Позичка: поняття, укладення, форма, сторони та зміст, особливості припинення.



Основними нормативно-правовими актами, що визначають загальні положення найму (оренди), є:

ЦК – Гл.58, 60

Поняття договору позички

За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку (ч. 1 ст. 827 ЦК).

Характеристика договору позички

1)взаємний;

2)реальний або консенсуальний

3)безоплатний або платний.

Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними (ч. 1 ст. 827 ЦК).

Юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю(ч. 2 ст. 829 ЦК).

Форма договору позички

1) усна – якщо договір позички укладається між фізичними особами щодо передачі речі побутового призначення.

2) письмова - якщо договір позички укладається між юридичною та фізичною особою.

3) проста письмова - позичка будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком до 3-х років;

4)письмова з нотаріальним посвідченням - позичка будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на 3 роки і більше.

5) письмова з нотаріальним посвідченням – позичка транспортного засобу (крім наземних самохідних транспортних засобів), в якому хоча б однією стороною є фізична особа.

ПРИМІТКА!!!На відміну від договору позички наземних самохідних транспортних засобів, який укладається в простій письмовій формі, якщо хоча б однією стороною є фізична особа, договір найму (оренди) транспортного засобу за участю фізичної особи завжди підлягає нотаріальному посвідченню.

 

Сторони договору позички.

Позичкодавець - фізична або юридична особа, в тому числі й управитель майна, і користувач.

ПРИМІТКА!!!Користувач не має переважного права перед іншими особами на купівлю речі, переданої йому у користування.

Зміст договору прокату.

Предметєістотною умовоюпозички. Предметомдоговору позички може бути виключно рухомаабо нерухома річ, що є індивідуально визначеною та неспоживчою.

Ціна та строк не є істотними умовами договору.

Припинення договору позички.

1.На загальних підставах припинення зобов’язань, передбачених ЦК.

2. На загальних підставах припинення договору найму (оренди), передбачених ЦК.

3.Внаслідок спеціальної підстави, згідно з якою договір позички припиняється у разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи, якій річ було передано в користування, якщо інше не встановлено договором.

Розірвання договору позички є можливим як на вимогу користувача (в будь-який момент з попереднім повідомлення не менше, ніж за сім днів), так і на вимогу позичкодавця у таких випадках:

1) у зв'язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому;

2) користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору;

3) річ самочинно передана у користування іншій особі;

4) в результаті недбалого поводження з річчю вона може бути знищена або пошкоджена.

 

Найм житла. Оренда житла з викупом

Залежно від об'єкта договору найму житла вирізняють такі його різновиди:

1) договір найму житла, що є об'єктом права приватної власності (договірні відносини регулюються главою 59 ЦК України "Найм (оренда) житла");

2) договір найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності (підстави, порядок надання такого житла і укладання договору регламентує чинний на сьогодні (на 01.04.2008) Житловий кодекс Української PCP);

3) договір найму житла, що підпадає під поняття "соціальне житло" (порядок надання такого житла й особливості договірних відносин визначає Закон України від 12 січня 2006 р. "Про житловий фонд соціального призначення " ).

Договір найму (оренди) житла (статті 810-826 ЦК)

За договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій стороні (наймачеві) житло для проживання на певний строк за плату.

Загальна юридична характеристика договору.

Це іменний, двосторонній, консенсуальний, оплатний договір, який належить до категорії договорів для передачі майна у тимчасове користування.

Легальність визначення поняття договору найму житла, змісту прав та обов'язків сторін дають підстави віднести договір найму житла до іменних договорів. Наявність ряду специфічних особливостей дозволяє розглядати договір найму житлового приміщення як самостійний цивільно-правовий договір.

Цю позицію поділяє сьогодні й законодавець, який виділив найм (оренду) житла в окрему Главу 59 " Найм (оренда) житла" ЦК України.

Предметом договору можуть бути помешкання, зокрема квартира або її частина, житловий будинок або його частина.

Сторонами договору можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Проте, якщо наймачем є юридична особа - вона може використовувати житло лише для проживання фізичних осіб.

Форма договору - письмова. Розмір оплати визначається за погодженням сторін. За загальним правилом наймач зобов'язаний оплачувати і комунальні послуги, якщо інше не передбачене договором найму.

Договір укладається на встановлений договором строк. Якщо строк у договорі не встановлений, договір вважається укладеним на п'ять років.

Законодавець наділяє наймача певними переважними правами:

1) після закінчення строку договору наймач має переважне право на його переукладання. Якщо наймодавець відмовився переукласти договір, але протягом року уклав договір найму житла з іншою особою, колишній наймач має право вимагати: а) переведення на нього прав наймача;

б) відшкодування збитків, заподіяних йому у зв'язку з відмовою переукласти договір (наприклад, відшкодування транспортних витрат, пов'язаних з переїздом та ін.)";

2) у разі продажу житла власником наймач має переважне право на його купівлю (ст. 822 ЦК).

Переважні права не надаються наймачу, якщо договір було укладено на строк менше одного року.

Розірвання договору.

Наймач має право у будь-який час розірвати договір найму, письмово попередивши про це наймодавця за три місяці, в іншому разі, наймодавцю надається право вимагати від наймача плату за користування житлом за три місяці, якщо він доведе, що не міг укласти чи здати житло на таких самих умовах з іншою особою.

Наймодавець має вимагати розірвання договору, якщо наймач не вносить плату протягом шести місяців (а при короткостроковому договорі - протягом двох місяців); руйнує або псує житло, використовує не за призначенням, порушує права сусідів. Якщо житло потрібне для проживання самому наймодавцю, він повинен попередити наймача про розірвання договору за два місяці.

 

 

Стаття 810-1. Оренда житла з викупом

1. Оренда житла з викупом є особливим видом найму (оренди) житла, що може передбачати відступлення орендодавцем права вимоги боргу іншій особі - вигодонабувачу.

2. За договором оренди житла з викупом одна сторона - підприємство-орендодавець передає другій стороні - фізичній особі (особі-орендарю) житло за плату на довготривалий (до 30 років) строк, після закінчення якого або достроково, за умови повної сплати орендних платежів, житло переходить у власність орендаря.

3. Підприємство-орендодавець набуває право власності на попередньо обране особою-орендарем житло з метою подальшої передачі такого житла у довгострокову оренду з викупом такій особі та здійснює розпорядження таким житлом до його повного викупу.

4. Укладення та припинення договору оренди житла з викупом здійснюються на умовах та у порядку, визначених законом.

5. Істотними умовами договору оренди житла з викупом є:

1) найменування сторін;

2) характеристики житла, щодо якого встановлюються відносини оренди з викупом;

3) строк, на який укладається договір;

4) розміри, порядок формування, спосіб, форма і строки внесення орендних платежів та умови їх перегляду;

5) умови дострокового розірвання договору;

6) порядок повернення коштів у разі дострокового розірвання або припинення договору;

7) права та зобов'язання сторін;

8) відповідальність сторін;

9) інші умови, визначені законом.

6. До договору оренди житла з викупом застосовуються положення статей 811, 813-820, 823, частини другої статті 825, статей 826, 1232-1 цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених законом.

7. Договір оренди житла з викупом є документом, що свідчить про перехід права власності на нерухоме майно від підприємства-орендодавця до особи-орендаря з відкладальними обставинами, визначеними законом.

 


Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 237; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!