Знайти раціональний спосіб перевірки роботи.
Розглянемо можливості забезпечення цих умов.
Самостійну роботу залежно від її мети можна проводити на різних етапах уроку. Найчастіше вчителі відносять її до закріплення і повторення. І дуже рідко – до вивчення нового матеріалу, хоча він вивчається майже на кожному уроці. Щоб розвивати пізнавальні здібності дитини, їй слід пропонувати для самостійного ознайомлення і новий матеріал.
1. Форму самостійних завдань бажано урізноманітнювати, щоб працювали різні види сприймання і пам’яті: зорова, слухова, моторна. Не варто перевантажувати якийсь один вид сприймання. (Ця вимога стосується не тільки організації самостійної роботи, а й усього процесу навчання) [Маркова А.К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте. – М., 1983.].
Результативність самостійної роботи залежить і від того, як учитель зуміє поєднати способи виконання завдань: усні з письмовими, фронтальні з індивідуальними.
Ефективність самостійної роботи значною мірою залежить від способу постановки завдання (йдеться про розробку навчальних завдань, їх формулювання, вказівки щодо послідовності опрацювання матеріалу). Бажано, щоб інструктаж був детальним, особливо коли учням пропонують самостійно вивчити новий матеріал. Якщо вказівки мають загальний характер (алгоритм розв’язування задачі, схема морфологічного і фонетичного розбору тощо), варто оформити їх у вигляді пам’ятки (настінної таблиці), яку вивішують на дошці.
|
|
|
Загальна характеристика модульно-рейтингової системи навчання.
Модуль у педагогіці — це змістовно, логічно завершена частина навчального матеріалу, певна мікросистема, засвоєння якої забезпечує досягнення раніше запланованого результату навчання. Кожний змістовний модуль включає в себе такі блоки:цільовий — мета і завдання вивчення конкретного модуля; змістовний, в якому представлено основні смислові одиниці, поняття, закони, що становлять суть певного розділу навчальної дисципліни; операційний — визначення пізнавальних навичок, якими оволодіти учень;
методичний, в якому даються рекомендації, поради щодо самостійної роботи по засвоєнню навчального матеріалу; контрольний. У ньому питання, завдання, тести для перевірки засвоєння навчального матеріалу. Результатами вивченого блоку модуля відбиваються в балах, які учень набирає. Тому він може сам визначити ступінь засвоєння матеріалу, м чином, модульне навчання пов'язане з рейтинговою системою контролю. Чим більший і складніший модуль, тим більше балів йому відводиться. Названі блоки визначають основні етапи технології модульного навчання, етапи розвивальної взаємодії вчителя та учнів1: 1) спонукально-мотиваційний; 2) етап первинного засвоєння теоретичного матеріалу;
|
|
|
3) етап самостійної проблемно-пошукової роботи учнів з осмислення і поглиблення теоретичних знань; 4) етап формування і розвитку репродуктивних і пошукових умінь, навичок, способів діяльності; 5) етап самостійних робіт завершеного характеру для формування пошукових, креативних, рефлексивних здібностей і вмінь; 6) етап систематизації провідних знань і вмінь, світоглядних ідей; 7) етап самостійної творчої роботи (за вибором учня теми і складності роботи);
8) контрольно-узагальнюючий етап.
Організація домашньої роботи школярів.
Домашня навчальна робота— це форма організації самостійного індивідуального вивчення школярами навчального матеріалу в позаурочний час. Метою домашніх завдань може бути і закріплення знань, набутих на уроці, і узагальнення їх, систематизація; оформлення засвоєного (укладання таблиць, малюнків); самостійне засвоєння певних питань програми; застосування отриманих знань при розв'язанні задач, виконанні вправ; виконання творчих робіт; вилучення прогалин у знаннях, забезпечення наступного уроку. Реалізація зазначеної мети визначає значення домашньої роботи, яка сприяє розвитку самостійності, виховує відповідальність, розвиває навички навчальної праці, привчає до самоконтролю, виховує волю, дозволяє індивідуалізувати навчальну роботу учнів. Домашня робота дає можливість учневі працювати не поспішаючи, не побоюючись негативної оцінки товаришів, учителя, обирати оптимальний темп та ін. Видидомашніх завдань:робота з текстом підручника (читання, відтворення навчального матеріалу в усній та графічній формі або ознайомлення з новим текстом з метою постановки питань, виписування незрозумілих виразів, зворотів); виконання вправ, розв'язання задач; виконання письмових і графічних робіт (переказ, твір, креслення, малюнки, заповнення контурних карт та ін.); самостійна практична робота, яка вимагає певних спостережень (за рослинами, тваринами, вивчення рельєфу місцевості, явищ природи, творів мистецтва); читання певних статей; науково-популярних журналів; проведення дослідів та ін.; заучування напам'ять та ін. Вимогидо організації домашніх завдань: 1. Доводити до учнів думку про необхідність виконання домашніх завдань у цілому і конкретного завдання зокрема, що вимагає стимулювання позитивних мотивів діяльності школярів (пізнавальних інтересів, обов'язку та відповідальності у навчанні та ін.). 2. Давати домашнє завдання при повній увазі всього класу. Для цього необхідний час у кінці заняття або певному етапі роботи учнів, але щоб всі учні знали, що слід зробити, як зафіксувати відповідні записи в щоденнику. 3. Проводити інструктажвиконання домашніх завдань, щоб учень чітко усвідомив завдання. Наприклад: вивчити напам'ять; переказувати своїми словами; скласти реферат на основі прочитаного; визначити головні думки тексту; зробити порівняння різних текстів, ілюстрацій, підходів та ін. За даними вчених, 51 % вчителів не пояснюють, що повинен зробити школяр і як. Тільки 9 % вчителів дають ретельний інструктаж, який передбачає ознайомлення школярів з методикою виконання домашнього завдання (в якій послідовності працювати, з чого починати, як перевіряти свої знання. Чи треба багато разів читати, щоб зрозуміти та відтворити той чи інший матеріал? Як встановлено наукою, читати більше 2—3 разів з тією ж самою метою — марна дія і навіть шкідлива. Основа засвоєння — перше читання. Після ознайомлювального читання можна рекомендувати читання параграфа частинами (або абзацами), Прочитати абзац, виділити головну думку, дати заголовок, поставити запитання. Прочитавши текст за смисловими частинами, встановити основну думку всього параграфа і зв'язок з нею всіх частин, Після цього можна закривати підручник та відтворювати матеріал, а потім відкрити книгу і перечитати параграф, придумати, якщо необхідно, свій приклад. Учень повинен одержати інформацію про вивчення напам'ять. З окремих питань можна давати учням пам'ятки).
|
|
|
|
|
|
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 171; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!