Охарактеризуйте синтаксичний, семантичний та прагматичний виміри знакового процесу в рекламі
Синтаксичний вимір — це вимір, який фіксує відношення між знаками в структурі знакового процесу.
Семантичний вимір — це вимір, який фіксує відношення між знаком та його значенням в структурі знакового процесу.
Прагматичний вимір — це вимір, який фіксує відношення між знаком та його інтерпретатором в структурі знакового процесу.
Найчастіше в знаковому процесі присутні всі три виміри. Проте можливі й такі ситуації, у яких деякі виміри зникають. Так, знак може не мати зв'язків з іншими знаками (відсутність синтаксичного виміру); знак може мати зв'язки з іншими знаками, але при цьому не мати значення (відсутність семантичного виміру); і, нарешті, у знака може бути відсутнім інтерпретатор (відсутність прагматичного виміру).
Відповідно до трьох вимірів семіозису виділяють три основні розділи семіотики як науки:
1) синтактику, яка вивчає систему відношень між знаками всередині певної мови, виявляє різні зв'язки між словами і реченнями, що утворюють певну мовну систему.
2) семантику, яка аналізує природну і штучну мову у двох напрямах — відношення мовних виразів (слів, імен) до предметів, які вони позначають, і зміст мовних виразів;
3) прагматику, яка вивчає відношення знакових систем до тих, хто їх використовує, умови використання знакових систем, мовні знаки як засіб встановлення взаєморозуміння між людьми.
Наведіть класифікацію видів мислення
|
|
|
Мислення – це передусім психічний процес самостійного пошуку й відкриття суттєво нового, тобто процес опосередкування та узагальнення відображення дійсності під час її аналізу й синтезу, що виникає на основі практичної діяльності й досвіду.
У психології прийнято розрізняти види мислення за змістом: наочно-дійове, наочно-образне та абстрактне мислення; за характером задач: практичне і теоретичне мислення; за ступенем новизни й оригінальності: репродуктивне (відтворювальне) і творче (продуктивне) мислення.
Наочно-дійове мислення полягає в тому, що розв'язання задач здійснюється шляхом реального перетворення ситуації та виконання рухового акту. Наочно-образне мислення - це вид мислення, який відбувається на основі образів уявлень, перетворення ситуації в план образів. Цей різновид мислення виявляють поети, художники, архітектори, парфумери, модельєри. Значення цього мислення полягає в тому, що за його допомогою повніше відтворюється різноманітність характеристик об'єкта, відбувається встановлення незвичних поєднань предметів та їхніх властивостей.
Особливістю абстрактного (словесно-логічного) мислення є те, що воно відбувається з опорою на поняття, судження, з допомогою логіки, не використовуючи емпіричних даних.
|
|
|
Теоретичне мислення - це вид мислення, який полягає у пізнанні законів, правил. Воно відображає істотне у явищах, об'єктах, зв'язках між ними на рівні закономірностей і тенденцій. Продуктами теоретичного мислення є, наприклад, відкриття періодичної системи Менделєєва.
Практичне мислення генетично пов’язане з наочно-дійовим, але за механізмами здійснення нагадує теоретичне, тобто також може бути як дискурсивним, так і інтуїтивним. Проте, на відміну від теоретичного, воно є засобом розв’язання конкретних задач та передбачає внесення якихось дій у дійсність.
Творче (продуктивне) мислення може бути наочно-образним або словесно-логічним, дискурсивним або інтуїтивним, теоретичним або практичним. Це головне знаряддя творчості, спосіб розв’язання оригінальних і складних задач. Зрештою, це мислення, продуктом якого є принципово новий або вдосконалений образ того чи іншого аспекту дійсності.
Репродуктивне мислення - це вид мислення, який забезпечує розв'язання задачі, спираючись на відтворення вже відомих людині способів. Нове завдання співвідноситься з уже відомою схемою розв'язання. Незважаючи на це, репродуктивне мислення завжди потребує виявлення певного рівня самостійності.
|
|
|
Охарактеризуйте класи культурних семіотик
Розкрийте зміст та охарактеризуйте різницю понять «сприйняття», «інтерпретація» інформації. Поясніть значущість цієї відмінності для реклами
Сприйняття - це форма цілісного психічного відображення предметів або явищ при їх безпосередньому впливі на органи чуття.
Інтерпретація - це робота мислення, яка полягає в розшифровці сенсу, що стоїть за очевидним змістом, у розкритті рівнів значення, укладених в буквальному значенні
Для використання в подальшому цих термінів необхідно визначитися в співвідношенні їх значення. Сприйняття - це розкриття саме того змісту, який вкладений в інформацію автором, а інтерпретація - знаходження власного змісту. Інтерпретація це вироблення свого ставлення до реклами. Інакше кажучи, якщо питається, чи зрозумів читач сенс якогось повідомлення, мова йде про той сенс, який вклав в нього автор, а коли йдеться про те, що читач знайшов у повідомленні і свій сенс, мова йде про інтерпретацію.
|
|
|
Дайте характеристику кодів у рекламі: комунікативних, візуальних, культурних, ідеологічних, риторичних, текстових, музичних. 21. Назвіть та охарактеризуйте коди та субкоди в рекламі
В класифікації В. Степанова представлено сім типів кодів: комунікативні, візуальні, культурні, ідеологічні, риторичні, текстові та музичні.
1) Комунікативні коди – засоби, що використовуються для спілкування між людьми (інтерперсональний субкод), між людиною та твариною (полівидовий субкод), тварин між собою (інтербестіарний субкод).
Інтерперсональні субкоди ідентифікуємо на матеріалі рекламних слоганів, що становлять короткі лозунги, що сприяють запам’ятовуванню товару чи послуги й передають основну концепцію рекламної кампанії і в основі яких лежить певний комунікативний акт. До таких відносимо:
а) асертивні, в яких ми повідомляємо іншим про стан справ: «Лактовіт Форте» бореться за Ваш імунітет, «Диприліф» швидко полегшує біль у суглобах, м’язах та хребті»;
б) директивні, в яких ми намагаємося змусити інших учинити щось: «Лайфсел» – підключай майбутнє, «Евказолін» - дихай носом;
в) експресивні, в яких ми виражаємо свої почуття та ставлення: Ковбаса «Олів’є» від Бащинського – моя улюблена ковбаса, «Мілка» – несподіване ніжне поєднання; «Ферма» – сир, як треба».
Серед комунікативних кодів прийнято виокремлювати й полівидові субкоди, зокрема субкоди сигналізації тварин, які ми зафіксували в телерекламі «Водафоун ТриДжі», а саме в кадрах інструменталізації тварин (хлопець пересувається на волі, який у наступному кадрі перетворюється на спортивний автомобіль), їхньої бестіаризації (поетапне перетворення артефакта на кішку після вставлення в нього сім- карти) та деперсоніфікації (кішка перетворюється на робота внаслідок дій людини).
В цій групі кодів значне місце посідають і невербальні субкоди, складовими елементами яких є міміка, кінесика, гаптика, аускультація, окулесика, ольфакція, гастика, хронеміка тощо і паралінгвістичні субкоди, що вказують на фізичні характеристики голосу (тон, тембр, темп, висота), психологічні риси людини.
2) Візуальні коди – коди, що задіюють переважно зорові рецептори та поділяються на субкоди хроматичні (колір і світло), геометричні (лінія, фігури, шрифт) та візуально-пластичні.
В українській рекламі перевага надається хроматичним субкодам, репрезентованих за допомогою різних кольорів та їхніх відтінків. Домінантним є зелений колір (макарони «ЛяПаста», таблетки «Копацил», лікарський засіб «Уролесан», арахіс «Біг Боб», напій «Спрайт», пиво «Старопрамен», капсули «Лактовіт Форте»). Другу позицію в колірній ієрархії займають червоний колір та його відтінки (стартовий пакет «Водафоун ТриДжі», кава «Нескафе», шоколад «Корона»). Беззаперечно, використовуються й інші колірні гамми, а саме біла (лікарські засоби «Диприліф» та «Алерсіс», сир «Ферма»), жовта (капсули «Лактовіт Форте»), блакитна (насіння «Потішки»), фіолетова (шоколад «Мілка») тощо. Наявні також і геометричні (у рекламі «Нескафе», «Спрайт») та візуально-пластичні субкоди (наприклад, реклама таблеток «Антраль», де в одному з кадрів схематично показано печінку людини та наслідки дії на неї шкідливих речовин, унаслідок чого змінюються її колір і форма тощо).
3) Культурні коди представлені «антинонімічними субкодами: елітарна та масова культура, міська та сільська культура, індустріальна та традиційна культура, народна та сучасна культура, субкультура та контркультура, національна культура, що виявляються як на вербальному (слогани), так і на невербальному (відеокадри, відеосюжети) рівнях. До перших зараховуємо, наприклад, слоган реклами пива «Старопрамен» – найкращий досвід Праги, що репрезентує національний субкод. Крім того, в цьому рекламному блоці національний субкод увиразнюється і невербалікою, тобто відповідним відеорядом – чоловіки та жінки в убранні, що носили заможні чехи в ХІХ ст., кінські упряжки, архітектура.
4) Ідеологічні коди – коди, за допомогою яких реконструюються рекламні повідомлення, що зображують зміст і смисл повідомлення, квінтесенцію рекламованого товару чи послуги та вказують на необхідні для ідентифікації цільової групи знаки. Різновидами кодів такого типу є міфологеми та релігіогеми. Рекламісти переважно вдаються до використання низки міфологем, а саме таких, як міфологема дружби (насіння «Потішки» – в кадрі дві подруги, які ведуть беззмістовний діалог між собою (І шо? А він шо? Та. А ти шо? Шо? Та ти шо?) та паралельно їдять насіння); міфологема родини (макарони «ЛяПаста» – навіть тато зможе, – в кадрі за столом сидить уся родина та споживає зварені батьком макарони).
5) Риторичні коди містять субкоди емоційно-експресивних засобів (традиційні тропи та фігури мовлення) та мовленнєвих жанрів (провокативні стратегії та жанри. До зразків емоційно-експресивних сукобкодів відносимо слогани з відповідною риторикою, зокрема ті, у складі яких представлено розмовні слова (українське насіння «Потішки»: смак – ого, ціна – тю), порівняння (горілка «Воздух» – п’єш, як дихаєш); мовну гру (чіпси «Люкс» – смак, який ти ЛЮ), риму та повтори (реклама «Евказолін» – Ніс забитий – нічого не можу робити! Ніс забитий – голова почала боліти! Ніс забитий – не можу зовсім говорити!)
6) Текстові коди враховують композицію, структуру рекламного тексту, використані в ньому індикатори інтертекстуальних та інтермедіальних алюзій (напрямів, стилів, жанрів, інших текстів). У ході проведеного аналізу визначено, що рекламні тексти побудовано за трьома принципами: монологічним (стартовий пакет «Водафоун ТриДжі», арахіс «Біг Боб», пиво «Старопрамен», препарат «Алерсіс», чіпси «Люкс»), діалогічним (майонез «Гуляйполе», лікарський засіб «Диприліф», макарони «ЛяПаста»), комбінованим (насіння «Потішки», кава «Нескафе», ковбаса «Олів’є», сир «Ферма», таблетки «Лактовіт Форте», лікарський засіб «Евказолін»).
7) Музичні коди складаються із субкодів музичних сигналів та джинглів, динамічних нюансів та ладів, музичних напрямів, стилів і жанрів. Майже всі рекламні відеоролики мають музичний супровід. Приклади: шоколад «Корона» - фоном сюжетної лінії є пісня «Problem» у виконанні Natalia Kills. Зустрічаються також випадки заміни традиційного рекламного тексту піснею з оригінальним українськомовним текстом (шоколад «МаксФан», антиперспирант «Оулд Спайс»).
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 288; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!