Підстави набуття громадянства України
Головним і об'єктивно найбільш реальним способом набуття громадянства є філіація тобто набуття громадянства за народженням, коли дитина народилися від громадян України (або один з батьків є громадянином України) або від осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України. Також, за народженням громадянство набувається у разі народження дитини на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, або від осіб, одному з яких надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні. Така особа може набути громадянства відразу після народження (у разі не набуття за народженням громадянства іншої держави) або може набути громадянство в порядку оформлення набуття громадянства, у разі, якщо така особа після народження набула громадянство іншої держави, або є особою без громадянства.
Новонароджена дитина, знайдена на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда) визнається громадянином України.
Також формою набуття громадянства у порядку філіації, яка передбачена національним законодавством (хоча й дещо видозміненою, враховуючи історичний розвиток української державності) є можливість набуття громадянства, за територіальним походженням. Так, відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про громадянство України» іноземець або особа без громадянства, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, діти або онуки народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, або народилися чи постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) можуть набути громадянство України.
|
|
|
Особливою формою набуття громадянства в порядку філіації – є набуття громадянства у порядку встановлення юридичного факту, який визнає відносини рідства з особами, які є громадянами України, або встановлення опіки та піклування з боку громадян України чи державних органів або установ, а саме: внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства, внаслідок усиновлення або встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя, або внаслідок встановлення над особою визнаною недієздатною опіки громадянина України.
|
|
|
Так, ст. 15 Закону України «Про громадянство України», визначено, можливість набуття громадянства України у разі визнання батьківства (материнства) іноземця або особи без громадянства, громадянина України, або особою, яка перебувала у громадянстві України, незалежно від місця народження та місця постійного проживання такого іноземця або особи без громадянства.
Ст. 11 Закону України «Про громадянство України», у свою чергу, визначено, що дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і яку усиновляють громадяни України або подружжя, один з якого є громадянином України набуває громадянство України з моменту набрання чинності рішенням про усиновлення. У такому порядку може набути громадянство України й повнолітня особа, яка є особою без громадянства, та постійно проживає на території України.
Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про громадянство України», у разі призначення опікуном або піклувальником дитини, яка є іноземцем або особою без громадянства громадянина України, така дитина набуває громадянство України, якщо ця дитина у зв'язку із встановленням опіки або піклування не набуває громадянство іншого опікуна чи піклувальника (якщо такий є), який є іноземцем.
|
|
|
Також, набуває громадянства України дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і постійно проживає в дитячому закладі чи закладі охорони здоров'я, адміністрація яких виконує щодо неї функції опікуна або піклувальника, або виховується в дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї, сім'ї патронатного вихователя, якщо хоча б один із батьків-вихователів або прийомних батьків, або патронатних вихователів є громадянином України, якщо її батьки померли, позбавлені батьківських прав, визнані безвісно відсутніми чи недієздатними, оголошені померлими або якщо батьки дитини, розлученої із сім'єю, не знайдені.
Крім того, ст. 13 Закону України «Про громадянство України» передбачено можливість набуття громадянства України іноземцем або особою без громадянства, які визнані судом недієздатними та проживають в Україні на законних підставах, у випадку встановлення опіки над ними громадянина України.
Крім оформлення набуття громадянства в порядку філіації, законодавством України передбачено й можливість натуралізації іноземців та осіб без громадянства. Натуралізація є основною формою набуття громадянства особами, які прибули до України та не є її громадянами. Як вже зазначалося, натуралізація, тобто прийняття до громадянства України, передбачає надання органами державної влади України громадянства іноземцю або особі без громадянства на їх прохання. Але надання громадянства у порядку натуралізації має певні особливості. Як правило, натуралізація здійснюється відносно особи, яка має відповідати певним вимогам визначеним законодавством країни. У законодавстві більшості держав такими вимогами є: 1) досягнення особою повноліття; 2) письмова заява особи; 3) володіння мовою даної країни; 4) ценз осідлості, тобто певний мінімум часу проживання особи у даній державі.
|
|
|
Встановлення тією або іншою країною певних умов, що є обов'язковими для натуралізації, визнається у світовій практиці цілком правомірним. Право встановлювати ті чи інші цензи та умови натуралізації передбачено, зокрема, Конвенцією про скорочення безгромадянства. Метою зазначеної акції є прагнення захистити інтереси даної держави та забезпечити нормальне входження в нове суспільство людини, яка набуває громадянства.
Певні умови прийняття до громадянства передбачені й Законом України «Про громадянство України», так, відповідно до положень ст. 9, особа може бути прийнята до громадянства України у разі:
1) визнання і дотримання Конституції України та законів України;
2) подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов'язання припинити іноземне громадянство (для іноземців).
3) безперервного проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років, для іноземців, та протягом останніх трьох років для осіб без громадянства.
4) отримання дозволу на імміграцію;
5) володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування;
6) наявності законних джерел існування.
Але слід зазначити, що для деяких категорій осіб, в залежності від особливостей їх правового статусу, відповідно до вимог Європейської конвенції про громадянство 1997 року, законодавством встановлені спрощені процедури прийняття до громадянства. Таким особам дозволяється набути громадянства за умови виконання лише окремих вимог щодо набуття громадянства. Такими особами є іноземці та особи без громадянства, які перебувають у шлюбі з громадянином України понад два роки, або перебували з громадянином України понад два роки у шлюбі, що припинився внаслідок його смерті, а також особи, яким було надано дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції, у зв’язку з перебуванням у шлюбі з громадянином України понад два роки. Також до таких осіб відносяться особи, яким надано статус біженця або захист в Україні, особи, які мають певні заслуги перед нашою державою, або особи, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України.
Крім того, у ст. 9 Закону України «Про громадянство України» визначено умови за наявності яких особа не приймається до громадянства України, ними є:
1) вчинення особою злочину проти людства чи геноциду;
2) засудження особи в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави;
3) вчинення на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином.
Враховуючи основні світові тенденції щодо розвитку відносин громадянства, національним законодавством України передбачено й особливу форму натуралізації – поновлення у громадянстві, тобто можливість осіб, які припинили громадянство України знов набути його.
Так, ст. 10 Закону України «Про громадянство України» передбачено, що особа, яка припинила громадянство України, за відсутності іншого громадянства/підданства, або за умови припинення (відмови) іноземного громадянства/підданства (громадянств/підданств), та постійного проживання на території України (для іноземців), або незалежно від місця постійного проживання (для осіб без громадянства) може набути громадянство України, за відсутності обставин, які перешкоджають прийняттю до громадянства, та у разі якщо припинення громадянство не пов’язане зі втратою його у зв'язку з набуттям його внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей чи фальшивих документів або скасуванням рішення про оформлення набуття громадянства України за цими підставами.
За наявності передбачених законом підстав, та відповідності визначеним вимогам, особа може звернутися із заявою про оформлення набуття громадянства України, або заявою про прийняття до громадянства України до уповноважених органів держави.
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 441; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!