Тема 16. Мислення особистості.
Поняття про мислення. Відношення мислення і буття. Філософський, соціологічний і психологічний аспект мислення. Мислення як процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів та явищ дійсності в їх істотних зв’язках і відношеннях. Значення мислення в житті людини. Мислення людини і мова. Теорії мислення. Інтроспективна теорія мислення. Генетична теорія мислення. Мислення у біхевіоризмі. Гештальтпсихологічна теорія мислення. Інформаційна теорія мислення. Теорія планомірного формування розумових дій і понять. Нейропсихологічна теорія мислення. Розумові дії: сенсорні, перцептивні, уявні, мислительні. Розумові операції: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, класифікація, систематизація. Форми мислення: судження, міркування, умовиводи і поняття. Три головних різновиди мислення: наочно-дійове, наочно-образне і словесно-логічне або абстрактне. Теоретичне і практичне мислення. Інтуїтивне та аналітичне (логічним) мислення. Реалістичне та аутистичне мислення. Продуктивне і репродуктивне мислення. Особливості творчого мислення. Чинники, які сприяють і перешкоджають творчому мисленню людини. Невимушені й вимушені мисленнєві процеси. Мислення як процес розв’язання завдання. Розуміння як складна аналітико-синтетична діяльність мозку. Критерії розуміння. Стадії розв’язання завдань: підготовка, дозрівання рішення, натхнення, перевірка знайденого рішення. Процес розв’язання пізнавального завдання. Розв’язання завдання методом проб і помилок. Характеристики умов завдання. Елементи ситуації. Правила перетворення ситуації. Розв’язання завдання як вибір певного елемента з багатьох і вибір певної дії з цим елементом. Заданий ситуацією набір альтернатив. Перетворення ситуації. Кінцева ситуація. Конкретний елемент ситуації. Функціональні взаємодії в ситуації. Діяльність із розв’язання завдань і мотивація. Розумова діяльність на рівні свідомості та на рівні несвідомого. Мислення як „орієнтування” і як „переорієнтування”. Мислення та інтелект. Теорія Ж. Піаже. Трьохвимірна модель інтелекту по Дж. Гілфорду. Тести інтелекту. Коефіцієнт інтелекту. Стійкість і мінливість показників інтелектуального розвитку, неоднозначність їх зв’язку з професійними успіхами людини.
|
|
|
Індивідуальні особливості мислення: самостійність, критичність, гнучкість, глибина, широта, послідовність, швидкість. Шляхи розвитку мислення в людей різного віку.
Тема 17. Уява в житті й діяльності людини.
Поняття про уяву. Фізіологічне підґрунтя уяви. Теорія бісоціації А. Кестлера. Відмінність рис асоціативної та бісоціативної дії. Уява як відтворення у психіці людини предметів та явищ, а також створення нових образів предметів та явищ. Функції уяви. Види уяви: за характером продуктивності, за мірою свободи, довільності, за характером образів, за відношенням до актуальної ситуації, за якісними особливостями, обумовленими конкретними сферами застосування. Мимовільний і довільний характер уяви. Відтворююча (репродуктивна) і творча уява. Активна й пасивна уява. Марення. Уява та її прояви в різній за змістом діяльності. Види уяви: художня, наукова, технічна тощо. Процес уявлення. Форми уявлення. Стадії творчого процесу. Головні характеристики уяви: продуктивність, осмисленість, оригінальність. Фактори уяви.
|
|
|
Функції уяви: активізація наочно-образного мислення, управління емоційно-потребнісними станами, мимовільне регулювання пізнавальними процесами, утворення й реалізація внутрішнього плану дій, програмування поведінки, управління фізіологічними станами. Використання уяви в автотренінгу і психотерапії.
Тема 18. Увага як особлива форма психічної діяльності.
Поняття про увагу. Фізіологічне підґрунтя уваги. Процеси збудження і гальмування. Осередок оптимального збудження. Домінанта і субдомінанта. Орієнтувальний рефлекс, взаємна індукція. Функції уваги: активізації, забезпечення вибірковості пізнавальних процесів. Роль уваги у сприйманні, пам’яті, мисленні, виконанні різних видів діяльності й спілкуванні людини. Природна й соціально-обумовлена увага, безпосередня та опосередкована увага, мимовільна увага, довільна увага, післядовільна увага, чуттєва та інтелектуальна увага. Теорії уваги.
|
|
|
Форми прояву уваги: сенсорна (перцептивна), інтелектуальна, моторна (рухова). Вибірковість уваги. Уважність. Зовнішня (сенсорна й рухова (моторна)) і внутрішня (інтелектуальна) увага. Характерні властивості уваги: зосередженість, стійкість, коливання, переключення, концентрація, розподіл, обсяг, розсіяність. Уважні, неуважні та розсіяні люди. Ступінь уважності. Професіоналізація уваги. Зв’язок уважності з діяльністю і спрямованістю особистості. Шляхи розвитку уваги.
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 380; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!