Ушкоджувальна дія фізичних чинників.



Високої температури.

Механізм дії високої температури:місцева, загальна.

· Місцева:

Стадії опіків:

І – почервоніння;

ІІ – утворення пухирів;

ІІІ – порушення цілісності шкіри і підшкірного шару;

ІV – обвуглення тканин з ушкодженням глибших шарів.

- Загальнадіяопіків проявляється опіковою хворобою. Залежить: від ступеня опіків, розміру ушкодженої поверхні тіла. Проявляється: порушенням обміну речовин, опіковою токсемією, підвищенням температури тіла, опікове виснаження, знижується резистентність організму.

- Опіковий шок.

· Загальна: гіпертермія, тепловий удар:

1 - стадія компенсації (посилення тепловіддачі, розширення периферичних судин, ПП, ПД);

2 – декомпенсації (різко підвищується температура тіла, активізуються процеси катаболізму з накопиченням недоокислених продуктів,згущення крові, порушення координації рухів, судоми,смерть).

 

Низької температури.

Механізм дії низької температури:

Обмороження:

І – без структурних порушень тканин;

ІІ – наявні поверхневі структурні зміни в тканинах;

ІІІ – виникають глибокі структурні порушення з подальшим некрозом тканин.

Загальна дія: переохолодження (гіпотермія), замерзання.

Гіпотермії сприяє: підвищена вологість, протяги, вітер, стан організму (виснаження, гарячка).

Стадії:

І – компенсаторна (активізація процесів теплопродукції, посилення обміну речовин, прискорення скорочень м’язів, активізуються процеси на затримання теплоти,звуження периферичних судин, зниження потовиділення, сповільнення дихання);

ІІ – декомпенсації (поступово але невпинно знижується температура тіла; при температурі тіла 25º пригнічується ЦНС; 20º крім ЦНС пригнічується ССС та СД; 10º настає параліч ЦД; часті переохолодження призводять до простудних захворювань);

 

Променистої енергії.

Промениста енергія –діє на організм:

v інфрачервоне;

v ультрафіолетове;

v рентгенівське;

v радіоактивне;

v лазерне випромінювання.

Інфрачервоне та лазерне випромінювання спричиняють тепловий ефект, що призводить до опіків різного ступеня, оскільки світлова енергія переходить у теплову.

Загальна дія проявляється сонячним ударом.

Сонячний удар: судини мозку та його оболонок розширені, підвищується внутрішньочерепний тиск, набряк оболонок мозку, крововиливи.

Ознаки: збудження, запаморочення, непритомність, судороги, параліч, смерть настає від паралічу судинно-рухового або дихального центру.

Ультрафіолетове випромінювання –зумовлює фото динамічний ефект хіміко-фізичних та біохімічних процесів (пігментний обмін), нагромадження вітаміну Д, активізація розмноження клітинних елементів.

УФ випромінювання – іонізуюча дія, що призводить до нагромадження гістаміну та інших біологічно активних речовин, які сприяють виникненню місцевих та загальних пат. ефектів (регенерація, пухлинний ріст).

 

Електричного струму.

Ушкоджувальна дія залежить від його сили, напруги, опору тканин, шляху проходження струму по тілу, від стану шкіри та волосяного покриву.

ü Місцева дія виявляється на тілі в місці контакту електродів. Електротермічне ушкодження – опіки; електромеханічне – розрив клітин кип'ячою внутрішньоклітинною водою; електрохімічне проявляється у дисоціації різних молекул (виникають різні сполуки, які ускладнюються змінами в тканині).

ü Загальна дія залежить від шляху проходження його по організму. Найбільш небезпечний шлях проходження електричного струму через центри головного мозку та серце. Через довгастий мозок – припиняється дихання, настає параліч дихального центру, виникає електрошок. Через серце – виникає фібриляція серця (несинхронне скорочення міофібрил). Процеси можуть бути необоротні і привести до смерті. Електрошок проходить в дві фази: короткочасне збудження і тривале пригнічення (гальмування).

При проходженні електричного струму через серце, центри головного мозку його дія проходить в дві фази:

- Перша фазасупроводжується підвищенням кров’яного тиску, прискорення дихання, судомними скороченнями поперечносмугастих м’язів. Частота серцевих скорочень зменшується.

- У другій фазі кров’яний тиск знижується, припиняється дихання, що часто визначається як несправжня смерть. Через деякий час функціонування органів може відновитись.

-

3.5. Атмосферного тиску.

Вплив атмосферного тиску проявляється у вигляді підвищеного та зниженого.

ü Підвищений (гіпербарія), якщо тварина знаходиться в печері або під водою, можуть виникнути різкі болі в вухах, можливі розриви барабанної перетинки, метеоризм кишечнику. Підвищена розчинність газів насамперед азоту, що зумовлює токсичний ефект на нервову тканину внаслідок чого зменшується частота серцевих скорочень і дихання, кров депонується в внутрішніх органах. Підвищується розчинність кисню, що призводить до гіпертоксії.

ü Понижений (гіпобарія) виникає під час підйому тварин на висоту, в гори. Гіпобарія супроводжується комплексом захисно-пристосованих реакцій:

- зменшення розчинності газів у рідинах організму (спричинює газову емболію

судин);

- зниження парціального тиску кисню у повітрі (знижуються процеси

оксигенізації крові, виникає гіпоксемія і гіпоксія;

- розширення газів у газоносних порожнинах (призводить до газової емболії судин та емфіземи тканин).

-

Іонізуючої радіації.

Іонізуюча радіація– випромінює рентгенівська апаратура, різні нукліди, забруднене радіоактивними елементами навколишнє середовище. Спричиняють: злоякісний ріст, променеву хворобу і злоякісне білокрів'я, утворюються поліоксиди водню, гідропероксиди металів, пероксиди, надпероксиди, озоніди. Мають високу хімічну активність, зумовлюють окиснення органічних сполук, порушують структуру біологічних молекул та зміну їх функціонального призначення.

Місцева дія проявляється опіками, пухлинами, а на системному рівні – білокрів'я; а на рівні цілісного організму – променева хвороба.

-  Променевахвороба: перебіг гострий і хронічний. Гострий перебіг має три періоди:

Перший період – проявляються неспецифічні реакції на опромінення: загальне збудження, зміни артеріального тиску та серцевої діяльності, незначний лейкоцитоз з лімфоцитопенією, можливе підвищення температури тіла.

У другий період зазначені явища зникають, але з'являються ознаки променевої хвороби і прогресуюча лімфоцитопенія.

Третій період характеризується специфічними проявами (лейкопенія, тромбоцитопенія на фоні анемії, знижується резистентність організму, що сприяє виникненню запальних процесів, крововиливів, в мокроті, калі, сечі – кров, випадання шерсті.

 


Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 320; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!