ІУ. Міждисциплінарна інтеграція
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ
Кафедра клінічної імунології та алергології
з секцією медичної генетики
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
Для ведення практичного заняття із студентами
КЛІНІЧНА ІМУНОЛОГІЯ ТА АЛЕРГОЛОГІЯ
Тема№3
| Учбова дисципліна | Клінічна імунологія та алергологія |
| Модуль №1 | Клінічна імунологія та алергологія |
| Змістовий модуль №1 | ІМУНОЛОГІЧНИЙ СТАТУС, ПРИНЦИПИ ОЦІНКИ ТА ШЛЯХИ ІМУНОКОРЕКЦІЇ |
| Тема заняття | Імунне запалення та інфекційні хвороби: імунодіагностика, прогноз розвитку хвороби. Роль імунної системи в рецидивуючому інфекційному процесі та маніфестації опортуністичних інфекцій. ВІЛ інфекція: імунопатогенез, імунодіагностика, імунокорекція. |
| Курс | 5 |
| Факультет | Медичний |
| «З А Т В Е Р Д Ж Е Н О» | |||
| на методичній нараді кафедри клінічної імунології та алергології з секцією медичної генетики «____»__________2009 р., протокол № ____ д.м.н. , проф ________Драннік Г.М. | |||
|
на методичній нараді кафедри клінічної імунології та алергології з секцією медичної генетики «____»__________2010 р., протокол № ____ Завідувач кафедри кліничної імунології та алергології з секцією медичної генетики д.м.н. , проф ________Драннік Г.М.
| |||
| на методичній нараді кафедри клінічної імунології та алергології з секцією медичної генетики «____»__________2011 р., протокол № ____ Завідувач кафедри кліничної імунології та алергології з секцією медичної генетики д.м.н. , проф ________Драннік Г.М. | |||
| на методичній нараді кафедри клінічної імунології та алергології з секцією медичної генетики «____»__________2012 р., протокол № ____ Завідувач кафедри кліничної імунології та алергології з секцією медичної генетики д.м.н. , проф ________Драннік Г.М. | |||
| на методичній нараді кафедри клінічної імунології та алергології з секцією медичної генетики «____»__________2013 р., протокол № ____ Завідувач кафедри кліничної імунології та алергології з секцією медичної генетики д.м.н. _______ Курченко А.І. | |||
Актуальність теми. Клінічна імунологія розпочиналася з інфекційної імунології. Більше того, найзначніші імунологічні відкриття були здійснені саме в цій галузі. Для практичної медицини інфекційна імунологія важлива не лише для прогнозування особливостей перебігу інфекційних захворювань, запальних процесів у хірургічній, гінекологічній, терапевтичних клініках, але і для лікування набутих імунодефіцитів інфекційного походження, опортуністичних інфекцій. Рецидивні та опортуністичні інфекції – це найчастіша клінічна маска імунодефіцитів.
|
|
|
ІІ. Навчальні цілі заняття.
1. Ознайомитись з поширеністю та захворюваністю на інфекційні захворювання на Україні.
2. Знати імунологічні основи запалення.
3. Знати характерні зміни показників імунітету на різних стадіях розвитку запального процесу та механізми регуляції імунної відповіді.
4. Знати види і особливості протиінфекційного імунітету. Діагностувати і коригувати розлади імунної відповіді, зумовлені інфекційними збудниками.
5. Знати механізми захисту збудників від факторів імунної системи.
6. Знати особливості імунної відповіді при гострих, підгострих і хронічних інфекціях і запальних процесах.
7. Знати особливості імунотропного впливу вірусів, бактерій, грибків, найпростіших, гельмінтів.
8. Знати загальні особливості етіології, імунопатогенезу і клініки опортуністичних інфекцій, механізми ухиляння збудників інфекційних хвороб від імунного нагляду.
|
|
|
9. Знати імунопатогенез ВІЛ-інфекції; проводити імуномоніторинг та призначати імунокоригуючі засоби хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД/
10. Вміти на основі отриманих знань та навичок провести клінічне обстеження хворого з інфекційною патологією, призначити необхідне обстеження, провести диференційний діагноз в межах суміжних нозологій та вибрати тактику лікування.
11. Самостійно опрацювати і підготувати виступ до 5 хвилин про імунні механізми імунозалежної патології у хворих по майбутньому профілю спеціальності (неврологія, пульмонологія, акушерство, ревматологія, пульмонологія, гастроентерологія, кардіологія та ін.). При можливості продемонструвати на курованому хворому.
ІІІ. Цілі розвитку особистості. (виховні цілі)
Розвинути у студентів уяву про вплив екологічних факторів на розвиток інфекційних імунодефіцитів; відчуття професійної відповідальності щодо попередження ятрогенних факторів розвитку набутих імунодефіцитів; відчуття професійної відповідальності щодо своєчасного та адекватного встановлення діагнозу хвороби і надання необхідного об’єму медичної допомоги; навички етичного та деонтологічного спілкування з пацієнтами, зокрема – при ВІЛ/СНІДі; вміння встановлювати психологічний контакт з хворим та його родичами.
|
|
|
ІУ. Міждисциплінарна інтеграція
| Кафедри | Учбові завдання | ||
| Знати | Вміти | ||
| 1. Попередні дисципліни: | |||
| Мікробіологія, вірусологія та імунологія | Характеристика основних збудників інфекційних захворювань | Діагностувати основні збудники інфекційних захворювань, оцінювати їх чутливість до засобів етіотропної терапії | |
| Фармакологія | Засоби етіотропної терапії, імунотропні препарати | Призначати ці засоби, враховуючи їх фармакокінетику і фармакодинаміку цих засобів | |
| Патологічна фізіологія | Основні механізми взаємодії "макроорганізм-мікроорганізм" | Оцінювати стан норми і патології при взаємодії "макроорганізм-мікроорганізм" | |
| Інфекційні хвороби | Особливості імунної відповіді при інфекційних хворобах, ВІЛ/СНІДі. Імунопатологія опортуністичних інфекцій | Діагностувати опортуністичні інфекції, призначати адекватну терапію хворим на СНІД | |
| Педіатрія | Сучасний календар вакцинації. Клініка і діагностика інфекцій TORCH-комплексу в дітей | Діагностувати інфекції TORCH-комплексу в дітей | |
| 2. Наступні дисципліни | |||
| Хірургія | Імунодіагностика та імунотерапія хірургічних інфекцій | Діагностувати і призначати адекватну терапію при хірургічних інфекціях | |
| Терапія | Імунодіагностика та імунотерапія інфекцій у терапевтичній клініці | Діагностувати і призначати адекватну терапію при інфекційних процесах у терапевтичній клініці | |
| Акушерство і гінекологія | Імунодіагностика та імунотерапія акушерсько-гінекологічних інфекцій | Діагностувати і призначати адекватну терапію при акушерсько-гінекологічних інфекціях | |
| Педіатрія | Імунодіагностика та імунотерапія інфекційних процесів у дітей | Діагностувати і призначати адекватну терапію при інфекційних процесах у дітей. Проводити вакцинацію імуноскомпрометованим хворим. | |
| Інфекційні хвороби | Імунопатогенез ВІЛ-інфекції | Проводити імуномоніторинг та призначати імунокоригуючі засоби хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД. | |
У. Зміст заняття
Інфекційні хвороби залишаються однією з основних причин смертності в світі. Важливійшими факторами, які визначають розвиток інфекційного процесу, є стан імунної системи людини, її природжених факторів захисту та специфічного імунітету. Відомо, що протиінфекційна імунна відповідь повинна бути добре регульованою та контрольованою для досягнення рівноваги між усуненням патогену та посиленням запального процесу. Відсутність такої рівноваги може привести до формування хронічної інфекції та пошкодження тканин.
Клініко-лабораторна характеристика гострого запального процесу. При нормальному вихідному стані імунної системи і сприятливому перебігу хвороби, будь-який запальний процес характеризується наступними стадіями (рис 10):
1. інкубаційний період (інапарантний) - 1 доба;
2. продром- 2 доба;
Розпал хвороби: (5-7 доба)
· розвиток (3-4 доба);
· розгорнута картина;
· криза;
· завершення клінічних проявів (8-10 доба).
4. Реконвалесценція (11-15 доба):
· рання;
· пізня;
· одужання (репарація) –(16-24 доби).
Слід пам’ятати, що розвиток гострого запального процесу значною мірою залежить принаймні від трьох умов.
І. Від вихідного (кількісного і якісного) стану імунної системи, який в свою чергу залежить від того
а) чи знаходилася імунна система у нормальному функціональному стані;
б) чи мали місце у хворого ті чи інші дефекти імунітету (компенсовані або декомпенсовані);
в) чи знаходиться імунна система під дією раніше перенесеної хвороби або певного поточного захворювання.
ІІ. Від кількості і якості антигену, його інвазивності, агресивності, токсичності.
ІІІ. Від локалізації патологічного процесу.
Кожному клінічному етапу запального процесу відповідають певні зміни в лейкограмі й імунограмі. Послідовність цих змін схематично показана в таблиці 2.
Наявність або відсутність вказаних зрушень в лейкограмі та імунограмі характеризують динаміку тієї чи іншої стадії захворювання. Ці дані можуть бути основою для прогнозування перебігу хвороби і корекції лікувальних заходів за 1-2 доби до появи клінічних ознак можливих ускладнень.
Таблиця 1
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 252; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!