||
| 1. Основні поняття, термiнологiя (ауто-, ало-, ксено- трансплантат). 2. Передтрансплантаційний моніторинг. 3. Механiзми вiдторгнення алотрансплантату: надгострий, гострий та хронічний. 4. Посттрансплантаційні iнфекцiйні ускладнення, критерії діагностики. 5. Iмуносупресивна терапія: механізми дії, принципи призначення, ускладнення. 6. Нові імунологічні методи діагностики і терапії в трансплантології. | Виявити рівень за- своення знань про структуру та функції імунної системи на попередньо забезпечую-чих дисциплінах | 1.Фронтальне експресопитування 2. тестовий контроль | 1. Таблиці 2. Тести 3. Схеми 4. Презентації | 20 хв. | |||
| ІІ. Основний етап 210 хв.
| |||||||
| 1. Інтерпретувати дані фенотипування пари донор – реципієнт (визначення індексу гістосумісності) при підготовці до трансплантації органів та клітин. 2. Обґрунтовувати засто-сування імуносупресивної терапії в пост трансплантаційному періоді. 3. Визначати клінічні та лабораторні ознаки розвитку надгострого, гострого та хронічного кризів відторгнення. 4. Проводити диференційну діагностику між кризом відторгнення та інфекційним ускладненням у хворих після проведення трансплантації органів. | індивідуальне опитування (контрольні питання), 2.Професій ний тренінг у вирішенні типових задач | 1. Таблиці 2. Схеми 3. Імунограми 4. Ситуаційні задачі 5. Нетипові ситуаційні задачі | |||||
| ІІІ. Заключний етап 35 хв. | |||||||
| Контроль та корекція рівня професійних знань, вмінь і навичок | 1.Тестування 2.Індивідуальне опитування | Схеми тести | 15 хв. | ||||
| Підведення підсумків заняття (теоретичного. практичного, організаційного) та заслуховування підготовлених доповідей) | Аналіз і оцінка результатів клінічної роботи | 15 хв. | |||||
| 3 | Домашнє завдання для наступної теми | 5 хв. | |||||
МАТЕРІАЛИ КОНТРОЛЮ
|
|
|
ТЕСТИ ІІ рівня
1. Які гематологічні зміни свідчать про запальний процес?
а) лімфоцитоз;
+ б) анеозинемія;
в) моноцитоз;
+ г) лейкоцитоз;
д) поява атипових мононуклеарів.
2. Які гематологічні зміни свідчать про типовий вірусний запальний процес?
+ а) лімфоцитоз;
б) лімфопенія;
в) моноцитоз;
г) лейкоцитоз;
+ д) лейкопенія.
3. Який імунологічний показник першим реагує на гострий запльний процес?
а) В-лімфоцити;
+ б) Т-лімфоцити;
в) Т-хелпери;
г) Т-супресори;
д) К-лімфоцити.
4. Який імунологічний показник нормалізується останнім після гострого запльного процесу?
а) В-лімфоцити;
+ б) Т-лімфоцити;
в) Т-хелпери;
г) Т-супресори;
д) К-лімфоцити.
5. Для якої патології нехарактерне зростання ШОЕ?
а) гострі запальні процеси;
б) хронічні запльні процеси;
+ в) гепатити;
г) холецистити;
д) системні захворювання.
6. Які з перелічених клітин є джерелом гострофазових медіаторів запального процесу?
+ а) моноцити;
б) В-лімфоцити;
+ в) ендотеліоцити;
г) астроцити;
+ д) нейтрофіли.
7. Які з перелічених речовин мають прозапальну активність?
+ а) ІЛ-1;
б) ІЛ-10;
в) трансформуючий фактор росту;
+ г) фактор некрозу пухлин;
+ д) ІЛ-8.
8. Які з перелічених речовин гальмують активність запального процесу?
а) ІЛ-1;
+ б) ІЛ-10;
+ в) трансформуючий фактор росту;
г) фактор некрозу пухлин;
д) ІЛ-2.
9. Які гематологічні зміни характерні для глистних інвазій?
+ а) анемія;
б) лімфопенія;
в) моноцитоз;
г) лейкоцитоз;
+ д) еозинофілія.
10. Які процеси, як правило, перебігають без лейкоцитозу?
а) бактерійні запальні;
+ б) вірусні запальні;
+ в) новоутвори на ранніх стадіях;
+ г) системні захворювання;
д) гнійні.
Задачі ІI рівня
Хворий 34 років скаржиться на швидке винекнення відчуття втоми, погіршення апетиту, нудоту, відчуття важкості у епігастральній ділянці, гіркоту у роті. Об-но: ЧСС 76 / хв, температура 37,2 ˚С. Шкіряні покрови бліді, поодинокі судинні “зірочки” на шкірі верхньої частини грудної клітини. Печінка виступає на 2 см з-під реберної дуги. У крові: білірубін 36 ммоль/л, АСТ 200 од/л, АЛТ 280 од/л. HВeAg, анти HBc відсутні, HbsAg та анти Hbe позитивні. Який діагноз слід виставити хворому?
A. Хронічний гепатит С з високою реплікативною активністю, мінімальна активність
B. Хронічний гепатит В з високою реплікативною активністю, мінімальна активність*
C. Хронічний гепатит В з низькою реплікативною активністю, мінімальна активність
D. Хронічний гепатит В з низькою реплікативною активністю, помірна активність
E. Хронічний гепатит В з високою реплікативною активністю, помірна активність
Хвора, вчителька 36 років, скаржиться на підвищену втомлюваність, майже постійний головний біль, зниження працездатності, субфебрильну температуру на протязі кількох місяців. Невропатологом призначено комп’ютерну томографію, РЕГ судин головного мозку. Патології не виявлено. Направлена до імунолога. Які об’єктивні діагностичні критерії не зможуть свідчити про наявність синдрому хронічної втоми.
A. Відсутність іншої соматичної патології;
B. M до вірусу Епштейн-Барр 1:16;*
C. G до HSV 1:320;
D. Лімфоаденопатія;
E. Катаральний фарінгіт.
Хворий страждає ГРВІ до 7 разів на рік, переніс важку форму грипу, що була обтяжена пневмонією. Порушення якої ланки імунітету необхідно запідозрити у данному випадку?
A. Гуморальної;
B. Клітинної;*
C. Фагоцитарної;
D. Системи комплементу;
E. Еозінофілів.
Хвора 52 років страждає на біль у суглобах, лихоманку на протязі кількох місяців. При обстеженні: іктеричність слизових оболонок та жовтяниця, телеангіоектазії, збільшення щитовидної залози, печінка +3 см. У аналізі крові: Гемоглобін 105 г/л, Ер-3,5·1012/л, Л 6·109/л, ШОЕ 30 мм/год. Біохімічний аналіз крові: заг. білок 85 г/л, білірубін 35 мкмоль/л за рахунок непрямого, АЛТ-1,18, АСТ-1,24 млмоль/л·год. Маркери вірусних гепатитів не визначаються. Яке дослідження допоможе встановити правильний діагноз?
A. Виявлення антитіл до поверхневих антигенів гепатоцитів;*
B. Виявлення LE клітин;
C. Визначення CD4;
D. Виявлення антитіл до гістонів;
E. Визначення фагоцитарної активності.
Хвора А., 47 років, з приводу ГРВІ прийняла аспірин і бісептол (по 2 таб.). Через 4 години раптово стан погіршився: посилився озноб, виникли виразні болі у горлі, загальна слабкість, а через 8 годин збільшилися шийні та пахвові лімфовузли, склери стали іктеричними, шкіра тулуба та кінцівок вкрилася папульозно-макульозним висипом, далі розвинулися жовтяниця та ангіна з некрозами та виразками на слизовій оболонці ротової порожнини. Який попередній діагноз є найбільш вірогідним?
A. Сепсис;
B. Гострий мієлобласний лейкоз;
C. Аутоімунний гепатит;
D. Вірусний гепатит А;
E. Імунний (гаптеновий) агранулоцитоз*.
Хвора А., 47 років, з приводу ГРВІ прийняла аспірин і бісептол (по 2 таб.). Через 4 години раптово стан погіршився: посилився озноб, виникли виразні болі у горлі, загальна слабкість, а через 8 годин збільшилися шийні та пахвові лімфовузли, склери стали іктеричними, шкіра тулуба та кінцівок вкрилася папульозно-макульозним висипом, далі розвинулися жовтяниця та ангіна з некрозами та виразками на слизовій оболонці ротової порожнини. Яке обстеження буде найбільш інформативним?
A. Ан. крові на печінкові проби;
B. Ан. крові з лейкоцитарною формулою*;
C. Бактеріологічне дослідження крові;
D. Імунограма:
E. Ретроградна холецистопанкреатографія.
Жінка 25 років, авіадиспетчер, скаржиться на виснаженість, дратівливість, головні болі, безсоння, високу схильність до ГРВІ (хворіє 4-5 разів на рік), тривалий субфебрилітет. Специфічні та пухлинні процеси обстеженням не встановлені. При імунологічному дослідженні виразних змін показників не зафіксовано. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Імунодефіцит;
B. Синдром хронічної втоми;
C. Невроз;
D. Синдром підвищеної втомлюваності*;
E. Важка міастенія.
Задачі ІІІ рівня
1. У стаціонар одночасно поступили 2 хворих з двобічною зливною пневмонією, подібною клінічною та рентгенологічною картиною. Проте у першого в загальному аналізі крові - лейкоцитів 16 Т/л, паличкоядерних нейтрофілів - 12 %, ШОЕ - 22 мм/год, у другого відповідно: лейкоцитів 3 Т/л, паличкоядерних нейтрофілів - 1 %, ШОЕ - 24 мм/год.
а) у якого хворого гірший прогноз?
б) чим може бути обумовлена відсутність гострофазової реакції у другого пацієнта?
в) чи потрібна пацієнтам імунокорекція? Які додаткові обстеження необхідно провести?
2. У пацієнта з тривалою гарячкою і лімфаденопатією при імуноферментному обстеженні виявлено: anti-CMV Ig M 100 (норма - до 10), anti-CMV Ig G 400 (норма - до 20).
а) який діагноз можна виставити?
б) які ще обстеження варто провести?
в) яка тактика лікування?
ЕТАЛОНИ ВІДПОВІДЕЙ
1. а) у другого;
б) зниженою реактивністю, очевидно, внаслідок вторинного імунодефіциту;
в) другому після проведення імунологічного обстеження.
2. а) цитомегаловірусна інфекція;
б) імунограма, при можливості - виявлення віруса в полімеразній ланцюговій реакції;
в) противірусні, імунотропні засоби (залежно від результатів імунологічного обстеження - препарати чи індуктори інтерферону, імуностимулятори з переважним впливом на Т-ланку).
ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ОСНОВНА
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 290; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!