Педагогічна діагностика дітей-інвалідів віком до 3 років
1.3.1. Відбір методик здійснюється за принципом поступового зростання рівня труднощів.
1.3.2. Завдання:
- просте переміщення предметів у просторі (орієнтація у просторі, співвідношення предметів за формою, розміром, кольором);
- методика „Доска Сегена” (2-3 форми);
- складання пірамідки;
- складання та розбір матрьошок (2,3,4);
- парні картинки (2-4);
- розрізні картинки (з 2-3 частин);
- побудувати вежу з кубиків;
- застібання ґудзиків;
- малювання.
Педагогічна діагностика дітей-інвалідів дошкільного віку (від 3 до 7 років)
1.4.1. Мета – отримання відомостей, які характеризують:
1) загальний запас знань та уяв про навколишній світ:
- запас знань про себе;
- елементарні уявлення про родинні зв’язки;
- елементарні уявлення про природні явища;
- елементарні уявлення про величину, колір, форму, просторові відношення, функціональне призначення речей;
- інтереси – улюблені ігри, заняття;
2) рівень розвитку мовлення;
3) орієнтування дитини в часі, просторі;
4) рівень розвитку перцептивних дій;
5) рівень розвитку продуктивних видів діяльності – конструювання та малювання;
6) сформованість мисленнєвих дій та операцій;
7) рівень розвитку ігрової діяльності;
8) емоційна сфера;
9) особливості взаємодії з дорослими та однолітками.
1.4.2. Методи та завдання педагогічної діагностики:
- бесіда;
- спостереження за ігровою, побутовою, навчальною діяльністю;
- графічні методи – малювання;
|
|
|
- Дошки Сегена (більш складні з 10 вкладень);
- складання пірамідок з 4-6-8 кілець;
- складання розрізних картинок (з 4-5-6 частин);
- „Поштова скринька”;
- установлення послідовності подій;
- класифікація предметів;
- виключення невідповідного предмету (четвертий зайвий);
- запам’ятовування 10 слів;
- завдання для перевірки рівня опосередкованого запам’ятовування.
Педагогічна діагностика дітей-інвалідів молодшого шкільного віку
1.5.1. Мета – отримання відомостей про ступінь готовності дитини до навчальної діяльності:
- об'єм засвоєння Базового компоненту дошкільної освіти;
- об’єм знань та уявлень про навколишній світ;
- оволодіння навичками письма та лічби;
- сформованість пізнавальної діяльності;
- сформованість навичок спілкування з однолітками та дорослими;
- ступінь емоційно-вольвої зрілості.
1.5.2. Методи, методики та завдання:
- бесіда;
- спостереження за побутовою, навчальною діяльністю;
- методики у формі «навчального експерименту»;
- послідовність подій;
- класифікація предметів;
- виключення невідповідного предмета;
- запам’ятовування 10 слів;
- опосередковане запам’ятовування по А.Н. Леонтьєву ( І-ІІ серії);
|
|
|
- відшукування чисел (таблиці Шульте);
- коректурна проба;
- прогресивні матриці Равена.
Педагогічна діагностика підлітків
1.6.1. Мета – отримання відомостей про:
1) рівень становлення самосвідомості, системи цінностей та інтересів;
2) запас знань та уявлень про навколишній світ;
3) навчальна діяльність:
- сформованість навичок спілкування з однолітками та дорослими;
- навички вольової регуляції.
Другий етап : ПЕДАГОГІЧНА КОРЕКЦІЯ
Педагогічна корекція – система педагогічних заходів, спрямованих на подолання або зменшення недоліків психічного та фізичного розвитку дітей-інвалідів.
2.1. Корекційно – розвивальна робота включає :
- розвиток адекватного сприйняття оточуючого;
- формування навичок просторового орієнтування,
- соціально – побутове орієнтування;
- когнітивний розвиток;
- формування компенсаційних способів діяльності;
- розвиток комунікативної діяльності та творчості.
Корекційна робота для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату
(для дітей з вираженими формами неврологічних захворювань, що виявляються в зниженні здатності робити рухи і зниженні здатності діяти руками, мовним порушенням різного ступеня вираженості, з нормальним інтелектом чи із затримкою психічного розвитку або з легкою розумовою відсталістю).
|
|
|
2.2.1. Корекційно-педагогічний процес включає :
а)На етапі (від 2 до 4 років) здійснюється адаптація дитини в дошкільній установі, формуються первинні уміння і навички різних видів діяльності: спілкування, гри, пізнавальної діяльності, творчості, самообслуговування.
б) На етапі ( від 4 до 7 років) реалізуються завдання корекційного виховання і формується готовність до шкільного навчання.
Корекційна робота здійснюється поетапно з використанням методик, що відповідають ступеню виразності фізичного і розумового дефекту, і має такі напрямки:
- формування розумової діяльності дітей;
- фізичний розвиток;
- сенсорний розвиток;
- розвиток пам’яті (зорової, слухової, моторної, слухомовної, логічної );
- розвиток дрібної моторики, що впливає не тільки на можливість керувати рухами пальців, а й на розвиток мови, довільності поведінки, уміння займатися малюванням, ліпленням, аплікацією;
- розвиток великої моторики, необхідної для зменшення рухових порушень;
- формування навичок просторового орієнтування;
- розвиток мовлення;
- образотворча діяльність;
|
|
|
- етичне та естетичне виховання.
в) На етапі ( від 7 до 14 років):
- розумовий розвиток;
- фізичне виховання;
- розвиток дрібної і грубої моторики;
- розвиток мовлення;
- розвиток психічних процесів;
- етичне та естетичне виховання;
- взаємодія з людьми;
- логопедична корекція.
г) На етапі ( від 14 до 18 років):
- розвиток вищих психічних процесів;
- розумовий розвиток;
- трудове виховання;
- фізичне виховання;
- розвиток дрібної і грубої моторики;
- етичне та естетичне виховання;
- взаємодія з людьми;
- логопедична корекція.
2.2.3. Логопедична корекція спрямована на:
- розвиток слухового сприйняття, фонематичного і мовного слуху;
- здійснення постановки звуків, їхньої автоматизації;
- проведення дихальних голосових вправ;
- розширення словникового запасу;
- розвиток здатності до складання речень по картинках;
- робота над зв’язним текстом, що складається з бесід, переказів і т.д.
2.3.Педагогічна корекція для дітей з легкими формами неврологічних захворювань (з незначними руховими порушеннями, зниженою здатністю до рухів та дій руками, легкими мовними порушеннями, що виражаються в зниженні здатності розмовляти при збереженому інтелекті).
2.3.1. Розумовий розвиток передбачає розвиток в дітей у процесі ігрової, навчальної, трудової діяльності уваги, уяви, мислення, мови, формування способів когнітивної діяльності. У центрі соціальної реабілітації дітей раннього віку має бути створена підготовча до школи група, для підготовки дітей до навчання грамоті та математиці, розвитку логічного мислення, формування просторових уявлень.
2.3.2. Фізичне виховання передбачає охорону і зміцнення здоров’я, особливо нервової системи дитини, фізичний розвиток, виховання інтересу до різних доступних дитині видів рухової діяльності, формування позитивних морально – вольових рис особистості.
2.3.3. У процесі трудового виховання здійснюється розвиток у дітей (з урахуванням вікових та нозологічних можливостей) інтересу до праці, виховання навичок елементарної трудової діяльності, працьовитості через ознайомлення дітей з працею дорослих та особисту участь у посильній трудовій діяльності. До семи років мають опанувати навички самообслуговування, роботу з різними матеріалами, в куточку природи та на ділянці.
2.3.4. Естетичне виховання передбачає прищеплення дитині любові до прекрасного, збагачення її духовного світу, розвиток уяви, почуттів, навичок малювання, ліплення, аплікації, співу в процесі ознайомлення з різними видами мистецтва, з навколишньою дійсністю.
2.4. Педагогічна корекція для дітей з більш вираженими формами неврологічних захворюваньобмеження життєдіяльності на рівні діяльності з допомогою допоміжних засобів та діяльності за підтримкою інших, мовні порушення різного ступеня виразності при нормальному інтелекті чи з затримкою психічного розвитку або легкою розумовою відсталістю.
2.4.1. Корекційна робота включає:
- організацію інтелектуального й особистісного розвитку дітей з урахуванням корекції порушень розвитку й індивідуальних особливостей;
- соціально – побутову адаптацію;
- розвиток дрібної і грубої моторики;
- розвиток мови;
- логопедичну корекцію;
- розумове, фізичне та естетичне виховання.
2.4.2. Корекційно – педагогічний процес включає два ступені.
На І ступені ( від 2 до 4 років) здійснюється:
- адаптація дитини в дошкільній установі;
- первинна діагностика психічного розвитку;
- складання та здійснення планів індивідуального розвитку.
Передумовами до засвоєння програми другого ступеня є:
- створення позитивної установки на відвідування реабілітаційної установи;
- активне залучення дитини до корекційно – педагогічного процесу;
- створення психологічної основи розвитку різних видів діяльності: розвиток психічних процесів (відчуттів, сприйняття, уваги, мови, пам’яті, уяви, мислення), формування функцій відображення, пересування, маніпулювання, імітування, співвіднесення, позначення, осмислення, заміщення;
- формування первинних умінь і навичок різних видів діяльності: спілкування, гри, пізнавальної діяльності, творчості, самообслуговування.
На ІІ основному ступені (від 4 до 7 років) досягаються цілі конкретного виховання, формується готовність до шкільного навчання.
2.4.3. Логопедична робота починається з визначення мовної патології. Корекція спрямована на розвиток слухового сприйняття, фонематичного і мовного слуху. Здійснюється постановка звуків, їхня автоматизація, проводяться дихальні голосові вправи. Важливою задачею є розширення словникового запасу, розвиток здатності до складання речень за малюнками, робота над текстами, що полягає в бесідах, переказах тощо.
2.4.4. Фізичне виховання дітей з неврологічними захворюваннями спрямоване на зміцнення здоров’я, корекцію та компенсацію дефектів рухового розвитку і включає систему вправ для навчання правильному диханню, корекції хребетних реакцій, розслаблення м’язів, на формування підйому ступнів, їхньої рухливості й опороздатності, відчуття рівноваги, правильної постави, просторової орієнтації та точності рухів.
2.5. Педагогічна корекція для дітей з тяжкими психолого-неврологічними захворюваннями, з вираженою розумовою відсталістю(рухові порушення від помірних до важких, зниження здатності рухатися і діяти руками (важкість обмеження життєдіяльності на рівні діяльності за сприяння інших, залежної діяльності, вираженій нездатності діяти), у сполученні з мовними порушеннями та розумовою відсталістю різного ступеня вираженості.
2.5.1. Програма корекційної роботи спирається на сформовані уявлення про структуру дефекту розумово відсталої дитини, де на перший план виходить порушення інтелектуальної діяльності. Основні цілі корекційного виховання:
-організація інтелектуального й особистісного розвитку дітей з урахуванням їхніх індивідуальних відмінностей та необхідної корекції порушень розвитку;
- соціально-побутова адаптація (формування здатності до співробітництва з дорослими й дітьми в грі та іншій спільній діяльності, гігієнічних і побутових навичок, здатності до самообслуговування);
- розвиток дрібної і грубої моторики;
- розвиток мови.
2.5.2. Трудове виховання проводиться за напрямами: самообслуговування, праця господарсько-побутова, на природі, ручна праця. У перші два роки особлива увага приділяється формуванню культурно – гігієнічних навичок і навчанню самообслуговуванню, на третьому - четвертому роках – господарсько-побутовій, ручній праці.
2.5.3. Розумове виховання передбачає розвиток у процесі корекційно-освітньої, ігрової, трудової діяльності первинних уявлень щодо форми, величини, кількості, лічбі, часу й простору. На заняттях з формування елементарних математичних уявлень діти вчаться рахувати предмети, поєднувати та роз’єднувати їх, збільшувати і зменшувати групи предметів, порівнювати їх за величиною та формою.
2.5.4. Робота з розвитку мови спрямована на розвиток слухового сприйняття, фонематичного і мовного слуху. Здійснюється постановка звуків, їхня автоматизація, проводяться дихальні голосові вправи, спрямовані на корекцію недоліків вимови, порушень голосу.
2.5.5. За допомогою фізичного виховання зміцнюється здоров’я дитини, коригуються і компенсуються дефекти рухового розвитку. Заняття спрямовані на мобілізацію всіх рухових можливостей дітей для корекції дефектів моторики та оптимального формування основних локомоторно-статичних функцій і розвитку рухових функціональних систем, а також на корекцію дефектів, що перешкоджають віковому формуванню складних рухових функцій, і створення умов для їх оптимального формування.
2.5.6. Заняття з естетичного виховання (музичні, малювання, ліплення, аплікація) спрямовані на розвиток здатності адекватно сприймати навколишній світ.
2.5.7. Формування просторово – часових уявлень у дітей – інвалідів (активне переміщення у просторі та самостійність дій щодо відображення просторових і часових компонентів).
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 415; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!