Поняття та види договорів щодо розпорядження майновим правами інтелектуальної власності.



В ЦК України (Гл. 75) самостійне значення в структурі цивільно-правових договорів займають договори на розпорядження майновими правами інтелектуальної власності. (Суханов Є.О., Луць В.В.). До них згідно зі ст. 1107 ЦК, зокрема, відносяться:

Ліцензія

2) ліцензійний договір;

3) договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності.

4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності;

5) інші договори щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.Наприклад:

  • договір про порядок розподілу прав на службові об'єкти інтелектуальної власності. За цим договором роботодавець і працівник (працівники) узгоджують права, створені у зв'язку з виконанням трудового договору;
  • договір між співавторами та розподіл майнових авторських прав.

 

Форма (ч. 2 ст. 1107 ЦК) – письмова. Недотримання письмової форми має наслідком нікчемність договору.

Виняток – випадки, передбачені законом. Наприклад: Згідно з ч.1 ст. 33 Закону України «Про авторське право і суміжні права» в усній форсі формі може укладатися договір про використання (опублікування) твору в періодичних виданнях (газетах, журналах тощо).

Державна реєстрація (ст. 1114 ЦК) - не підлягають обов'язковій державній реєстрації. Але на вимогу сторін договору можуть бути зареєстрованими.

Так, Порядок державної реєстрації договорів щодо розпорядження майновими авторськими правами регулюється поставною КМУ від 27.12.2001 р. «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір» (Державна служба інтелектуальної власності МОН).

Виняток – підлягають державній реєстації договори про передачу виключних майнових прав ІВ, якщо такі виключні майнові права на об’єкт права ІВ відповідно до ЦК України або іншого закону є чинними після їх державної реєстрації.

Так, права на об'єкти патентного права, сорти рослин та породи тварин, компонування інтегральної мікросхеми та торговельні марки набувають чинності з моменту їх реєстрації.

 Проте окремі спеціальні законодавчі акти містять інші вимоги до державної реєстрації договорів про передачу прав на такі об'єкти ІВ, встановлюючи факультативність подібної реєстрації :

ч. 9 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", Інструкція про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг та видачу ліцензії на використання знака (міжнародного знака) для товарів і послуг, затверджена наказом МОН від 3 серпня 2001 р. № 576

ч. 8 ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", Наказ МОН “Про затвердження Інструкції про надання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу прав власності на винахід (корисну модель) та видачу ліцензії на використання винаходу (корисної моделі)” від 16 липня 2001 р. № 521

ч.6 ст. 20 ЗУ «Про охорону прав на промислові зразки», ч.5 ст. 16 ЗУ «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем») Наказ МОН «Про затвердження Інструкції про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на промисловий зразок та видачу ліцензії на використання промислового зразка» від 03.08.2001 № 574.

Обов’язкова реєстрація договору – ч. 6 ст. 40 ЗУ «Про охорону прав на сорти рослин», Наказ МОН “Про затвердження Інструкції про розгляд та реєстрацію договору про передачу права на патент на сорт та ліцензійного договору про використання сорту” від 16 січня 2002 р. № 24

Ліцензія (1108 ЦК)

Згідно з ч. 1 ст. 1108 ЦК ліцензіар – особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може надати іншій особі ліцензіатуписьмове повноваження - ліцензію на використання об'єкта права інтелектуальної власності.

Таку ліцензію слід відрізняти від ліцензій, що видаються на право здійснення певних видів господарської діяльності.

Видання ліцензій у сфері інтелектуальної власності регулюється приватноправовими нормами, а ліцензія у сфері господарювання – публічно-правовими.

 Згідно з ч. 2 ст. 1108 ЦК ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору.

Основна відмінність ліцензії від ліцензійного договору полягає в тому, що ліцензія - односторонній акт, на відміну від ліцензійного договору, який підписується обома сторонами.    

Можливість видачі ліцензії на розпорядження майновими правами інтелектуальної власності обмежується законом. Наприклад, не можуть видаватися ліцензії щодо географічних зазначень.

Види ліцензій :

Виключна ліцензія – один ліцензіат + неможливість використання ліцензіаром об’єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією.

Одинична ліцензія – один ліцензіат + можливість використання ліцензіаром об’єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією.

Невиключна ліцензія – необмежене коло ліцензіатів + можливість використання ліцензіаром об’єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією.

За згодою ліцензіара, наданою у письмовій формі, ліцензіат може видати письмове повноваження на використання об'єкта права інтелектуальної власності іншій особі (субліцензію).  

 

 


Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 400; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!