Нефрити, їх етіологія, патогенез, патолого-анатомічні зміни.
В основі класифікації хвороб нирок лежать запальні або дистрофічні зміни їхньої паренхіми. При нефриті переважають запальні явища в клубочках або в сполучній тканині, а при нефрозі дистрофічні зміни в ниркових канальцях.
Нефрит– запалення нирок, яке характеризується двобічним негнійним запаленням мальпігієвих клубочків і капсули Шумлянського-Боумена або міжканальцевої сполучної тканини.
Від локалізації запального процесу в структурних частинах нирок розрізняють:
Гломерулонефрит– запалення нирок з враженням мальпігієвих клубочків. За типом ексудативний а за видом ексудату:
ü Серозний – накопичення в капсулі клубочків серозного ексудату, макроскопічно в кірковому шарі нирок видно напівпрозорі клубочки, що схожі на бісер.
ü Гнійний – при миті лошат, заносі гнійної мікрофлори гематогенним шляхом, кірковий шар всіяний мілкими гнійниками, які можуть зливатися і утворювати множинні абсцеси.
ü Геморагічний – при септичних, вірусних хворобах, при цьому в капсулі Шумлянського-Боумена накопичується кров, а кірковий шар всіяний мілкими темно-червоними вогнищами, з поверхні нирка нагадує «горобине яйце». При хронічному перебігу судинний клубочок атрофується, в його капсулі розростається сполучна тканина з послідуючим гіалінозом клубочків. Поверхня нирок зерниста, кірковий шар стоншується, поверхня розрізу суха, анемічна.
| 263 |
|
|
|
Пієліт– запалення ниркової миски.
Пієлонефрит– запалення ниркової миски і паренхіми нирок. Причини: потрапляння мікрофлори із нирок із сечовивідних шляхів. Ознаки:порожнина миски розширена, містить мутну рідину, з пластівцями фібрину, гною або з домішками крові. Стінка ниркової миски набрякла, тьмяна, гіперемійована, з крововиливами, може бути вкрита гнійними або фібринозними плівками.
Гідронефроз– водянка ниркової миски при недостатньому відтоку сечі з неї, з наступною атрофією паренхіми нирок. Ознаки:збільшення об’єму миски, переповнення сечоподібною рідиною, розвивається повна атрофія нирок.
Від гідронефрозу слід відрізняти кісту нирок – крупні замкнуті порожнини, які розташовані в паренхімі нирки і не мають з’єднань з нирковою мискою.
Нефроз– нефротичний синдром. Складний симптомо-комплекс порушень сечоутворення та сечовиділення, що виникає внаслідок дегенеративних процесів. Він характеризується зміною білково-жирового обміну, значною протеїнурією, гіпопротеінемією (за рахунок посиленого виділення із сечею), підвищеним вмістом ліпідів (холестерину) в крові – гіперліпідемією, набряком.
|
|
|
Нефрозонефрит– запалення нирок з вираженими дегенеративно-некротичними змінами канальців. Причини: отруєння, аутоінтоксикація, інфекційні хвороби. Зовні нирка набрякла, дрябла, гіперемійована, з крапково-плямистими крововиливами. Поверхня розрізу тьмяна, межа кіркового і мозкового шару стерта, на сіро-червоному фоні видно ділянки темно-червоного кольору.
При хронічному перебігу між канальцями, що атрофуються, розростається сполучна 
тканина, яка піддається рубцевому стягуванню, утворюються рубці. Іноді спостерігається зрощення нирок з капсулою.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 420; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!