Правові наслідки невиконання зобов’язання по поверненню предмету позики (ст.1050, 625, 549-552)

Якщо позичальник не виконує або неналежним чином виконує обов'язки щодо забезпечення повернення позики, наприклад, не надає позикодавцеві передбачене в договорі позики забезпечення (предмет застави, поручительство третьої особи, банківську гарантію), то позикодавець може вимагати дострокового повернення позики. Аналогічне право виникає у позикодавця у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання (наприклад, загибелі предмета застави, який було залишено у позичальника в силу договору), а також погіршення його умов (наприклад, різкого падіння ринкових цін на предмет застави) за обставин, за виникнення яких позикодавець не несе відповідальності.

Особливістю договору позики також є те, що позиковим зобов'язанням за домовленістю сторін може бути замінено борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави (новація боргу). Проте така новація боргу не передбачає заміну зобов'язання з купівлі-продажу, найму майна, оренди, підряду тощо позикою; йдеться лише про новацію боргу, що виник із таких договорів, позикою.

Заміна боргу договором позики не допускається, зокрема, щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів.

У разі заміни боргу договором позики зміст і форма позикового зобов'язання мають відповідати вимогам, що пред'являються до договору позики.

Кредитний договір.

Правове регулювання.

1.§2 Гл. 71ЦК «Кредит»

Глава 35 ГК ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ст.ст. 345-349

Надання кредиту є фінансовою послугою, що регулюється також спеціальними нормами: Законами України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про банки і банківську діяльність».

Поняття.За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення, які регулюють відносини позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1058 ЦК України).

Юридичні ознаки:

Двосторонній, оскільки обидві сторони мають права і обов’язки, а якщо здійснюється спільне кредитування позичальника консорціумом банків, він є багатостороннім

Консенсуальний, реальний (споживчий кредит може бути і реальним і консенсуальним)

Оплатний – на відміну від договору позики, кредитний договір, як правило, є завжди відплатним. Надання безвідсоткових кредитів в Україні можливе лише у виняткових випадках, передбачених законом (ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000).

Строковий.

Сторони. Сторонами договору є кредитодавець та позичальник.

Кредитний договір повинен містити:

назву договору,

 назву, адресу та реквізити суб’єкта підприємницької діяльності - кредитодавця,

 повні реквізити фізичної або юридичної особи - позичальника,

найменування фінансової oперації - надання кредиту,

розмір, сума кредиту,

ціль,

процентну ставку за кредитом (Відсотки за кредитом можуть сплачуватися позичальником за встановленим у договорі графіком або одноразово, разом з поверненням суми кредиту. Якщо у договорі відсутній строк сплати відсотків, вони мають сплачуватися позичальником щомісяця до дня повернення кредиту (ст. 1048 ЦК України),

умови надання кредиту,

строк повернення кредиту (Залежно від строку користування кредитом вони поділяються на: а) короткострокові - до одного року; б) середньострокові - до трьох років; в) довгострокові- понад три роки.),

строк дії договору,

 порядок зміни і припинення дії договору,

 права та обов’язки сторін,

 відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору,

 інші умови, визначені законодавством та згодою сторін, підписи сторін.

Позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом.

Комерційний кредит.Договором, виконання якого пов’язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом (ст. 1057 ЦК України).

Випадками комерційного кредитування є застосування при оплаті товарів, робіт, послуг авансу, попередньої оплати, відстрочення та розстрочення платежу. Така можливість в деяких випадках прямо передбачена законом (ст. 693, 694, 695, 873 ЦК України).

Різновидами комерційного кредиту є:

аванс - грошова сума, шо сплачується в рахунок грошового зобов’язання наперед і не має характеру забезпечення (на відміну від завдатку);

попередня оплата - повна або часткова оплата покупцем товару до його передачі покупцеві у строк, визначений договором;

під відстрочкою оплати - оплата товару (робіт, послуг), що здійснюється у визначений сторонами строк, після отримання покупцем товару;

під розстрочкою оплати - спосіб оплати товарів, при якому платіж здійснюється не в повній сумі їх вартості, а частинами у встановлені договором строки після передачі товару.

Особливістю комерційного кредитування є те, що на відміну від надання кредиту, надання комерційного кредиту не вимагає окремого юридичного оформлення і здійснюється при виконанні зобов’язань за іншим самостійним цивільним договором, у змісті якого є умова щодо надання одній із сторін авансу, попередньої оплати товару або надання іншій стороні відстрочення або розстрочення оплати товарів.

Відповідно до вказівок закону, до комерційного кредиту застосовуються правові норми ст. 1054-1056 ЦК України, що регулюють кредитні відносини.

Надання комерційного кредиту не належить до фінансових послуг, тому здійснюватися може між особами, цивільна правосуб’єктність яких дозволяє укладення відповідних цивільних договорів (купівля-продаж, підряд, інші).

Споживчий кредит (ЗУ «Про захист прав споживачів» ст. 12) – Договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками Кредитодавцем є банк або інша фінансова установа

Споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Згідно із ЗУ № 3795-VI від 22.09.2011 надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України забороняється.

Мы поможем в написании ваших работ!