Роль нервової і ендокринної системи у патогенезі.
У формуванні хвороби беруть участь нервово-рефлекторні, нейрогуморальні та клітинно-гуморальні чинники. В першу чергу виникають зміни з боку регуляторних процесів, які контролюються ЦНС. Наприклад, виразкова хвороба у свиней виникає тільки в умовах промислового вирощування, відгодівлі свиней, де технологія вирощування не враховує біологічних особливостей розвитку тварин, є стресором. Тому, що більшість патологічних процесів викликається рефлекторно.
В розвитку хвороби відіграють гіпофіз і надниркові залози, тому що більшість ознак властиві всім хворобам взагалі, що виникають на дію подразника незалежно від його походження.
Значення виду, породи, статі, віку тварин у патогенезі.
ü ВРХ не хворіють сапом, коні – чумою ВРХ.
ü Породи коней будьоновської і терської стійкі до легеневих захворювань, алжирська порода овець – до сибірки.
ü Чоловіча стать не хворіє хворобами жіночої статі.
ü Молодняк більш сприйнятливий до легеневих, ШКЗ, рахіт – дорослі не хворіють.
Компенсаторні механізми видужання і відновлення порушення функцій.
Кожна хвороба являє собою два взаємопов’язаних і протилежних процеси руйнування і пристосування, під час якого в організмі відбувається перебудова адаптаційно-компенсаторних процесів, завдяки яким йому вдається впоратись з порушенням.
ü Процеси руйнування (пат. Реакція, пат. Процес, пат. Стан).
|
|
ü Процеси пристосування (нервово-рефлекторні захисні реакції: прискорення
дихання, кровообігу, збереження гомеостазу).
ü Перебудова обміну речовин і посилення функції органів і систем, активізація функціонування морфо-функціональних одиниць.
Саногенез– механізми, які сприяють видужанню (термінові), довготривалі (віддалені).
Терміновіє нервово-рефлекторними захисними реакціями у вигляді прискорення дихання і кровообігу, та механізми, що спрямовані на збереження гомеостазу.
Тривалідіють одночасно, але розгортаються повільніше і виявляються на повну силу через декілька днів. Це проявляється перебудовою обміну речовин, посиленням функції органів і систем за рахунок активізації функціонування морфо-функціональних одиниць, які раніше не функціонували.
На саногенез впливає характер ушкодження, сила й характер адаптаційно-компенсаторних реакцій організму, що залежить від його індивідуальних особливостей.
Поміркуйте над питаннями:
Що таке патогенез?
Причинно-наслідковий зв’язок і основна ланка патогенезу.
Шляхи поширення хвороботворних агентів.
Значення виду, породи, статі і віку тварини в розвитку патогенезу.
Адаптаційно-компенсаторні процеси в разі хвороби.
|
|
Саногенез у разі хвороби.
Хвороботворна дія чинників зовнішнього середовища
1.Хвороботворні чинники і механізми їх дії на організми тварин.
2.Дія механічних чинників, поняття про травму.
3.Ушкоджувальна дія фізичних чинників:
3.1.Високої температури;
3.2.Низької температури;
3.3.Променистої енергії;
3.4.Електричного струму;
3.5.Атмосферного тиску;
3.6.Іонізуючої радіації.
4.Хвороботворна дія хімічних чинників.
5.Хвороботворна дія біологічних чинників.
1. Хвороботворні чинники і механізми їх дії на організми тварин.
ü Фізичні
ü Хімічні
ü Біологічні
• Механізм дії: місцева, загальна;
• Наслідки дії залежать від: сили дії, місця, тривалості, особливостей організму (спадковість, конституція, реактивність, стан нервово-ендокринної системи).
2. Дія механічних чинників, поняття про травму.
Викликає |
2. Травми
|
1. Струс головного мозку · нудота; · блювота; · запаморочення; · порушення ССС; · дихання каналу; |
5. Контузія |
4. Вібраційна хвороба · порушення ССС (спазм судин, зміна артеріального тиску); · травного каналу; · анафілактичний шок. |
3. Шок
|
|
|
Травматичне ушкодження тканин проявляється у вигляді:
ü струсу;
ü розтягнення;
ü перелому кісток;
ü ушибу;
ü ударів.
При нанесенні гострим предметом рани:
ü різані;
ü колоті;
ü вогнепальною зброєю;
Ці ушкодження проявляються механічними травмами. Травми бувають:
ü відкриті – порушується цілісність зовнішніх покровів (рани рвані, різані,колоті,
відкриті переломи кісток);
ü закриті – без порушення цілісності зовнішніх покровів, - стискання збруєю і пухлинами, удари, розриви зв’язок, м’язів, вивихи, переломи (закриті), тощо.
Місцеві ушкодження проявляються порушенням цілісності тканин, що супроводжується витіканням крові з ушкоджених кровоносних судин у відкритий простір (кровотеча) або в тканини (крововилив), а також болючістю з порушенням функції ушкодженого органу. Загальна дія проявляється:
ü Струс головного мозку – нудота, блювота, запаморочення, зміна роботи серцево-судинної системи і дихання. У тяжких випадках судороги, втрата свідомості.
|
|
ü Контузія – неспецифічна реакція цілісного організму, що нанесена вибуховою хвилею. Ознаки: порушується координація рухів, кровотеча з вух, носа, блювання.
ü Вібраційна хвороба – внаслідок тривалої дії вібрації на організм. Супроводжується
порушення роботи серцево-судинної системи (спазми судин, зміна артеріального тиску), а також травного каналу.
Загальна реакція організму проявляється у вигляді травматичного шоку. Шок– це загальна реакція організму на сильні та значні ушкодження органів та тканин. В залежності від причини, що спричинила його, він є:
ü травматичний;
ü електричний;
ü опіковий;
ü променевий;
ü гемотрансфузний;
ü анафілактичний.
Стадії шоку:
ü збудження (еректильна) – тривалість коротка, характеризується збудженням ЦНС, прискоренням пульсу, дихання, обміну речовин;
ü пригнічення – тривалість довготривала, декілька діб, послаблюється робота серця, апарату дихання, відбувається перерозподіл крові в кров’яному руслі, який проявляється зменшенням постачання крові до органів і тканин, які мають другорядне значення, а до серця і головного мозку збільшене постачання;
ü кінцева – падає кров’яний тиск, параліч серцево-судинного центру, смерть.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 326; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!