I відміна іменників жіночого роду

4. Порядок слів у реченні.

Текст: Περὶ τῶν Ἀϑηνῶν

Загальні відомості про відміни іменників та прикметників

Відмінювання (declinatio) іменників (substantivum) та прикметників (adjectivum) має наступні категорії:

три роди: чоловічий – masculinum (m), жіночий – femininum (f), середній – neutrum (n); на рід іменників вказує артикль, однак ознаками роду можуть бути суфікси та закінчення.

три числа: однина – singularis (S., sing.), множина – pluralis (Pl., pl.), дуаліс – dualis, який зустрічається дуже рідко.

п`ять відмінків:

nominativus (N., nom.) – називний,

genetivus (G., gen.) – родовий,

dativus (D., dat.) – давальний,

accusativus (Acc., acc.) – знахідний,

vocativus (V., voc.) – кличний, який вживається при звертанні та звичайно супроводжується вигуком ὦ (о!).

В грецькій мові три відміни. Слова розподіляються за відмінами в залежності від кінцевого звуку основи: в I відміні – α, в II – ο, в III – різні голосні та приголосні звуки та дифтонги. На практиці важливо знати закінчення genetivus singularis (воно подається в словнику), оскільки в nominativus sing. в різних відмінах можуть бути однакові закінчення.

Відмінювання артикля

Артиклі чоловічого та середнього роду відмінюються за II відміною, артикль жіночого роду – за I відміною.

Sing.				Plur.
	m	f	n	m	f	n
Nom.	ὁ	ἡ	τό	οἱ	αἱ	τά
Gen.	τοῦ	τῆς	τοῦ	τῶν	τῶν	τῶν
Dat.	τῷ	τῇ	τῷ	τοῖς	ταῖς	τοῖς
Acc.	τόν	τήν	τό	τούς	τάς	τά

I відміна іменників жіночого роду

До I відміни належать іменники та прикметники жіночого роду, які закінчуються в nom. sing. на -α або -η, а також іменники чоловічого роду із закінченнями -ας або -ης. Останній звук основи – α, яка переходить в певних позиціях в -η.

Зразки: χώρα країна, ἀρχή влада, ϑάλαττα море.

Sing.				Plur.
Nom.	ἡ χώρα	ἀρχή	ϑάλαττᾰ	αἱ χῶραι	ἀρχαί	ϑάλατται
Gen.	τῆς χώρας	ἀρχῆς	Θαλάττης	τῶν χωρῶν	ἀρχῶν	ϑαλαττῶν
Dat.	τῇ χώρᾳ	ἀρχῇ	ϑαλάττῃ	ταῖς χώραις	ἀρχαῖς	ϑαλάτταις
Acc.	τὴν χώραν	ἀρχήν	ϑάλατταν	τὰς χώρᾱς	ἀρχ´ᾱς	ϑαλάττᾱς
Voc.	ὦ χώρᾱ	ἀρχή	ϑάλαττᾰ	ὦ χῶραι	ἀρχαί	ϑάλατται

Альфа після ε, ι, ρ (так звана «чиста» - purum) зберігається у всіх відмінках однини (χώρα); альфа після інших звуків (так звана «нечиста» - impurum) в gen. та dat. sing. переходить в -η (ϑάλαττα).

Присутня в nom. sing. -η зберігається у всіх відмінках однини (ἀρχή).

Закінчення nom. pl. -αι завжди коротке; закінчення gen. sing. та acc. pl. -ας довге; закінчення nom. sing. -α та acc. sing. -αν довгі або короткі в залежності від природної довготи -α.

Гострий наголос, що стоїть в nom. sing. на третьому складі від кінця у відмінках з довгими закінченнями переміщується на передостанній склад (ϑάλαττα).

Прикметники відмінюються так само, як і іменники: ἡ ϰαλὴ ϰόρα красива дівчина, ἡ παλαιὰ χώρα древня країна.

Порядок слів у реченні

Порядок слів у реченні в грецькій мові загалом є вільним, однак існують й деякі особливості.

Дієслівна частина присудка часто стоїть у кінці речення: ἡ ἄϰρα πύλας εἶχεν фортеця мала ворота.

Означення, яке виражене прикметником та займенником, а також іменником у родовому відмінку, прислівником та навіть словосполученням, знаходиться між артиклем та визначуваним іменником. При означенні, яке стоїть після іменника, артикль повторюється:

ἡ Ἑλληνιϰὴ ϑεά або ἡ ϑεὰ ἡ Ἑλληνιϰή - грецька богиня,

ἡ τῶν Ἀϑηνῶν ἀγορά або ἡ ἀγορὰ ἡ τῶν Ἀϑηνῶν - площа Афін.

Іменна частина присудка завжди вживається у називному відмінку, тоді як в українській мові в такому випадку можливі орудний та називний відмінки: ἡ Ἀττιϰὴ ἦν χώρα τῆς Εὐρώπης Аттіка була країною (досл.: країна) Европи. Артикль при іменній частині присудка не вживається.

При запереченні οὐ (οὐϰ, οὐχ) конструкція особова: ὁμόνοια οὔϰ ἐστιν немає згоди (досл.: згода не є).

Вправи:

1. Прочитайте текст та перекладіть рідною мовою:

Περὶ τῶν Ἀϑηνῶν

Ἡ Ἀττιϰὴ ἦν χώρα τῆς Εὐρώπης. Πρὸς μεσημβρίαν ϰαὶ ἑσπέραν ἐν παραλίᾳ τῆς Ἀττιϰῆς οὐ πόῤῥω ἀπὸ τῆς ϑαλάττης ἦσαν Ἀϑῆναι. Αἱ Ἀϑῆναι εἶχον δόξαν τῶν ἐπιστημῶν ϰαὶ τεχνῶν. Καλαὶ ἦσαν αἱ τῶν Ἀϑηνῶν ἀγορὰ ϰαὶ ἀγυιαὶ ϰαὶ πύλαι ϰαὶ ἄϰρα. Ἐν τῇ ἀγορᾷ ἦσαν αἱ ἐϰϰλησίαι. Ποιϰίλη ἡ τῶν Ἀϑηνῶν στοὰ μάλιστα ἐν τιμῇ ἦν· ἐν γὰρ τῇ Ποιϰίλῃ ἦσαν γραϕαί. Ἡ Ἀττιϰὴ ἐλαίας ἔτρεϕεν· αἱ ἐλαῖαι ἦσαν τῆς τῶν Ἀϑηνῶν ϑεᾶς δωρεά. Ἡ ϑεὰ τὴν οἰϰίαν εἶχεν ἐν τῇ ἄϰρᾳ. Ἐν τῇ ἄϰρᾳ ἦσαν ἐλαία ϰαὶ πηγὴ ϰαὶ ἑστίαι.

2. Прочитайте та перекладіть речення рідною мовою:

1. Ἡ ἀνδρεία ἀρχή ἐστι τῆς νίϰης. 2. Ἀγαϑῇ τύχῃ. 3. Ἐν ϕυγῇ αἰσχύνη ἐστί, ἐν ταῖς νίϰαις τιμή. 4. Ἡ ϕιλία ἄγϰυρά ἐστι ἐν τῇ ἀτυχίᾳ. 5. Αἱ τέχναι ἐν τιμῇ ἦσαν ἐν ταῖς Ἀϑήναις. 6. Αἱ Ἀργινοῦσαί εἰσιν ἐπὶ τῆς Μαλέας ἄϰρας ἀντίον τῆς Μυτιλήνης. 7. Ἡ γραμματιϰὴ ϰαὶ ἡ γεωμετρία ϰαὶ ἡ ἱστορία εἰσὶν ἐπιστῆμαι. 8. Αἱ Περσιϰαὶ ζῶναι λαμπραὶ ἦσαν. 9. Ἐν Θήβαις ἡ βουλὴ ἦν ἐν τῇ τῆς ἀγορᾶς στοᾷ. 10. Ἐν ταῖς Θερμοπύλαις ϑερμαὶ ϰρῆναί εἰσιν.

Примітки: ἐστί(ν) (p. 3, sing.) є; εἰσί(ν) (p. 3, pl.) суть; ἦν (p. 3, sing.) був, -а, -о; ἦσαν були; εἶχε(ν) (p. 3, sing.) мав, -а, -о; εἶχον (p. 3, pl.) мали; ἔτρεϕε(ν) (p. 3, sing.) виробляв, -а.

3. Провідмінювати слова та словосполучення в однині та множині: ἡ ῥίζα, ἡ γέϕυρα, ἡ ϰαϑαρὰ πηγή.

Заняття 3

I відміна іменників чоловічого роду

Загальні відомості про дієвідміну

Praesens іndicativі activі

Imperfectum indicativi activi

Прирощення

Тексти: Περὶ Σπάρτης. Περὶ Πυϑαγόρου

I відміна іменників чоловічого роду

Іменники чоловічого роду відмінюються так само, як і іменники жіночого роду, лише в gen. sing. закінчуються на -ου, як і слова II відміни. В nom. sing. -α буває лише в тому випадку, коли це -α purum.

Зразки: ὁ νεανίας юнак, ὁ πολίτης громадянин, ὁ διϰαστής суддя.

Sing.
Nom.	ὁ νεανίας	πολίτης	διϰαστής
Gen.	τοῦ νεανίου	πολίτου	διϰαστοῦ
Dat.	τῷ νεανίᾳ	πολίτῃ	διϰαστῇ
Acc.	τὸν νεανίαν	πολίτην	διϰαστήν
Voc.	ὦ νεανία	πολῖτα	διϰαστά

Plur.
Nom.	οἱ νεανίαι	πολῖται	διϰασταῖ
Gen.	τῶν νεανιῶν	πολιτῶν	διϰαστῶν
Dat.	τοῖς νεανίαις	πολίταις	διϰασταῖς
Acc.	τοὺς νεανίας	πολίτας	διϰαστάς
Voc.	ὦ νεανίαι	πολῖται	διϰασταί

Форма voc. sing. уявляє собою чисту основу.

Із іменників на -ης voc. sing. на -α мають слова, які закінчуються на -της (ὦ πολῖτα), назви народів на -ης (ὦ Πέρσα о, персе!), складні слова з -μέτρης, -τρίβης (ὦ γεωμέτρα о, землемере!); в слові δεσπότης (господар) наголос у voc. sing. стоїть на третьому складі з кінця (ὦ δέσποτα).

Загальні відомості про дієвідміну

По закінченню форми першої особи однини теперішнього часу активного стану розрізняють дві дієвідміни: першу на -ω та другу на -μι.

Дієслово (verbum) має три основи: теперішнього часу (praesentis), аориста (aoristi) та перфекта (perfecti). Способи (modus) є такі: дійсний (indicativus), умовний (conjunctivus), бажаний (optativus), наказовий (imperativus).

Іменними віддієслівними утвореннями є дієприкметники (participium), неозначена форма (infinitivus) та віддієслівні прикметники (adjectivum verbale).

Існують три стани (genus): активний (activum), середній, або медіальний (medium) та пасивний (passivum). Часи (tempus) поділяються на дві групи: а) головні часи: praesens, perfectum, futurum та б) історичні часи: imperfectum, aoristus, plusquamperfectum.

Praesens іndicativі activі

Sing.		Plur.
1.	λύ-ω я розв`язую, звільняю	1.	λύ-ο-μεν
2.	λύ-εις	2.	λύ-ε-τε
3.	λύ-ει	3.	λύ-ουσι(ν)

Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 524; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 123 4 5 6 7 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!