Сучасні проблеми історичної географії України: методологія, систематизація досліджень, викладання, практичне застосування результатів



 

Проблемами, як відомо, прийнято називати коло складних питань методологічного, теоретичного, методичного і практичного характеру, що їх необхідно вивчити, дослідити або розв’язати. До методологічних проблем історичної географії відносять:

- застосування всезагальних, загальнонаукових і конкретно-наукових дослідницьких принципів, підходів, концепцій і парадигм у історико-географічних дослідженнях;

- перевірку істинності положень наукових концепцій і теорій, принципів і закономірностей, встановлених на попередніх етапах поступу науки;

- удосконалення існуючих та розробку нових концепцій історико-географічного дослідження.

Серед теоретичних проблем найголовнішими є:

- формування наукових засад класифікацій і типізацій історико-географічних систем, об’єктів та процесів, обґрунтування схем історико-географічного районування;

- розкриття закономірностей будови і функціонування історико-географічних систем та об’єктів, механізмів взаємодії їхніх природних і суспільних складових;

- висвітлення проблем історико-географічного моніторингу, прогнозування, експертизи, оцінки ризику, управління функціонуванням природно-господарських геосистем тощо;

- удосконалення понятійно-категоріального апарату історичної географії.

До найістотніших із методичних проблем належать:

- удосконалення існуючих і розробка нових методів і підходів історико-географічного дослідження;

- удосконалення методів історико-географічного картографування, інформаційно-картографічного моделювання і районування;

- запровадження в дослідницький процес методів датування часу утворення історико-географічних об’єктів і систем, кількісно-аналітичних оцінок, синтезу природничої, суспільної, історичної та екологічної інформації тощо.

Історична географія й регіонознавство: наступність і взаємодія

Оскільки напрацювання історичної географії тісно прив’язані до території, вона самим ходом свого розвитку була „приречена” стати фундаментом для істо-ричної регіоналістики – нового наукового напрямку, що виник уже в наш час на перетині історії, географії, культурології, теорії управління та ряду інших суміжних дисциплін. У систему історичної регіоналістики входять:

1. теорія районування;

2. районістика як сукупність методів і критеріїв районування;

3. регіонологія (регіоніка) як система наукового дослідження регіонів

4. регіонознавство

Історичний регіон – історично сформований ареал, більш-менш однорідний за економіко-географічними умовами, суспільно-політичними уподобаннями насе-лення, національно-культурною аурою. Найбільш прийнятними в історичному районуванні для ХІХ – початку ХХ ст. уявляється поділ на п'ять регіонів: Правобе-режну, Лівобережну, Південну, Слобідську і Західну Україну. Такого п'ятичленного поділу дотримуються автори, по суті, усіх курсів з історії України, що зрозуміло, не виключає виокремлення і більш дрібних країв. З точки зору В. Горбика та П. Скрипника, на території сучасної України склалось одинадцять територіальних регіонів – Волинь, Східна Галичина, Закарпаття, Донбас, Крим, Лівобережна Україна (Гетьманщина), Південна Україна, Поділля, Північна Буковина, Право-бережна Україна, Слобідська Україна (Слобожанщина). Ці великі територіальні об'єднання, куди входять по декілька найбільших територіально-адміністративних одиниць – областей, які за своїми розмірами перевищують територію окремих держав, очевидно, не зможуть повністю задовольнити потреби здійснення історико-краєзнавчих досліджень

Історичний регіон – це територіальна одиниця, яка існувала в певний хронологічний період на території України і мала характерні особливості в організації владних інститутів, що було обумовлено перебігом історичних процесів у той час.

Аналіз історичних етапів формування адміністративної території сучасної України дозволяє виокремити періоди українського державотворення, під час яких існували історичні регіони, котрим були притаманні особливості в організації, формуванні та функціонуванні управлінських інститутів.

 

Періоди українського державотворення Історичні регіони  
Князівський (ІХ – ХІV ст.) Землі-князівства; Українські землі у складі держав кочівників
Польсько-литовський (орієнтовно ХІV – перша пол. ХVІІ ст.)   Українські землі під владою Королівства Польського; Українські землі під владою Великого князівства Литовського; Українські землі під владою Московського царства; Українські землі під владою Кримського ханства.
Козацький (1648 – 1775 рр.) Запорозька Січ; Гетьманщина; Слобідська Україна; Українські землі під владою Кримського ханства.
Імперський (кінець ХVІІІ ст. – 1918 р.) Західний; Східний.
Новітній (1918 – 1991 рр.) Західний; Східний.
Сучасний (починаючи з 1991 р.) Історичні регіони не виокремлюються  

 

Регіонознавство – галузь наукових знань, яка вивчає територіальну організацію господарства і життєдіяльності населення. Предметом його дослідження є соціально-економічні (суспільно-економічні) регіони усіх рівнів. Має на меті вивчення специфіки соціально-економічного, політичного, культурного, етноконфесійного, природного, екологічного розвитку цих відносно цілісних територіальних утворень. Всередині цієї галузі знань можна виділити, по-перше, теоретичне регіонознавство, що займається аналізом територіальної диференціації не конкретних регіонів, а їхніх типів і моделей; по-друге, конструктивне регіонознавство, що застосовує теоретичні положення до проектування штучних територіальних систем з чіткими границями (в цьому тлумаченні термін надзвичайно близький до наукових основ районного планування, яке в 60-ті роки отримало назву конструктивної географії району); і пізнавальне регіонознавство, що вивчає регіоналізацію простору як інструмент пізнання. Існує погляд на регіонознавство як на синтез наукових знань.

Здатність українського регіонознавства здолати упередженість старих підходів і зайняти належне місце в арсеналі соціогуманітарного знання вирішальною мірою залежатиме від освоєння ним сучасних дослідницьких методів і засобів накопичення і використання інформації. Створення електронних баз даних, здатних стати динамічними моделями історії регіонів. – завдання, фундамент якого треба закладати вже сьогодні.

Як наука історична географія України існує вже декілька століть. Для її розвитку як галузі наукових знань багато зробили історики Володимир Антонович, Михайло Грушевський, Фелікс Брун, Веніамін Кордт, Іван Крип'якевич, Федір Шевченко, Петро Толочко, Ярослав Дашкевич, Михайло Брайчевський, Юрій Мицик, Микола Крикун, Геннадій Боряк, Олена Маркова, Юрій Павленко, Омелян Пріцак, Володимир Сергійчук, Володимир Ричка, Марія Дмитрієнко, Тетяна Балабушевич. Олександр Гуржій, Марія Вавричин, Василь Боечко, Оксана Ґанжа. Борис Захарчук, географ Федір Петрунь та інші.

Як самостійна навчальна дисципліна історична географія України з'явилася на початку 90-х років XX ст. Вона викладається на історичних факультетах як необхідна складова підготовки фахового історика.

 

Семінарське заняття по темі 1.

План.

1. Роль географічного фактора у розвитку суспільства.

2. Характеристика джерел історичної географії.

3. Історична карта.

4. Українські історичні та етнографічні землі.

Завдання на контурних картах: нанесіть на контурну карту історичні землі України, виокремивши їх різними кольорами

 

Література:

1. Трубчанінов С.В. Історична географія України. Навчальний посібник. – Кам”янець-Подільський, 2003.

2. Анучин Е.А. Географический фактор в развитии общества. – М., 1982.

3. Бескровный Л.Г., Гольденберг Л.А. О предмете и методе исторической географии //История СССР. – 1974. - №6. – С.23-36.

4. Географічний фактор в історичному процесі. – К, 1990.

5. Дробижев В.З., Ковальченко И.Д., Муравьев А.Е. Историческая география СССР. – М., 1973.

6. Введенський А., Дядиченко Е., Стрельський В. Історична географія // Допоміжні історичні дисципліни. – К., 1963

7. Географічне середовище та етнічна територія української народності. Населення // Українська народність. Нариси соціально-економічної історії. – К., 1990

8. Культура і побут населення України: Навч. посібник / В.І.Наулко, Л.Ф.Артюх та ін. – К., 1993.

9. Сінкевич І.Ю., Полтавець О.М. Історична карта: матеріали до курсу «Історична географія» // Історичний архів. Наукові студії. Вип.2. – Миколаїв, 2008. – С. 180 – 186.

10. Україна на стародавніх картах. Кінець XV –перша половина XVII ст. – К., 2004

11. Українські історичні землі / http://www.openukraine.com/geography/3.html

12. Шаблій О., Вісьтак О. Історико-географічне джерелознавство / www. celebratelibyapress.com/istoukrgeo/allpubl/vihy/istgeodcherel 1.html

Методичні рекомендації

По першому питанню вам необхідно ознайомитись із матеріалами з методичної папки та уміти пояснити роль природного фактора у житті суспільства – у різних його сферах. Поясніть поняття «географічний детермінізм». Хто вважається засновником теорії географічного детермінізму? Охарактеризуйте етапи взаємодії суспільства з природою та їх наслідки для природи.

При підготовці відповіді до другого питання слід підібрати самостійно приклади використання джерел (історико-географічні описи, картографічні матеріали, археологічні, лінгвістичні, статистичні та інші). Які історичні джерела не можна використати для історико-географічного дослідження?

По третьому питанню плану опрацюйте матеріал методичної папки, у т.ч. статтю Сінкевича та Полтавця. Поясніть поняття та характерні риси історичної карти. За якими критеріями поділяються історичні карти? Що таке легенда карти? Яким чином відображаються кількісні показники на карті? Ознайомтесь зі зразками перших історичних карт.

Для характеристики історичних регіонів та етнографічних земель Волині, Галичини, Київщини та Слобожанщини необхідно дотримуватись такої схеми: 

1. Походження назви землі.

2. Географічне положення.

3. Коротка політична історія (до яких державних утворень належала та в якому статусі)

4. Населення (орієнтовна кількість, етнічний склад, господарська зайнятість).

Кожну землю слід показати на карті. Визначте залежність історичних та етнографічних земель в Україні. Чому більшість земель співпадають?

 

  Самостійна робота по темі 1

1. Історична географія у системі історичної науки.

2. Складові частини історичної географії.

3. Історія картографування території України.

 

Література:

1. Муравйов В.А. Простір, час, історія людини і суспільства: історична географія у системі історичних наук / Доповідь на науковій конференції «Історичне джерело: людина і простір». Москва, 3 лютого 1997 р. // текст російською: otherreferats.allbest.ru/history/00076114_0 html

2. Лашко С.П. Розвиток картографії на теренах України: давня доба// Вісник КДПУ імені Михайла Остроградського. – Кременчук, 2009. – Вип.5. – Част.1. – С. 132 – 137.

3. Стрелецкий В.Н. На стыке наук: историческая география в ее отношении к истории и географии // Вестник исторической географии. – Вып.1.– М., 1999.– С.3–9.

Методичні рекомендації та контрольні запитання:

Прочитайте доповідь В.А.Муравйова та підтвердіть цитатами відповіді на наступні запитання: Які три феномени історії людства проявляються в історичному процесі та в його пізнанні? Коли та у зв’язку з чим виникла історична географія? Якими були перші джерела для історичної географії? Який метод визначено як першоначальний та основний? Які три головні шляхи розвитку історичної географії? Які поняття використовує історична географія? Для кращого уяснення теми прочитайте текстовий матеріал В. Стрілецького та поясніть, що таке «геоісторизм».

За поданим методичним текстом по другому питанню плану складіть таблицю «Складові частини історичної географії», зазначивши час появи, предметне поле, специфічні методи досліджень кожної із наук.

Охарактеризуйте процес історичної картографії України, назвіть основні організації, що займаються історичним картографуванням. Ознайомтесь зі зразками перших історичних карт. Поясніть, у чому специфіка Певтингерових таблиць. Які ціннісні дані містить карта світу Фра Мауро? Під якою назвою фігурували українські землі на давніх європейських картах?

 

Тести та контрольні питання до теми 1

1. Історична географія пов’язана з:

А) математикою; Б) філософією; В) топонімікою.

2. Послідовний хід розвитку виробництва, а також зміни в їхній просторовій структурі вивчає:

А) історична фізична географія; Б) історична політична географія;

В) історична економічна географія.

3. Соціальний склад суспільства, взаємовідносини різних суспільних груп впродовж історичного минулого вивчає:

А) ) історична політична географія; Б) історична соціальна географія;

В) історична економічна географія.

4. Джерелами історичної географії є дані:

А) мовознавства; Б) математики; В) філософії.

5. Вивченням політичної карти, кордонів держав і державного устрою займається:

А) історична політична географія; Б) історична соціальна географія;

В) історична культурна географія.

6. Відображення території у картографічних творах – це:

А) картографічний метод; Б) предмет історії картографії; В) історична картографія.

7. Займається розробленням і створенням історичних карт:

А) історія картографії; Б) географія; В) історична картографія.

8. З метою розмежування історичної географії від географічної галузі, її називають:

А) ретроспективна географія; Б) історія; В) географія.

9. Історичним документом, який може бути закладений в основу вивчення законів розвитку картографічної сфери діяльності суспільства, є:

А) карта; Б) історична географія; В) картографічний метод.

10. Над дослідженнями з історичної географії працюють:

А) історики і географи; Б) історики; В) географи.

11. Внаслідок приєднання відкритих земель, об’єднанням чи розпадом держав, на політичній карті відбуваються:

А) кількісні зміни; Б) якісні зміни; В) негативні зміни.

12. Основним об’єктом політико-географічних досліджень є:

А) історична географія; Б) карта; В) держава.

13. Географічна наука про територіальні особливості політичних об’єктів, процесів і явищ:

А) історична географія; Б) політична географія; В) геополітика.

14. Прикладна дисципліна на стику географії, політології і політики, яка вивчає різні аспекти політичної діяльності:

А) історична географія; Б) політична географія; В) геополітика.

15. Параметри, співвідношення, розміщення і закономірності змін території впродовж історичного часу визначає:

А) предмет історичної географії; Б) об’єкт історичної географії; В) картографічний метод.

16. Територіально-політична система із складною просторовою і функціональною організацією:

А) держава; Б) політична карта; В) геополітика.

17. Відображає держави, національно-визвольні рухи, міжнародні організації, їхній склад і розміщення:

А) економічна карта; Б) політична карта; В) держава.

18. В основі політико-географічного розташування держави є:

А) територіальні відношення; Б) геополітичні відношення; В) політична карта.

19. В основі геополітичного розташування держави є:

А) територіальні відношення; Б) геополітичні відношення; В) політична карта.

20. Змоделювати географічну ситуацію на різних історичних зрізах і, водночас, показати зміни в розвитку географічних об’єктів дає змогу:

А) метод історико-географічного районування; Б) метод історико-географічних зрізів; В) картографічний метод.

21. Визначте та поясніть предмет історичної географії.

22. Поясніть поняття «ретроспективна географія».

23. Методи яких наук використовує історична географія і чому?

24. Поясніть поняття «географічний детермінізм».

25. Які історичні джерела не можна використати для історико-географічного дослідження?

26. Які три феномени історії людства проявляються в історичному процесі та в його пізнанні?

27. Коли та у зв’язку з чим виникла історична географія?

28. Якими були перші джерела для історичної географії?

29. Які три головні шляхи розвитку історичної географії?

30. Які поняття використовує історична географія?

31. Поясніть поняття та характерні риси історичної карти.

32. За якими критеріями поділяються історичні карти?

33. Що таке легенда карти?

34. Яким чином відображаються кількісні показники на карті?

35. Хто відділив історичну географію від “сучасної географії”?

36. Поясніть, до якого періоду відноситься карта:

37. Як трактується дане зображення?

 

38. До якого періоду відноситься карта? Яке явище вона відображає?

39. Поясніть, до якого періоду відноситься карта та хто є її автором.

 

 

40. Поясніть, до якого періоду відноситься карта та хто є її автором.

 

 

ТЕМА 2. Природне середовище як фактор розвитку людської цивілізації

 


Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 727; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!