Сучасне тлумачення етіології хвороби.



Сучасне тлумачення виходить з того, що хвороба виникає під впливом одного причинного чинника за певних сприятливих для цього зовнішніх і внутрішніх умов. Уявлення про причинність у патології ґрунтується на основних положеннях:

ü Матеріалістичної діалектики, а саме: причина матеріальна, вона існує поза нами і залежно від нас;

ü Під впливом причини виникають усі явища, в тому числі й патологічні;

ü Без причини ніяких явищ не виникає;

ü Причина, взаємодіючи з організмом, змінює його і змінюється при цьому сама: кожна причина надає патологічному процесу нових неповторних особливостей.

 

Сприятливі етіологічні чинники і чинники схильності до хвороб.

Умови виникнення хвороб поділяють на:

· схиляючі (спадковість, вік, індивідуальні особливості, конституція);

· сприяючі (годівля, утримання, сезонність, кліматичні умови, пора року);

· викликаючі (чинники: хімічні, біологічні, фізичні).

 

Роль рецепції у виникненні хвороб.

Рецепція – це зв’язок організму з навколишнім середовищем, який здійснюється через нервову і гуморальну системи. Зв’язок з навколишнім середовищем здійснюється дистанційно (на відстані) і контактно (по дотику). До дистанційних належать органи чуття (зір, слух, нюх), контактний – через чутливі нервові закінчення, які по природі сприйняття бувають баро- і хеморецептори.

Барорецептори сприймають зміну тиску, хеморецептори – зміну біохімічного складу середовища. Хеморецептори представлені нервовими клітинами і широко розповсюджені в кровоносних судинах (дуга аорти, устя порожнистих вен, область поділу сонних артерій).

Чутливість нервових рецепторів в багато раз більша чим чутливість нервових центрів.

 

Поміркуйте над питаннями:

Що таке етіологія?

Які умови виникнення хвороб?

3.

21
Як відбувається зв’язок організму з навколишнім середовищем?

Вчення про патогенез

1. Поняття про патогенез.

2. Роль причинно-наслідкових зв’язків у патогенезі, основна ланка патогенезу.

3. Шляхи поширення хвороботворних агентів в організмі.

4. Роль нервової і ендокринної системи у патогенезі.

5. Значення виду, породи, статі, віку тварин у патогенезі.

6. Компенсаторні механізми видужання і відновлення порушення функцій.

Поняття про патогенез.

Патогенез– це процес розвитку хвороби від початку дії хвороботворного агента до її завершення. Під час якого розвивається ланцюжок взаємозумовлених і взаємопов’язаних патологічних явищ та захисно-компенсаторних процесів, які виникають у процесі хвороби і супроводжують її.

На розвиток патогенезу впливають умови зовнішнього середовища і стан організму.

 

Умови зовнішнього середовища: · утримання; · годівля; · експлуатація; · клімат; · пора року; · догляд.
Стан організму: · індивідуальні особливості; · вік; · стать; · нервова система; · ендокринна система; · реактивність · конституція

 

 

 


Роль причинно-наслідкових зв’язків у патогенезі.

В розвитку хвороби рушійною силою є причинно-наслідкові зв’язки. Хвороба має певні закономірності, тривалість і характерні ознаки.

 

 

Певний етіологічний чинник (причина) спричинює тимпанію рубця (наслідок), яка в свою чергу є причиною стискання органів грудної порожнини. Внутрішньо-грудна компресія, яка є наслідком тимпанії стає причиною гіпоксії. Гіпоксія, як наслідок попередніх змін стає причиною порушення живлення головного мозку, внаслідок чого порушується регуляторний вплив ЦНС на внутрішні органи та систему, в тому числі на серце і легені, і стає причиною подальшого погіршення діяльності серцево-

легеневого апарату. Виникає так зване порочне коло, яке змикається. Кожний наступний виток порочного кола, якщо не вдалося розірвати, наближає організм до термінального (кінцевого) стану. Знаючи закономірність розвитку хвороби дає можливість визначити ведучі та другорядні патогенетичні чинники. Ведучі чинники (основна ланка) – це ті, що відіграють визначальну роль, які виникають після дії причини, а другорядні – що мають другорядне значення і виникли після наслідку. Розвиток хвороби залежить від шляхівпроникнення, поширення і локалізації вражень.

3. Шляхи поширення хвороботворних агентів в організмі.

Ушкоджувальний чинник, що проникає в організм поширюється такими шляхами:

ü по продовженню, тобто по міжклітинних щілинах, сполучнотканинних утворах від клітини до клітини (наприклад трахеїт може перейти в бронхіт);

ü по дотику – коли патологічний процес з одного органа переходить на інший

(наприклад запалення легеневої плеври може перейти на костальну);

нейрогенний
лімфогенний
гематогенний
продовженням
дотиком
Шляхи поширення
контактний
аерогенний
аліментарний

ü по кровоносних та лімфатичних судинах – за допомогою крові та лімфи (поширюються переважно мікроби та їх продукти життєдіяльності, токсини);

ü по нервових стовбурах – поширюються в основному віруси сказу і токсини правця.


Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 279; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!