Поняття про здоров’я і хворобу.

Ø фундаментальна дисципліна в до клінічній підготовці студентів;

Ø тісно пов'язана з клінічними дисциплінами;

Ø прищеплює і розвиває студентам лікарське мислення;

Ø з'ясовувати причинно-наслідкові зв’язки, що виникають в організмі на дію чинника;

Ø виявляти основні та другорядні механізми цих змін;

Ø виробляти навички встановлення правильного діагнозу;

Історія розвитку патологічної фізіології і патологічної анатомії.

v Гуморальна (Гіппократ).

v Солідарна(Аристотель).

v Гален об’єднав: гуморальну і солідарну – проіснувала 129-200 рр. н.е..

v У ХІХ ст. Целюлярна або клітинна (Р. Вірхов).

v Атрохіміки (Шаде) – суть хвороби – це хімічні зміни в організмі.

v Французький вчений-експериментатор Клод Бернар (1813-1878) звернув увагу на регулювальну роль нервової системи внутрішнього середовища гомеостазу.

v І.М. Сєченов (1829-1925), І.П. Павлов (1849-1936) про роль нервової системи в життєдіяльності організму.

v Луї Пастер, Роберт Ког започаткували біологічний напрям у патології.

v І.І. Мечников (1845-1916) за розвиток вчення про фагоцитоз та роль цитотоксинів був удостоєний Нобелівської премії (1887, 1900).

v В.В. Пашутін (1845-1901) вперше організував в Казанському університеті, а потім в Петербурзькій медико-хірургічній академії самостійні кафедри загальної патології, створив школу патофізіологів.

v В.В Підвисоцький (1857-1913) очолив в Києві школу патофізіологів, написав підручник «Основи спільної і експериментальної патології».

v О.О Богомолець зробив великий внесок у розвиток української патофізіології, вивчає ендокринну патологію, зокрема патологію надниркових залоз, пухлинний ріст, переливання крові, старіння, роль сполучної тканини, проблеми імунітету.

v Засновником ветеринарної загальної патології став Равіч.

v

v М.Д. Балл (1872-1930) вітчизняний ветеринарний патологоанатом.

Поняття про здоров’я і хворобу.

Нозологія– наука про хворобу. Вивчає:

• загальні відомості про хворобу;

• причини хвороби;

• умови виникнення хвороби;

• розвиток хвороби;

• завершення хвороби.

Передхвороба– стан між здоров'ям і хворобою.

Здоров’я- така форма життєдіяльності організму за якої структура і функція організму відповідають одна одній, а система регуляції на різних рівнях дає змогу реалізувати генетичний потенціал певного виду тварини у конкретних умовах навколишнього середовища. Характеризується:

• адекватними реакціями;

• адаптаційно-компенсаторними, захисно-компенсаторними або захисно-пристосованими реакціями;

• реакції, що залежать: від стану ЦНС, характеру нейрогуморальної регуляції;

• нервово-рефлекторні механізми викликають захисні реакції: кашель,чхання, затримка дихання,блювота;

Залежно від характеру сили чинників виникають захисно-компенсаторні реакції: прискорення діяльності серця й дихання, підвищення кров’яного тиску, діурезу, дефекації, потіння, поведінкові реакції;

Адаптаційно-компенсаторні реакції складаються з понять адаптації та

компенсації.

ü  Адаптація – властивість організму перебудовувати свої функції та поведінку на зміни навколишнього середовища.

ü  Компенсація– мобілізація процесів спрямованих на покриття втраченої функції органу за рахунок посилення чи перебудови функції інших органів і систем організму.

ü  Бар’єрні системи– морфофункціональні утвори різної складності, що мають здатність нейтралізувати шкідливі чужорідні речовини, розчинні у воді, та корпускулярних часточок які проникли в організм.

- Зовнішні бар’єри: шкіра та слизові оболонки.

- Внутрішні бар’єри: печінка, селезінка та інші паренхіматозні органи.

Оцінку і контроль стану здоров’я здійснюють за об’єктивними показниками:

• Температурою тіла

• Частотою пульсу

• Частотою дихання

-  За динамічною нормою– характеризується об’єктивними показниками

«від» і «до»;

-  За статистичною нормою– являє собою середньоарифметичну величину суми значень будь-якого показника.

Погляд про хворобу можна розглядати з ідеалістичних та матеріалістичних уявлень та клітинної теорії:

ü Ідеалістичні уявлення (не може розглядатись як наукове) тому і не передбачають втручання людини в хід страждання та не бачать можливості для надання допомоги хворому оскільки не допускають причинного розуміння природи.

ü Матеріалістичне уявлення (гуморальна, солідарна теорії) поглядів полягало насамперед у тому, що давала людині можливість матеріальними засобами впливати на хід хвороби.

ü Клітинна теорія –погляди на хворобу ґрунтувались на відхиленні від норми, але

не давали визначення  і тому її суть висвітлювалась не повністю.

Власне хвороба являє собою складні зміни в життєдіяльності організму, які досить важко узагальнити.

Хвороба– якісно новий стан організму, пристосованого характеру, який виникає під впливом ушкоджувальних чинників і проявляється комплексом структурних та функціональних змін з боку органів та систем, порушенням зв’язку організму з навколишнім середовищем, погіршенням його генетичних можливостей, зниженням продуктивності та економічної цінності.

Мы поможем в написании ваших работ!