Розлад рухової функції нервової системи.
Порушення рухливої діяльності нервової системи виникає внаслідок порушення проведення імпульсів по рухових нервових шляхах, спостерігається: випадання рухливої функції, надмірні рухи (гіперкінез), розлад узгодження рухів (атаксія).
Випадіння рухливої функції проявляється в двох формах:
v параліч (акінез) – повне припинення поширення рухового імпульсу;
v парез (гіпокінез) – неповне випадання рухового акту, послаблення рухів.
Причини:враження центральної нервової системи, порушення цілісності мозку, ушкодження вентральних корінців периферичних рухових нервів.
В залежності від розповсюдження рухливих розладів розрізняють:
- тетраплегію – паралізуються всі кінцівки;
- геміплегію – припинення рухів однієї половини тіла;
- параплегію – параліч двох однойменних кінцівок;
- моноплегію – параліч однієї кінцівки.
Судоми– мимовільні скорочення поперечносмугастих м’язів, різні по інтенсивності, тривалості, поширеності і приступо-подібного характеру.
Причини: враження оболонок мозку, пухлини, отруєння, інфекційні хвороби.
Бувають:
v клонічні – швидкі, ритмічні, мимовільні скорочення скелетних м’язів з послідуючим їх розслабленням, причини: збудження кори головного мозку, отруєння бактеріальними токсинами;
v конвульсії – клонічні судороги, що захоплюють всю або велику частину скелетних м’язів;
v тонічні – довготривалі мимовільні скорочення м’язів з поступовим їх розслабленням;
|
|
|
v тетанічні – поширюються на всю скелетну мускулатуру, причини: збудження підкоркових утворів;
v тремор (тремтіння) – судороги з швидким ритмом;
v хорея – посмикування окремих груп м’язів.
Атаксія– порушення координації рухів і рівноваги тіла внаслідок неузгодженої роботи різних груп м’язів. Причини: ушкодження периферичних нервів, мозочка, вестибулярного апарату, кори мозку, при інвазійних хворобах. Розрізняють статичну – порушення рівноваги при стоянні, тварина широко розставляє кінцівки, нездатна встояти на них, часто падає і динамічну атаксію – в русі, порушення координації рухів, тварина розкидає кінцівки, різко б’є об підлогу і шатає тулубом із сторони в сторону, спотикається.
Порушення вищої нервової діяльності.
Вища нервова діяльність тварини зводиться в основному до сукупності численних і різноманітних умовних рефлексів, що утворилися в процесі життя. Умовні рефлекси формуються в корі головного мозку. З їх допомогою організм тварини досить досконало адаптуються до різних змін навколишнього середовища. У корі головного мозку є аналізатори, які сприймають усі подразнення із зовнішнього середовища, а також з організму. Аналізатор складається з ядра (центральна частина), де здійснюються найскладніші форми аналізу та синтезу і периферичної частини де можливі найпростіші аналіз і синтез. Периферичні відділи аналізаторів розміщенні майже по всій корі. Вони ніби з’єднані один з одним.
|
|
|
За звичайних умов процеси збудження і гальмування перебувають у певному підпорядкуванні і зрівноваженості. При патології кори мозку ця динамічна рівновага порушується, що призводить до послаблення або зміни умовно-рефлекторних реакцій і в кінцевому наслідку вищі відділи ЦНС вже не в змозі здійснити в певній мірі адаптацію організму до умов зовнішнього середовища. Короткочасні зміни вищої нервової діяльності виникають у тварин за фізіологічних умов (тічка, вагітність, лактація, тощо) спостерігається утруднення вироблення, диференціювання, виявляються хвилеподібні коливання кіркової збудливості. Ці зміни пов’язані зі змінами, що відбуваються в ендокринній системі при описаних станах.
Запальні процеси в нервовій системі.
Патологоанатомічні зміни ЦНС частіше виражаються запальними процесами.
Менінгіт– запалення оболонок головного і спинного мозку.
Причини: інфекційні фактори, що проникають в ЦНС (сказ, інфекційний енцефаломіеліт).
|
|
|
Буває:
- за походженням – первинний і вторинний;
- за характером ексудату – серозний, геморагічний, гнійний;
- за розповсюдженням – вогнищевий і дифузний;
- за перебігом – гострий, під гострий і хронічний.
Пахіменінгіт– запалення твердої мозкової оболонки, лептоменінгіт– м’якої.
Серозний менінгіт– гострий процес, що характеризується почервонінням оболонок, набряком, крапковими крововиливами.
Гнійний менінгіт– при дифузних процесах почервоніння оболонок, набряк, накопичення гнійного ексудату, а при вогнищевому – вогнищевий характер.
Енцефаліт– запалення головного мозку. Причини: збудники вірусних хвороб.
Буває:
- за походженням – первинний і вторинний;
- за перебігом – гострий, під гострий, хронічний;
- за розповсюдженням – дифузний, вогнищевий;
- за характером ексудату – серозний, геморагічний, гнійний, лімфоцитарного типу.
Гострий негнійний енцефаліт лімфоцитарного типу– гіперемія речовини мозку і його оболонок, згладженість звивин мозку, збільшення кількості рідини в бокових шлуночках. Причини: сказ, чума, ускладнення після бактеріальних і токсичних хвороб.
Гнійний енцефаліт– утворення в мозку поодиноких або множинних дрібних абсцесів. Причини: перехід гнійних процесів з носової порожнини, лобних пазух, середнього вуха.
|
|
|
Мієліт– запалення спинного мозку. Причини: віруси, поранення хребта. Протікає гостро, під гостро в формі серозного, негнійного лімфоцитарного типу, гнійного і геморагічного запалення.
Енцефаломієліт– запалення головного і спинного мозку.
Менінгоенцефаломієліт– одночасне запалення головного і спинного мозку і їх оболонок.
Поміркуйте над питаннями:
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 337; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!