Втрати України в роки Другої світової війни. Внесок українців у перемогу над фашизмом.



1. Людські жертви та демографічні зміни в   Україні.

 2. Матеріальні та культурні втраті в Україні.

     3. Внесок українців у перемогу над фашизмом.

     4. Участь українців у боротьбі з фашизмом у складі іноземних військових формувань.

Друга світова війна, як відомо, тривала з 1 вересня 1939 р. до 2 вересня 1945 р.

Для українців вона розпочалася у вересні 1939 р., коли західноукраїнські хлопці як жовніри польської армії разом з поляками стримували німецький натиск на Польщу.

Основні жертви український народ поніс у ході радянсько-німецької, або, як її називають, Великої Вітчизняної війни (22.06. 1941 -9. 05. 1945 рр.). Найбільш болючими і тяжкими були людські втрати. Відомий історик Володимир Косик повідомляє, що Україна втратила під час Другої світової війни 8 мли осіб (19,1 % населення), з них військові втрати становили 2,5 млн., а цивільні — 5,5 млн. осіб.

Величезними були демографічні зміни на Україні. У січні 1941 р. в УРСР проживало 41,9 млн. осіб, а наприкінці війни залишилось тільки 27,4. млн осіб. Отже, вбиті в боях, померлі в концтаборах, депортовані, евакуйовані та емігранти становили 14,5 млн. осіб. Такою виявилась данина українців Другій світовій війні. Від ран та хвороб, спричинених війною, люди вмирали і в подальші роки, гинули від мін та інших вибухових предметів, що залишилися в землі на полях, луках, яругах, узбіччях доріг тощо.

Україна лежала у страшенних руїнах, було зруйновано більше 700 міст та 28 тис. сіл. Більше 250 сіл було знищено разом із жителями. Із 900 тис. мешканців Києва (1940 р.) у 1945 р. залишилося 186 тисяч. Одеса і Харків втратили по 200 тис. осіб, Рівне — 100 тис. Майже 10 млн. осіб залишилося без житла, на селі люди змушені були мешкати в землянках, хлівах та повітках із худобою, якщо пощастило її зберегти від реквізиції.

За роки війни великих втрат зазнала промисловість та сільське госпо­дарство. Фашисти спалили міста і села, знищили заводи, фабрики, колгоспи. У Донбасі були зруйновані й затоплені 882 шахти, які давали 115 млн. т. вугілля щорічно. Усі металургійні та машинобудівні заводи України було висаджено в повітря.

Сільське господарство втратило 80 тис. тракторів і комбайнів, понад 10 млн. коней і корів. Було знищено 27 910 колгоспів, 872 радгоспи, 1300 машинно-тракторних станцій. З України вивозилось зерно та інші продукти харчування. Для транспортування цього добра в Німеччину окупантам знадобилося 1 млн. 418 тис. вагонів, річкових та морських суден.

Величезних розмірів набуло пограбування окупантами мистецьких та історичних цінностей українського народу, . особливо під час відступу. Непоправних втрат зазнали історичні музеї та бібліотеки. Лише зі Львова німці вивезли понад 5 тис. рукописів і 3 тис. стародруків, 40 тис. томів різної літератури. Усього за межі України було вивезено понад 40 тис. найцінніших музейних експонатів.

Політика німецького Рейху, що спиралася на антинаукову расову докт­рину, передбачала масове винищення українців. Тому наш народ боровся за своє життя, можливість фізичного існування.

Боротьба українського народу проти гітлерівської Німеччини та її со­юзників велась у різних формах. Найсуттєвішою була участь українців у бойових діях на фронтах. 4,5 млн. українців билися проти ворога у складі Збройних сил СРСР. Яскравим свідченням внеску наших земляків у перемогу над гітлерівським Рейхом є кількість урядових нагород. Серед 7 млн. орденів і медалей, вручених солдатам і офіцерам Радянської армії, 2,5 млн. припало на уродженців України. Більше 2 тис. українців були нагороджені найвищою відзнакою — званням Героя Радянського Союзу. Серед трьох військових, тричі Героїв Радянського Союзу, один — військовий пілот Іван Кожедуб — українець. Він здійснив 330 бойових вильотів і особисто збив 62 ворожі літаки.

Український народ дав Радянській армії десятки тисяч офіцерів і сотні генералів.

Іншим видом боротьби українського народу проти гітлерівської Німеч­чини був опір населення на окупованій німцями території. Він мав як активну (збройну) форму, так і пасивну (саботаж наказів про виїзд до Німеччини, відмову здавати натуральний податок продуктами харчування для німецької армії тощо).

Збройний опір загарбникам на окупованій території чинили підпільні групи і партизанські загони та з'єднання комуністичного й націоналістичного спрямування. Партизанські загони, керовані комуністами — С. Ковпаком у Сумській обл., М. Попудренком і О. Федоровим на Чернігівщині, Ф. Савченком на Черкащині та ін. — уже з кінця 1941 р. розгорнули збройну боротьбу. На початку 1942 р. в Україні діяло більше 90 партизанських загонів, які під­тримували зв'язок з оперативною групою з організації партизанського руху у Москві. Боротьба з радянськими партизанами відволікала частину німецьких збройних сил. Так, командуючий групи армій «Південь» змушений був у 1941 р. задіяти три охоронні дивізії, бригаду і полк СС, кілька поліцейських батальйонів та перекинуті з фронту 50 тис. солдатів для здійснення каральних акцій проти партизан. Захоплених партизан, як правило, вішали або роз­стрілювали на місці. Нерідко винищували їхні сім'ї, палили цілі села за під­тримку партизан або з метою залякування.

Багато українців перебували в рядах європейського Руху Опору. Командиром великої партизанської бригади в Югославії був наш земляк А. Дяченко. Одним з великих словацьких з'єднань командував І. Валюта із За­поріжжя. Героїчно билися проти фашистів у Франції партизанські загони О. Никитенка. В. Порика і И. Калиниченка.

Українці зробили гідний внесок у перемогу Об'єднаних Націй у Другій світовій війні, воюючи також у складі армій західних держав антигітлерівської коаліції. 120 тис. українців брали участь у війні в складі польських і чехословацьких формувань, а також військ США, Канади і Франції. Так, після рішення канадського парламенту 9 вересня 1939 р. про вступ Канади у війну з Німеччиною більше 35 тис. канадських українців вступили добровольцями до армії. Цивільні українці Канади підтримали уряд матеріально, вклавши мільйони доларів у військові позики.

Кілька тисяч українців служили в польській армії генерала В. Андерса. Ця армія (75 тис. осіб) була сформована на території СРСР з поляків і західних українців.

 

 


Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 769; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!