Шкільна лекція з історії та вимоги до неї.
Залежно від змісту і дидактичних задач шкільні лекції можуть бути:
Оглядові: 1)вступні - з первинної ознайомлення учнів з основними проблемами тем і розділів курсу. 2) повторювально-узагальнюючі → длявідновлення в пам'яті основних питань різних курсів історії;3)тематичні→ містять теоретичний матеріал і основні факти з тої чи іншої теми.
Оглядові лекції містять мінімум фактологічної інформації → знайомлять учнів з вихідними теоретичнимиположеннями, що мають принципове значення для розуміння теми, осмислення гол. іст. фактів (вступні оглядові лекції), чи систематизують,узагальнюють конкретні питання теми, піднімають їх до рівня проблемного аналізу, зв'язку із сучасністю, актуальних суджень і оцінних висновків.
Мета тематичної лекції - сформувати у школярів яскраве, образне, повне уявлення про головні історичні факти; конкретизувати, підтвердитиприкладами теоретичні положення, що вводяться па першому етапі розгляду певного змістового навчального блоку; надати учням фактологічний банк даних, необхідних для самостійних висновків і узагальнень назавершальному етапі вивчення теми. Факти превалюють над теорією.
Проведення лекції:- оголошення теми, плану лекції і списку літератури; - мотивація навчальної діяльності;- постановка пізнавального (проблемного) завдання;- послідовне викладення матеріалу за планом з короткими узагальненнями кожного питання і логічними переходами до наступного;- узагальнення викладеного (може відбуватися за активною участю учнів)- проведення невеличкого практикуму чи роботи для перевірки.
|
|
|
Підготовку до лекції треба починати заздалегідь задопомогою випереджуючих завдань: повторити раніше вивчений матеріал, підібрати документальний іобразотворчий супровід лекції, скласти анотований список літератури по темі лекції, організувати виставку книг чи публікацій періодики, зробитиекскурсію тощо.
Шкільними лекціями не варто зловживати, до 8-9кл. їх краще не використовувати.
Головні умови:1.Науковість. 2. Повинна виходити за межі підручника. З.Має бути присутня внутрішня наочність(для впевненості)'розумінні змісту учнями)Це вилучає продуману структуру викладуматеріалу .Діалогічна форма(бесіда) передбачає розмову вчителя з учнями.
Діалогічна форма повідомлення історичного матеріалу. Бесіда на уроціісторії.
БЕСІДА - діалогічний метод навчання, при якому педагог шляхом постановки ретельно продуманої системи питань підводить учнів до розуміння нового матеріалу чи перевіряє засвоєння ними уже вивченого.
Сутність бесіди → вчитель шляхом уміло поставлених запитань спонукає учнів до міркування, до аналізу у певній логічній послідовності досліджуваних фактів і явищ і самостійному формулюванню відповідних теоретичних висновків і узагальнень.
|
|
|
Учитель формулює тему бесіди, ставить перед учнями питання, спрямовані на її розкриття. Основним “інструментом" у бесіді є запитання. Запитання вчителя повинні бути конкретними за змістом. Бажано, щоб усі запитання були індивідуалізовані. На кожне з них відповідає той учень, рівень підготовки і розвитку якого дозволяє успішно це зробити. Так, якщо запитання складне, то відповідь на нього дає “сильний” учень, а “середній" чи “слабкий” її повторює. Якщо просте, воно адресується “слабкому" учневі, а інші доповнюють і коригують його відповідь. Методика проведення бесіди передбачає:
а) обґрунтування вчителем теми як життєво важливої, а не надуманої;
б) формулювання запитань, які спонукали б до розмови;
в) спрямування розмови в правильному напрямку;
г) залучення учнів до оцінки подій, вчинків, явищ суспільного життя і на цій основі формування у них ставлення до оточуючої дійсності, до своїх громадських і моральних обов’язків;
д) підсумки бесіди, формування на їх основі раціонального вирішення проблеми, яка обговорюється, прийняття конкретної програми для закріплення прийнятої в результаті бесіди норми.
|
|
|
Фронтальна бесіда з класом може проводить на будь-яку тему: політичну, моральну, правову, статеву, естетичну і інші. Але особливі труднощі виникають тоді, коли доводиться переконувати учнів у помилковості їх поглядів і переконань, неправильності їх поведінки. Тому педагогу слід знати різні прийоми, що сприяють підвищенню ефективності фронтальної бесіди.
Одним з таких прийомів є розгляд допущеного учнем вчинку і оцінка його на фоні вже відомого всім випадку, який раніше одержав правильну оцінку колективу. Дослідження психологів переконують, що учні більш критично оцінюють дії і вчинки інших людей, ніж свої власні. Проведення в ході бесіди аналогій і співставлень подібних випадків позитивно впливає на них.
17. Засоби та прийоми конкретизації історичного матеріалу при його усному викладі.
Засоби: введ часових характеристик, просторових; використання побутового матеріалу, цифрового (порівн з ін), художньої літ, іст док та мемуарів; краєзнавч мат-лу. Щоб подолати шаблонність у викладі.
Прийоми: виклад іст мат-лу через показ діяльн люд; введ типового епіз, х-ної деталі, типової біогр-ї; персоніфікація і драматизація (емоції, аленепереборщити); введення прямої мови в розповідь
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 381; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!