Бактеріальні інфекційні хвороби з гострим перебігом.
2.1. Сепсис– загальна назва для інфекційних захворювань, що викликаний різними мікроорганізмами і токсинами, що розмножуються і циркулюють в крові, залежить від стану загальної реактивності організму. Причинами сепсису є різні мікроорганізми: коки (стафілококи, стрептококи), бактерії (пастерели, сальмонели), бацили (сибіркова паличка).
Місце проникнення збудника: рана, пуповина новонароджених, травми статевих органів при патологічних пологах називають воротами сепсису. Від вхідних воріт інфекції розрізняють сепсис: рановий, післяпологовий, пупковий, уросепсис, аспіраційний. Залежно від збудника, що викликає сепсис розрізняють кокові, стрептококові, стафілококові, пастерельозні, диплококові та інші. На основі клініко-анатомічних особливостей виділяють такі форми сепсису:
· септицемія – характеризується наявність гноєтворних мікроорганізмів у крові і не супроводжуються утворенням метастатичних гнояків;
· піємія – протікає з утворенням гнійних метастатичних вогнищ у різних органах;
· септикопіємія – розвиваються гнійні процеси в межах вхідних воріт інфекцій з наступним утворенням метастатичних гнійних вогнищ (абсцеси, флегмони, гангрени).
Найбільш характерними патологоанатомічними ознаками сепсису є трупне задубіння слабке або зовсім невиражене, швидкий розпад трупа, рання імбібіція гемоглобіном судин та ендокарда, темно-червоний колір крові, погане зсідання крові, виражений геморагічний діатез, септична селезінка, серозно-геморагічний лімфаденіт; гнійні плеврити, метрити, абсцеси у різних органах, дистрофічні процеси в нирках, печінці, серці.
|
|
|
2.2. Сибірка– гостра інфекційна хвороба, що викликається «Bac. Anthracis» і характеризується септицемією і некротизуючим серозно-геморагічним запаленням вражених органів. Розрізняють за клініко-анатомічними ознаками і локалізацією первинного комплексу.
ü Тонзілярна форма– серозно-геморагічне запалення глотки, некротичні вогнища в мигдаликах, під щелепових, заглоткових і поверхневих шийних лімфатичних вузлах. Найчастіше зустрічається у свиней.
ü Кишкова форма– первинні зміни локалізуються в тонкому кишечнику з геморагічним запаленням, утворенням некрозів. Слизова оболонка вогнищево або дифузно набрякла, тьмяна, темно-багрова. Вміст кишечнику кров’янистого кольору, брижові лімфатичні вузли збільшені, геморагічно запалені.
ü Легенева форма– вогнища геморагічної пневмонії. Вражені ділянки щільні, просочені кров’ю, набряклі. Бронхіальні і середостінні лімфатичні вузли серозно-геморагічно запалені.
ü Шкірна форма (карбункульозна)– серозно-геморагічний набряк ділянок шкіри. Підшкірна клітковина в цих ділянках потовщена, студнеподібна, темно-червоного кольору, з послідуючим утворенням темно-бурого або чорного кольору гангренозного вогнища. При відторгненні його утворюються виразки.
|
|
|
ü Септична форма – виникає при проникненні збудника з вогнища враження в кров. Труп охолоджується повільно, трупне заклякання не виражене, утворюються трупні плями і гнильні зміни. Труп здутий, з ротової і носової порожнин, задньо-прохідного отвору виділяється піниста, кров’яниста, дьогте-подібна рідина, слизові і серозні оболонки всіяні множинними крапковими крововиливами. Лімфатичні вузли набряклі, почервонілі, з крововиливами. В паренхіматозних органах зерниста і жирова дистрофія.
ü Атипова форма– характеризується чіткою локалізацією уражень в окремих ділянках тіла без загальних септичних явищ. При цьому можна виявити обмежений набряк шкіри з геморагічно-некротичним запаленням реґіонарних лімфовузлів, запалення глотки з інкапсульованими некрозами в мигдаликах і заглоткових лімфовузлах, зарубцьовану виразку карбункула в кишечнику з ураженням реґіонарних лімфатичних вузлів.
2.3. Емфізематозний карбункул– гостра токсико-інфекційна хвороба ВРХ і ДРХ, що викликається «Clostridium chauvoei» і характеризується вогнищевими геморагічно-некротичним міозитом з утворенням газів і ознаками крепітації.
|
|
|
Патологоанатомічні зміни: труп здутий, в різних ділянках тіла знаходять обмежені тістуваті припухлості, при натискуванні на які відчувається крепітація. Шкіра над ними сухувата, щільна, темно-бурого кольору. На розрізі підшкірна клітковина вогнищево потовщена, просочена серозно-геморагічним випотом. М’язова тканина вогнища темно-коричневого або чорного кольору, сухувата, крепітує. З поверхні розрізу стікає піниста кров’яниста рідина. У ділянках враження кровоносні судини кровонаповненні, лімфатичні вузли збільшені, з крововиливами, на розрізі соковиті, темно-червоного кольору. В паренхіматозних органах зерниста і жирова дистрофія з крапковими і плямистими крововиливами. В шлунково-кишковому тракті гостре катаральне запалення. Застійна гіперемія і набряк легень.
2.4. Бешиха свиней– інфекційна хвороба свиней, що викликається «Erysipelothrix insidiosa» і характеризується септицемією та запальною еритемою шкіри, за хронічного – некротичним дерматитом, ендокардитом, артритами.
Перебіг:
|
|
|
ü Блискавичний перебіг – на шкірі еритемні плями відсутні. На серозних поривах поодинокі дрібні крововиливи, гостра застійна гіперемія і набряк легень, гостре розширення правого відділу серця, застійні явища в печінці, нирках, ціаноз шкіри і видимих слизових оболонок.
ü Гострий перебіг – проявляється септичними процесами і типовими змінами шкіри. На шкірі шиї, підгруддя, черева, внутрішньої поверхні стегон плями синюшно-червоного кольору, крововиливи на епі- і ендокарді, серозних покривах. Паренхіматозні органи в стані зернистої і жирової дистрофії. Селезінка збільшена, дрябла, темно-вишневого кольору, лімфатичні вузли набряклі, з серозним набряком. В легенях гостра гіперемія і набряк.
ü Під гострий перебіг (кропив’янка) – на шкірі в ділянці шиї, спини, підгруддя, стегон щільні підвищення ромбовидної, квадратної або округлої форми, від сіро-червоного до багрово-червоного кольору.
ü Хронічний перебіг – відмічають бородавчатий ендокардит, суху гангрену ділянок шкіри і фібринозний артрит.
2.5. Пастерельоз– інфекційна хвороба, що викликається «Pasteurella multicida» і характеризується септицемією, крупозною пневмонією. Зустрічається у худоби, свиней, овець, кролів, курей, індиків, качок.
Пастерельоз худоби – при набряковій формі в підшкірній і між м’язовій клітковині міжщелепового простору, шиї, підгруддя, в ділянці глотки, гортані, язика, мигдаликів виражені запальні набряки. На розрізі набрякла сполучна тканина інфільтрована студне-подібною рідиною, пронизана крововиливами, з поверхні розрізу стікає прозора жовтого кольору рідина. На оболонках бронхів і плеврі множинні плямисті крововиливи. Лімфатичні вузли голови, шиї і середостінні збільшені, набряклі, гіперемійовані, з крововиливами. Слизова оболонка сичуга і тонкого кишечнику катарально або геморагічно запалена. Селезінка дрябла, не збільшена. В печінці, нирках і міокарді гостра застійна гіперемія, крапково-плямисті крововиливи, зерниста дистрофія.
При під гострому перебігу відмічають крупозну або крупозно-некротичну пневмонію з вогнищами некрозу брудно-сірого або темно-коричневого кольору, серозно-фібринозний плеврит, перикардит, перитоніт.
При хронічному перебігу в легенях інкапсульовані вогнища некрозу, секвестри, спайки листків плеври і перикарда. В шлунково-кишковому тракті гостре катаральне запалення, в паренхіматозних органах застійна гіперемія і зерниста дистрофія.
Пастерельоз свиней – при над гострому перебігу на розтині крововиливи на серозних, слизових оболонках і в паренхіматозних органах; серозні студнеподібні набряки підшкірної клітковини міжщелепового простору, шиї, підгрудка, ділянки глотки, гортані; серозно-геморагічне запалення лімфатичних вузлів. В шлунково-кишковому тракті гостре катаральне або геморагічне запалення. В легенях застійна гіперемія, крововиливи, селезінка не збільшена.
При гострому і під гострому перебігу крупозна або крупозно-некротична пневмонія з вогнищами сухого некрозу, супроводжується серозно-фіброзним плевритом і перикардитом. На плеврі, перикарді, слизових верхніх дихальних шляхів плямисті крововиливи.
При хронічному перебігу в легенях вогнища некрозу, їх інкапсуляція і секвестрація,
злиплий плеврит.
Пастерельоз курей (холера) – при над гострому перебігу птиця гине, на епікарді крапкові крововиливи. При гострому перебігу в печінці дистрофічні процеси, некротичні вогнища сіро-жовтого кольору. Серозно-фібринозний перикардит. Селезінка збільшена, повнокровна. В кишечнику гостре катаральне запалення. При хронічному перебігу некротичні вогнища в легенях, печінці, кишечнику, підшкірній клітковині. Фібринозний плеврит, перикардит, артрити. В сережках фібринозно-некротичні вогнища, грушоподібної форми.
2.6. Сальмонельоз– інфекційна хвороба молодняку с/г тварин, що характеризується септицемією, токсемією, запальними явищами в органах травлення та дихання, а у кобил і вівце маток – абортами. Перебігає: гостро, під гостро і хронічно. Крім тварин хворіють на сальмонельоз і люди, у яких захворювання проявляється у вигляді харчових токсикоінфекцій.
Сальмонельоз телят – викликається збудником із роду «Salmonella». Хворіють теляти 2-4 тижневого віку з ознаками зневоднення.
При гострому перебігу септичні зміни і гострий катаральний гастроентерит. Слизова сичуга і тонкого кишечнику набрякла, почервоніла, з крововиливами, вкрита слизом. Селезінка, брижові лімфатичні вузли збільшені, почервонілі, під капсулою крововиливи. Печінка збільшена, буро-сірого кольору з крововиливами. В легенях гостра застійна гіперемія, набряк, катаральна бронхопневмонія.
При хронічному перебігу – септичні явища і гостро катаральні зміни в шлунково-кишковому тракті затухають. Вражені долі легень потовщені, сіро-червоного кольору, тонуть у воді. В печінці сальмонельозні продуктивні вузлики.
Сальмонельоз поросят – викликається «Salmonella cholerae suis». Хворіє молодняк 4-х місячного віку, яке супроводжується запаленням травної та дихальної системи.
При гострому перебігу катарально-геморагічне запалення шлунку, голодної і клубової кишок. В лімфатичних вузлах серозно-геморагічне запалення. Селезінка збільшена, щільна, на розрізі зерниста. В печінці, міокарді, нирках застійне повнокров’я, зерниста дистрофія. В печінці некротичні вузлики. В легенях катаральна бронхопневмонія, серозно-фібринозний плеврит і перикардит.
При хронічному перебігу дифтеритичні запалення сліпої і ободової кишок. Лімфатичні вузли і мигдалики збільшені, на розрізі сірого кольору, з вогнищами некрозу. Селезінка в стані гіперплазії. В легенях хронічна катаральна або катарально-гнійна бронхопневмонія, 
фібринозний плеврит і перикардит. В печінці, селезінці і нирках гіперемія, сальмонельозні гранульоми.
Пуллороз (тиф) – захворювання, що характеризується у молодняку діареєю, інтоксикацією і утворення в паренхіматозних органах міліарних осередків некрозу. У дорослої птиці хвороба протікає безсимптомно і супроводжується хронічним запаленням органів розмноження. У ембріонів, які загинули на 18-25 день інкубації від сепсису виявляють не ввібраний в черевну порожнину жовток сіро-жовтого кольору (ущільнений або розріджений). Печінка збільшена сіро-жовтого або жовтого кольору в’ялої консистенції із дрібними біло-сірими осередками некрозу. Жовчний міхур містить значну кількість густої жовчі. Селезінка збільшена, паренхіма її дещо розм’якшена.
У курчат та індичат, які загинули в перший тиждень життя, виявляють склеювання пуху і закупорювання клоаки біло-сірими фекаліями, трупи з ознаками зневоднення, печінка збільшена, сіро-коричневого або жовтого кольору, на розрізі сухувата та пронизана дрібними сірими осередками некрозу. Жовчний міхур добре наповнений жовчу. В серці і нирках зерниста дистрофія. Жовток не розсмоктаний, зеленувато-жовтого кольору, слизова оболонка тонкого кишечника червоного кольору і набрякла, сліпі кишки розширені і містять щільні зліпки фібринозного ексудату, слизова оболонка гіперемійована.
У дорослої птиці патолого-анатомічні зміни залежать від тривалості і тяжкості захворювання. Трупи не задовільної вгодованості або виснажені з ознаками анемії. Пір’я навколо клоаки забруднене фекаліями. Тонкий кишечник з ознаками дифузно-катарального запалення, а в товстому – крупозно-дифтиретичний тифліт. Печінка збільшена коричнево-жовта, розрихлена, що інколи завершується її розривом з порожниною кровотечею.
Селезінка збільшена паренхіма розм’якшена, пронизана дрібними осередками некрозу. Часто виявляються серозно-фібринозний епі- та перикардит. Зміни в яєчнику проявляються ущільненням яйцеклітин, деформацією, сплющенням, сіро-жовтого або сіро-зеленуватого 
кольору і висять на коротких чи довгих ніжках. Такі фолікули можуть розриватись, що призводить до жовткового перитоніту та швидкої загибелі.
2.7. Колібактеріоз– гостра інфекційна хвороба молодняку с/г тварин, що викликається патогенними сероваріантими кишкової палички і характеризується інтоксикацією, діареєю, септичними явищами та високою летальністю. Проявляється в септичній, ентеричній і ентеротоксемічній формах.
При септичній формі – трупи телят 2-3-х денного віку без ознак зневоднення, в запліснявілих, кульшових суглобах крововиливи, які локалізуються за межами суглобових хрящів, синовіальна рідина набуває червоного забарвлення різної інтенсивності. Типові крововиливи виявляють у серці. Під епікардом множинні, крапкові крововиливи по шляху галуження коронарних артерій та передсердях. У дво- та тристулковому клапанах плямисті крововиливи у вигляді гематом. Під ендокардом крововиливи у вигляді плям чи смужок. Сичуг містить 1-1,5 літри рідкого корму з домішками слизу, слизова оболонка сичуга гіперемійована, набрякла і вкрита значним нашаруванням слизу. Тонкий кишечник наповнений помірною кількістю сіро-жовтого хімусу. Слизова оболонка його сіро-червона, в окремих петлях темно-червона, набрякла. Товстий кишечник частіше без змін за виключенням прямої кишки. Вміст його розріджений або напів-сформований, сіро-жовтого кольору. Пряма кишка вздовж складок гіперемійована, набрякла і вкрита сірим слизом. Лімфатичні вузли брижі в стані серозного запалення. Селезінка збільшена і повнокровна, паренхіма темно-червона з коричневим відтінком, злегка розрихлена, малюнок не виражений. У нирках, печінці, серці – зерниста дистрофія.
Ентеритна та ентеротоксимічна форми колібактеріозу спричиняють загибель телят 6-7 денного віку. Трупи тварин виснажені, зневоднені, очі запалі, хвіст і тазові кінцівки забруднені сірими рідкими фекаліями.
Патолого-анатомічні зміни в суглобах, серці, аорті, селезінці подібні до септичної форми. Але більші інтенсивніше розвиваються запальні процеси у тонкому кишечнику та дистрофічні зміни у печінці, нирках. Печінка злегка збільшена, в’ялої консистенції, коричнево-сірого кольору з жовтуватим відтінком.
2.8. Набрякова хвороба поросят (коліентеротоксимія)– гостре захворювання поросят після відлучення від свиноматок, яке характеризується набряком підшкірної клітковини та органах травлення, ураженням ЦНС і високої летальністю. Хвороба проявляється через 7-12 днів після відлучення. Частіше виникає у поросят доброї вгодованості.
При над гострому перебігу патолого-анатомічні зміни не характерні, за винятком набряку повік і стінки шлунку.
При гострому перебігу характерні набряки повік і кон’юнктиви, підшкірної клітковини в ділянці носа, лоба, навколо очей, біля основи вушних раковин, навколо трахеї, в ділянці черева, паху, суглобів. Набряки стінки шлунку, брижі і стінки товстого кишечнику. В шлунку і кишечнику гостре катаральне запалення, серозне запалення брижових лімфатичних вузлів. Селезінка не змінена. В печінці, нирках і міокарді зерниста дистрофія. В легенях гіперемія і набряк.
2.9. Дизентерія свиней– інфекційне захворювання свиней і супроводжується геморагічним або геморагічно-дифтиретичним колітом, виснаженням і загибеллю хворих тварин. Хвороба виникає в осінньо-зимовий період і вражає молодняк віком 2-6 місяців, має гострий, під гострий та хронічний перебіг.
При гострому перебігу в шлунку і тонкому кишечнику гостре катаральне запалення. В товстому кишечнику геморагічне запалення: слизова набрякла, червоного кольору, вміст кишечника рідкий, кров’янисто-червоного або червоно-кофейного кольору. Мезентеріальні, печінкові і ниркові лімфатичні вузли збільшені, кровонаповненні, соковиті на розрізі. Селезінка збільшена, дрябла, на розрізі темно-вишневого кольору. Серце розширене, міокард дряблій, сіро-червоного кольору. В легенях гостра венозна гіперемія і набряк.
При під гострому і хронічному перебігу поросята мають незадовільну вгодованість, шкіра та слизові оболонки світло-сірі. А при хронічному перебігу поросята відстають в розвитку і виснажені, гострі геморагічні процеси затухають, розвиваються дифтиретичне, вогнищеве або дифузне запалення товстого кишечнику з послідуючим утворенням на слизовій оболонці ерозій і виразок. В печінці, нирках і серці застійні явища, зерниста і жирова дистрофія.
2.10. Лептоспіроз– інфекційна хвороба, що викликається «Listeria monocytogenes» і характеризується короткотерміновою гарячкою, геморагічним діатезом, анемією, жовтяницею, гемоглобінурією, абортами, некрозом слизових оболонок, шкіри, крововиливами, атонією кишечнику.
При гострому перебігу: жовтушність шкіри, видимих слизових оболонок, кон’юнктиви, крапчасті крововили на шкірі ділянки облисіння, а також некрозу, особливо на носовому дзеркалі, слизовій оболонці рота, ділянці вух, повік, навколо очей, органи повнокровні, жовтяничні, сечовий міхур переповнений жовтою або темно-червоною з жовтушник відтінком сечею. Легені жовтушні, набряклі. Серце розширене, під епікардом крововиливи, міокард дряблий, сіро-жовтий.
При хронічному перебігу: жовтуха не виражена, різке збільшення нирок, щільні, горбкуваті. Відмічають вогнищевий некроз шкіри з утворенням сухих бурих струпів. Іноді у корів відпадають вуха і хвіст. У свиней проявляється абортами і народженням мертвих плодів.
2.11. Інфекційний атрофічний риніт свиней –хронічна інфекційна хвороба молодняку свиней, яка клініко-морфологічно характеризується в початковій стадії серозним, катаральним або катарально-гнійним ринітом, а пізніше атрофією носових раковин, лабіринтів решітчастої кістки, кісток лицевого черепа і деформацією лицевої частини голови.
Патолого-анатомічні зміни:типові ознаки хвороби у початковій стадії відсутні. На початку хвороби спостерігається гіперемія слизових оболонок носової порожнини, скупчення густого слизу в носових ходах. Згодом носові раковини і закрутки лабіринту решітчастої кістки поступово атрофуються, а відповідні носові ходи збільшуються, слизова оболонка місцями різко потоншується (атрофічний хронічний катар), а згодом на ній з’являються ерозії та виразки. Подібні патолого-анатомічні зміни спостерігаються у верхньощелепових і лобних пазухах.
Кістки, які утворюють носову порожнину стають дуже тонкими, майже прозорими, особливо носові відростки різцевих і верхньощелепових кісток, які являють собою тонкі прозорі кісткові пластинки завтовшки у цигарковий папір.
При хронічному перебігу розвиваються атрофічні зміни носової перегородки і раковини, внаслідок чого лицьова частина черепа деформується, носова частина западає, нижня щелепа вип’ячується або зміщується у сторону. При розпилі голови по сагітальній лінії на рівні першого моляра і кута ока знаходять сильне витончення кістки носової порожнини, раковин і кісток лицьової частини черепа, надмірне накопичення гнійного ексудату. При ускладнені хвороби реєструється катаральна бронхопневмонія і гнійне запалення легень.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 495; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!