Історія становлення вітчизняної політичної психології.



Обьект, предмет політичної психології.

ПП – це наука, яка вивчає психологічні аспекти політичного життя. Це наука про закономірності, механізми, умови та факти прояву політики як соціально-психологічного феномену.

Предмет ПП в цілому – це політика як особлива людська діяльність, яка має власну структуру, суб`єкт і стимулюючі сили. Предметом ПП є відповідні психічні процеси, стани і властивості людини, які модифікуються, коли вона взаємодіє з владою (М.Ф.Головатий).
Таке загальне визначення предмета ПП можна дещо поглибити, деталізувати. На думку західних авторів, предметом ПП є психологічні компоненти політичної поведінки людини, дослідження і аналіз яких дає змогу застосувати психологічні знання до пояснення власне політики. З точки зору вітчизняних психологів, політика піддається спеціальному аналізу в рамках загальної концепції соціальної предметної діяльності, розробленої академіком А.Н.Леонтьєвим. Якщо розглядати внутрішню структуру, то політика як діяльність поділяється на окремі дії, а дії – на окремі операції. Діяльності в цілому відповідає мотив, діям – окремі конкретні цілі, операціям – завдання, задані в певних умовах. Відповідно всій політиці як діяльності відповідає узагальнений мотив керування людською поведінкою (його “оптимізація”). Конкретним політичним діям відповідають окремі акції різного типу, від переговорів до війн чи повстань.
Суб`єктом політики як діяльності можуть виступати окремі індивіди (окремі політики), малі та великі соціальні групи, а також стихійні маси.
Основними об`єктами політико-психологічних досліджень є політична участь, політичне лідерство, політичні цінності та установки, мотиви, що впливають на політичну поведінку, політична соціалізація, індивідуальна, групова та масова політична свідомість. Різноманіття об`єктів ПП можна помістити в три основні сфери: психологія внутрішньої політики, психологія зовнішньої політики та міжнародних відносин і воєнно-політична психологія.

Історія становлення західної політичної психології.

Передісторія політичної психології багата іменами різних мислителів. Аристотель, Сенека, Макіавеллі, Руссо, Гобс, Сміт, Гегель та ін. висловлювали ідеї про співвідношення особистості і влади , про природу людини в політиці, про виховання гарного громадянина, про те яким має бути правитель. Але в ті часи ще не було психології як науки в сучасному смислі слова. Лише в другій половині ХІХ ст. почали з’являтися концепції, які можна було б назвати безпосередніми попередниками сучасних політико-психологічних робіт.

Історики і філософи, соціологи і політологи звернули увагу на те, що в самій політиці з’явилося зовсім нове явище. Крім вождів, королів, президентів і інших представників політичної еліти в політиці значне місце стали займати маси. Одним з перших приділив увагу цій темі француз Г.Лебон – “Психологія народів і мас”, “Психологія натовпу”, “Психологія соціалізму”. Актуалізація маси як нового суб’єкта політики пов’язані з розвитком промисловості, збільшенням міст і супроводжувалась серйозними соціальними і політичними потрясіннями, революціями, забастовками. Лебон, Михайловський побачили в масі загрозу індивідуальності, силу, яка нівелює особистість. Серед різних видів маси в першу чергу досліджували натовп – як найспонтанніший прояв неорганізованої активності. У натовпу вони виділяли такі психологічні характеристики, як агресивність, істеричність, безвідповідальність, анархічність.

Політичний біхевіоризм йде шляхом моделювання політико-психологічних моделей особистості. Його представники (Дж. Доллард, Р.Лейн, Б.Скіннер, Р. Уолтерс) пропонують здійснювати дослідження за принципом “соціально-політологічні умови породжують певну політичну поведінку”. Політолог повинен оцінити перший і другий показники, знайти їх кореляцію. Недоліки цієї концепції.

Когнітивісти (Д.Бродбент, Дж. Спермінг, Ж. Піаже, Дж. Келлі – аналізують перш за все пізнавальну сферу людини) акцентують увагу на визначенні політичної картини світу індивіда. Якщо сильною стороною когнітивізму є прагнення встановити політичну картину світу індивіда, політичний світогляд, то слабкою – мала увага приділяється аналізу діяльності суб’єкта, особливо предметної діяльності, в яку включений суб’єкт і яка опосередковує його зв’язки з оточуючою дійсністю. Ними також недостатнє досліджується діяльність індивіда у вищих соціалізованих формах.

Головною причиною участі в політиці, на думку представників гуманістичної психології А.Маслоу, є глибинні потреби особистості, що складають основу її переконань. “Гуманістичні психологи” правильно підмітили, що певні кола і прошарки населення на Заході, в т.ч. частина молоді, бажають мати не лише, і не стільки матеріальний добробут, скільки духовні блага, культурні цінності , вважають принциповими питання про свободи і права людини, моралі, екології і т.д.

Історія становлення вітчизняної політичної психології.

Сучасна вітчизняна політична психологія також має відомих попередників. На межі ХІХ-ХХ століть інтерес до особистості, до психологічного компонента соціальних процесів був широко представлений і у політичній думці, і у філософії, і в соціології. Ми вже згадували ім’я народника Михайловського Н.К.

В 90-ті роки політика дала новий поштовх до розвитку політичної психології. Почало формуватися соціальне замовлення на дослідження з електоральної поведінки, сприймання образів влади і політики, лідерства, психологічних факторів становлення багатопартійності, політичної соціалізації, ін.

Сучасний стан політичної психології - це цілком динамічний стан поступово наростаючого розвитку. Головне, що наростають самі темпи цього розвитку, що особливо характерно для російської політичної психології. Після періоду свого напівпідпільного існування, вона увійшла в якості складової частини в світову політичну психологію. З урахуванням же того, що в останнє десятиліття якраз Росія постачає найбільшу кількість емпіричного матеріалу саме політико-психологічного характеру, можна сміливо прогнозувати подальшу, причому все більш тісну інтеграцію російської політичної психології в світову науку.


Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 230; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!