ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № _3/7__
1. 1.Іван Андрійович Ляшенко — 60 літ, багатий пан, але зовсім простий; інакше говорити .є ложе, як по-українському.
Анна Петрівна — 40 літ, його жінка; закидає часом по-українському, моди ради.
Николай Степанович Бєлохвостов — кузен Ляшенчихи, 30 літ; фатуватий.
Зі з і — дочка Ляшенків; манірне дівча, 13 літ.
Михайло — син їх, 22 літ, студент; чистюк і джиґун.
Павло Чубань — його товариш, 25 літ; лікар; бідна одіж.
Жозефіна — швейцарка, вчителька.
Катря Дзвонарівна — молода дівчина, селянка.
Горпина Дзвонариха — її мати, недужа й слаба.
Дмитро Ковбань — парубок, годованець Дзвонарів.
П а ш к а — подруга Катрі.
Степанида — покритка, п'яничка й плетуха.
Шльома — жид орендар.
Харлампій — старий лакей.
Аннушка — покоївка; вертка на всі заставки.
Селяни, соцькі, парубки, дівчата, дворові.
2. Максим Рильський народився 19 березня 1895 р. в сім'ї українського етнографа і культуролога тепер Попільнянського району Житомирської області). Народився хлопець у Києві, але його дитинство промайнуло в с. Романівці.
Навчався Максим у приватній гімназії відомого київського педагога Володимира Науменка, жив у Миколи Лисенка та Олександра Русова. Хлопець рано починає віршувати, а у 1910 р. виходить книжка його лірики «На білих островах».
У 1915 р. Максим став студентом Київського університету, де спочатку два роки вивчав медицину, потім навчався на історико-філологічному факультеті.
Громадянська війна, голод і холод змусили юнака перервати навчання і покинути місто. Він учителює у школах сіл Вчорайше та Романівна на Житомирщині (1917 — 1923). У Києві виходять збірки його лірики «Під осінніми зорями» (1918), «Синя далечінь» (1922), поема-ідилія «На узліссі» (1918).
|
|
|
Водночас видає кілька збірок поезії — «Крізь бурю й сніг» (1925), «Тринадцята весна» (1926), «Де сходяться дороги» (1929), «Гомін і відгомін» (1929), багато перекладає з російської, польської та французької літератур.
Відомо, що сталінщина спрямовувала репресивні удари насамперед проти мислячої національної інтелігенції. Були ув'язнені, а потім замучені в концтаборах Микола Зеров, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара. Арештовують у 1931 р. і півроку тримають у Лук'янівській в'язниці Києва Рильського. Видані тоді поетичні книжки — «За рідну землю» (1941), «Слово про рідну матір» (1942), «Світова зоря» (1942), «Світла зброя» (1942), «Велика година» (1943), «Неопалима купина» (1944) — є художнім літописом роздумів і переживань патріота в той трагічний час.
За видатні заслуги в розвитку науки і культури Рильського було обрано академіком АН УРСР (1943), а згодом і академіком АН СРСР (1958). Він очолював Спілку письменників України (1943 — 1946), був директором академічного інституту мистецтвознавства, фольклору й етнографії (1944 — 1964).
|
|
|
Серед кращих поетичних книжок повоєнного часу — «Троянди й виноград» (1957), «Далекі небосхили» (1959), «Голосіївська осінь» (1959), «Зимові записи» (1964).
Не стало Рильського 24 липня 1964 р. Поховано його на Байковому кладовищі в Києві.
3. М а в к а (сама)
Коли б ти, нічко, швидше минала!
Вибач, коханая! Ще ж я не знала
днини такої, щоб була щасна
так, як ти, ніченько, так, як ти, ясна!
Чом ти, березо, така журлива?
Глянь, моя сестронько, таж я щаслива!
Не рони, вербо, сліз над водою,
буде ж, матусенько, милий зо мною!..
Батьку мій рідний, темненький гаю,
як же я ніченьку сюю прогаю?
Нічка коротка - довга розлука...
Що ж мені суджено - щастя чи мука?
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № _7/_11
1. Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 року в с. Нагуєвичах Дрогобицького Після закінчення Дрогобицької гімназії вступив до Львівського університету. Через 16 років він закінчує Чернівецький університет.У 1887 року виходить перша збірка його поезій "З вершин і низин. Згодом вийшли друком збірки "Зів'яле листя" (1896), "Мій Ізмарагд" (1898) де переважають мотиви філософської та інтимної лірики, "Із днів журби" (1900). Він є автором поем «Панські жарти», «Смерть Каїна», «Похорон», «Іван Вишенський», філософської поеми "Мойсей" (1905). У 80-х роках побачили світ найкращі повісті Івана Франка "Борислав сміється" (1882) та "Захар Беркут" (1883), «Для домашнього вогнища», «Перехресні стежки» та ін. Написав драматичні твори «Сон князя Святослава», «Кам’яна душа». Здобула популярність п'єса "Украдене щастя" (1893).У 1893 р. захистив у Відні докторську дисертацію.Твори І.Франка перекладено багатьма мовами світу. Окремі поезії покладено на музику, деякі прозові твори екранізовано й інсценізовано. Помер І.Франко 28 травня 1916 року.. Перший вірш — «Великдень 1871 року» — присвятив батькові. У 1897 році Франко від перевтоми захворів. Подальші роки також були не з легких.1908 року Франко знов переживає хворобу. Велика перевтома призвела до нервових розладів, контрактури обох рук і пальців. Хвора дружина перебувала в лікарні, сини — в армії. Позбавлений засобів до існування, письменник мешкав у домі шкільного товариша. Невдовзі захворів, але й, перебуваючи в такому стані, не випускав пера з рук.Помер І.Франко 27 травня 1916 р., поховано його 31 травня на Личаківському кладовищі у Львові.
|
|
|
У вірші «Коли усе в тумані життєвому...» М. Рильський віддає хвалу мистецтву як вічній цінності: музиці, красі поетичного слова, картині. Твір написаний у формі сонета. Вірш М. Рильського «Солодкий світ!» сповнений радості життя, розуміння його привабливості й неповторності. Мабуть, треба пройти довгий шлях мук нерозуміння, щоб поцінувати те, що є, відкрити для себе «солодкий світ». М. Рильський дуже любив природу, вмів помічати в ній прекрасне, навіть якщо це в'ялий тютюн чи яблука, зелений коник чи дозріла диня. У вірші «Запахла осінь в'ялим тютюном...» ми відчуваємо роздуми зрілої людини про те, що ж найголовніше у житті, у чому його принада й щастя. Поезія наповнена і конкретними реаліями природи, і метафорами, написана у формі сонета 3.Д. Медріш вирізняє два типи фольклорно-літературних зв'язків: відкритий (контактний), коли близькі за функцією писемні та усні жанри протягом цілих епох співіснують і здійснюють один на одного помітний взаємний вплив, та закритий (паралельний), коли різні усні та писемні жанри утворюють в національній словесності єдину і вельми сталу протягом кількох століть жанрову систему за принципом доповнюваності
|
|
|
Література засвоює свої національні народнопоетичні надбання; фольклорні джерела сусіднього народу; опрацьовує інтернаціональні фольклорні сюжети та мотиви.
Під "фольклоризмом" розуміємо всі варіанти впливу фольклору на літературний текст. Вживаємо цей термін у найширшому значенні. Це може бути як свідоме використання народної поетики, стилістики, символіки, фольклорних мотивів, сюжетів у літературних творах, так і неусвідомлене автором наповнення тексту фольклорними елементами; як пряме цитування фольклорних творів, так і їхнє переосмислення; фольклорні ремінісценції, асоціації тощо.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 170; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!