Що таке голодування та його види?
Як порушується обмін речовин?
Як порушується кислотно-основний стан?
Охарактеризуйте аліментарну дистрофію.
Охарактеризуйте аліментарну анемію.
Охарактеризуйте аліментарну остеодистрофію.
Охарактеризуйте міоглобінурію коней.
Кетози та їх характеристика.
Охарактеризуйте біло м’язову хворобу.
Охарактеризуйте ензоотичну атаксію ягнят.
Охарактеризуйте гіповітамінози.
Отруєння
1. Поняття про отруєння і отруйні речовини.
2. Загальна характеристика патолого-анатомічних змін за отруєнь:
2.1. Сполуками арсену;
2.2. Ртуті;
2.3. Фтору;
2.4. Міді;
2.5. Фосфідом цинку;
2.6. Кухонною сіллю;
2.7. Сечовиною;
2.8. Нітратами і нітритами.
3. Кормові отруєння.
4. Принципи патолого-анатомічного діагностування отруєнь.
Поняття про отруєння і отруйні речовини.
Отруєння– хвороба, що виникає внаслідок дії на організм тварини отрути. Отрутами вважають такі речовини, які при введенні в організм у невеликій кількості спричиняють порушення його нормальної життєдіяльності або й смерть. Хімічні речовини є органічного і неорганічного походження, які вступають в контакт з тканинами організму, спричиняють їх пошкодження. За характером дії на організм розрізняють отрути: місцевої, резорбтивної та вибіркової дії.
Місцево діючі отрути спричиняють глибокі зміни на місці попадання, а також змінив інших органах і системах. Спричиняють опіки, некроз, запалення.
|
|
|
Резорбтивні отрути, як правило, на місці свого попадання не спричиняють помітних змін у клітинах і тканинах, але, всмоктуючись і потрапляючи в кров, проявляють токсичну дію на інші органи й тканини. Деяким резорбтивним отрутам властива вибіркова дія. Так як отрути розчиняються в протоплазмі клітини і міжклітинній рідині, при чому клітини різних органів по різному реагують на ті або інші отрути, тобто діють вибірково на певну систему.
| За дією на системи: v гемотропні отрути – діють на кров; v нейротропні – нервову систему; v дерматотропні – шкіру; v ентеротропні – шлунково-кишковий тракт; v нефротропні – нирки та інші. |
| 308 |
Органічного походження– речовинами рослинного та тваринного походження.
Загальна характеристика патолого-анатомічних змін під час отруєнь.
Незалежно від шляху проникнення отрути порушують функцію і структуру якоїсь однієї системи, одного органу чи тканини (морфін – діє на нервову систему; зоокумарин, іратендан – на систему зсідання крові). При хронічних отруєннях вони можуть знижувати продуктивність тварин, їх здатність до розмноження і плодючість, негативно впливають на поведінку та інші функції тварин виявляють мутагенний та бластогенний ефект.
|
|
|
v Отруєння сполуками арсену.
Сполуки арсену використовують для боротьби з гризунами, шкідливими комахами та застосовують у медичній та ветеринарній практиці. При отруєнні ним має значення шлях проникнення препарату в організм (для свиней смертельна доза миш’яковистого ангідриду при введенні через рот становить 0,5-1мгр, а в рану 0,2мгр), доза і форма в якій отрута надходить в організм (розчин, порошок, з молоком, кормом). Всмоктуючись в кров арсен проявляє кумулятивну властивість і накопичується в шкірі та її похідних, нирках, печінці, стінці шлунково-кишкового тракту.
Сполуки арсену впливають на капіляри та дрібні судини підвищують проникність їх стінок, проявляють специфічну дію на нервову тканину наслідком чого є дистрофія та некроз нервових клітин та волокон. При довготривалому прийманні невеликих доз арсену організм звикає до отрути.
| 309 |
|
|
|
v Отруєння сполуками ртуті.
Ртутьорганічні сполуки використовують як засоби для захисту рослин від патогенних грибів, використовують для протруювання насіння зернових і технічних культур. Отруєння трапляється внаслідок згодовування тваринам залишків протруєного зерна або гідропонної зелені вирощеної з такого зерна. Діють кумулятивно і надзвичайно повільно виводяться з організму, особливо отруйні для ВРХ.
Патолого-анатомічні зміни при отруєні залежить від кількості препарату, кратності та інтервалів його надходження в організм, а також виду і віку тварин.
Місцева дія проявляється: гіперемія в шлунку і кишечнику, крововиливи, катаральне або катарально-геморагічне запалення, зернисто-жирова дистрофія печінки, нирок і міокарду, крововиливи на серозних і слизових покривах. Міокард в’ялий сіро-рожевого кольору, під епі- і ендокардом крововиливи, у легенях застійна гіперемія і набряк. При під гострому і хронічному отруєні характерним є виснаження, ерозивно-виразковий стоматит, часто катаральний з вогнищевими некрозами, гастроентерит і виразково-дифтиретичний коліт.
|
|
|
v Отруєння сполуками фтору.
З’єднання фтору широко використовуються як добавка до корму. Фтористі сполуки також застосовують в побуті як інсектициди, дезінсекції, дератизації і як протигнильний засіб для обробки дерева і в промисловості.
Токсична дія цих з’єднань опосередковано двома механізмами:
· роз’їдаючи діє на шкіру і слизову оболонку шлунково-кишкового тракту;
· токсичною дією внаслідок з’єднання іонів фтору з кальцієм, що через гостру гіпокальціємію призводить до токсикозу нервової системи.
| 310 |
v Отруєння сполуками міді.
Застосовують для обприскування рослин (мідний купорос, бордовську рідину), мають в’яжучу та подразнюючу, припікаючу дію, що супроводжується запальними явищами та порушенням функцій органів травлення.
Патолого-анатомічні зміни: жовтушність шкіри і слизових покривів, множинні крововиливи, нирки і селезінка сірувато-чорного кольору, нирки легко розриваються.
v Отруєння фосфідом цинку.
Використовують для знищення щурів і мишей у тваринницьких приміщеннях.
Патолого-анатомічні зміни:кров не звернена, гострий катаральний гастроентерит, жирова дистрофія паренхіматозних органів, множинні крововиливи на слизових і серозних оболонках, набряк і гіперемія легень.
v Отруєння кухонною сіллю.
Причини отруєння є згодовування комбікормів для ВРХ нерівномірне перемішування солі під час виготовлення комбікормів, згодовування солоної риби та кухонних відходів. Особливо чутливі до її вмісту кури, свині. В шлунку і кишечнику відмічають гіперемію, гостре катаральне запалення і некрози, набряк стінки шлунку, інфаркти селезінки, гіперемію і крововиливи слизової оболонки сечового міхура. При хронічному отруєнні нефрити.
v Отруєння сечовиною.
Сечовину застосовують в якості кормової добавки у ВРХ однак через порушення правил дачі цього засобу у тварин часто відзначаються випадки гострого та хронічного отруєння. При розтині трупа заклякання добре виражено, в грудній і черевній порожнині підвищена кількість транссудату. Рубець наповнений рідким вмістом і газами, які мають різкий запах аміаку, гострий катаральний гастроентерит, дистрофія печінки і нирок, набряк легень, плямисті крововиливи на серозних та слизових оболонках і м’язах.
v Отруєння нітратами.
Рослинні корми (кукурудза, буряк, зелене жито, пшениця, люцерна) вирощені на ґрунтах добре удобрених азотними добривами можуть накопичувати в значних кількостях нітрати. Згодовування тваринам кормів багатих нітратами спричиняє отруєння. У травному апараті (рубець у худоби, товстий на інші відділи кишок) нітрати під впливом денітрифікуючих мікроорганізмів перетворюються у нітрити. Нітрити попадаючи в кров перетворюють гемоглобін у метгемоглобін, який не здатний транспортувати кисень з органів дихання до тканин, у наслідок чого настає гостра гіпоксія тканин.
Патолого-анатомічні зміни: кровбуро-коричневого (шоколадного) кольору, множинні крововиливи на серозних і серозних оболонках, особливо в сечовому міхурі. У шлунково-кишковому тракті гіперемія або катаральне запалення слизової оболонки іноді навіть з виразками. У печінці і нирках дистрофічні зміни.
Кормові отруєння.
Кормові отруєння–це отруєння недоброякісними кормами (гнилими, бродячими, кислими, запліснявілими кормами).
Патолого-анатомічні зміни:запальні процеси в шлунку і кишечнику, дистрофія печінки, нирок, міокарду. Крововиливи, гіперемія і набряк легень.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 414; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!