Тема 1. Етапи розвитку психології.
Основні підходи до визначення історичних етапів розвитку психологічної науки. Сутність першого підходу до визначення історичних етапів розвитку психологічної науки: етап передісторії (до кінця першої половини ХІХ століття) та етап історії (з другої половини ХІХ століття). Сутність другого підходу до визначення історичних етапів розвитку психологічної науки: перший етап – донаукової (міфологічної) психології – коли панували анімістичні уявлення про душу; другий етап – філософської психології – коли психологія становила собою частину філософії, об’єднана з нею спільним методом (від античності до ХІХ ст.); третій етап – власне наукової психології, який починається з другої половини ХІХ ст. Сутність третього – культурологічного – підходу до визначення історичних етапів розвитку психологічної науки. Етапи розвитку психології за історичними епохами: Міфологічний, Античності, Середньовіччя, Відродження, епохи Бароко, Просвітництва і Сцієнтизму.
Четвертий підхід до визначення історичних етапів розвитку психологічної науки в залежності від того, що було її предметом: перший етап, коли психологія розглядається як наука про душу; другий – як наука про свідомість; третій – як наука про поведінку; четвертий – як наука про психіку, що становить єдність свідомого і несвідомого у взаємодії людини зі світом.
Тема 2. Напрями, школи і концепції сучасної психології.
|
|
|
Напрями психології. Структуралізм як напрям психологічної науки. Функціоналізм як напрям психологічної науки. Фройдизм. Психоаналіз. Трьохрівнева структура психіки (особистості) за З. Фройдом: «Воно», «Я», «Над-Я». Комплекс Едипа. Комплекс Електри. Механізми психологічного захисту: витіснення, проекція, раціоналізація. Теорія психосексуального розвитку З. Фрейда. Дві категорії інстинктів: ерос і танатос. Неофройдизм. Внесок А. Адлера, К. Хорні, К. Юнга, Е. Фромма у розвиток психологічної науки. Три рівні психоаналізу. Гештальтпсихологія як напрям психологічної науки. Внесок М. Вертгеймера, В. Келлера, К. Коффки, Е. Рубіна у становлення і розвиток гештальтпсихології. Гештальттерапія (Ф. Перлз) як сучасний напрям психотерапії. Трансперсональна психологія. Поняття «комплекси» та «архетипи» у вченні К. Юнга. Структура особистості К. Юнга. Структура особистості Р. Ассаджиолі. Внесок А. Маслоу в трансперсональну психологію. Чотири позасвідомі сфери психіки у теорії С. Гроффа. Вчення С. Гроффа про базові перинатальні матриці. Холотропне дихання. Ребефінг. Біхевіоризм як напрям психологічної науки. Класичний біхевіоризм Дж. Уотсона. Рефлексологія В. Бехтєрєва. Необіхевіоризм. Е. Толмен, К. Халл та необіхевіоризм. Скіннер та оперантний біхевіоризм.. Теорія соціального вчення Дж. Роттера. Гуманістична психологія. Ієрархія потреб людини А. Маслоу. Самоактуалізація. Пікові переживання. Конгруентність. Внесок К. Роджерса, Г. Оллпорта в гуманістичну психологію. Когнітивізм. Розуміння ролі знання у вченнях Л. Фестінгера, Дж. Брунера, Р. Аткінсона. Концепція Ж. Піаже: стадії розвитку інтелекту. Концепція Л.С. Виготського: теорія розвитку вищих психічних функцій. Психологія установки Д. Узнадзе.
|
|
|
Тема 3. Предмет, завдання і галузі сучасної психологічної науки.
Психологія в пошуках свого предмета. Різні підходи до виокремлення предмета психології. Традиційні уявлення про предмет психології, у якості яких приймалися душа, явище, свідомість, поведінка, несвідоме, процеси переробки і результати цих процесів та особистий досвід людини. Відображення предмета психології в досягненнях традиційних і нових шкіл, наукових напрямів, теорій і концепцій. Предмет психології у психоаналізі, біхевіоризмі, гештальтпсихології, гуманістичній психології, когнітивній психології, індивідуальній психології, концепції трансактного аналізу, диференційній психології, парапсихології, феноменалістичній психології, акмеології та ін.
|
|
|
Сучасні погляди на розуміння предмета психології. Предмет психології як індивідуальний світ „Я” людини. Предмет психології – людина як суб’єкт психіки. Предмет психології – психічна реальність як така. Предмет психології – конкретні факти психічного життя. Предмет психології – психологічні факти і психологічні закони. Предмет психології – закономірні зв’язки людини з природним та соціокультурним світом, які відображені в системі чуттєвих і розумових образів цього світу, мотивах. Структура предмета сучасної психології.
Найбільш загальні завдання психології у третьому тисячолітті. Галузі психології. Три великі групи галузей психології – теоретична, науково-прикладна та практична психологія.
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 395; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!