Україна в 1919-1920 рр. «Воєнний комунізм».
1.Політика радянізації.
2.Політичний курс більшовиків у 1919 р.
3.Особливості політичного курсу більшовиків у 1920 р.
Протягом зими - весни. 1919 р. більшовики удруге захопили владу в Україні. Був сформований більшовицький уряд — Тимчасовий робітничо-селянський уряд України (ТРСУУ). Політичні заходи більшовиків почалися зі зміни назви держави: УНР було перейменовано на Українську Соціалістичну Радянську Республіку (УСРР) (Ця назва проіснувала до 1937 р. й була змінена на Українську Радянську Соціалістичну Республіку.)
Для зміцнення влади більшовиків на місцях були створені надзвичайні органи влади — ревкоми (революційні комітети) і військревкоми (військові революційні комітети). У сільській місцевості опорою більшовиків були комнезами (комітети незаможників). Надзвичайні органи влади контролювали діяльність Рад і впливали на неї, бо більшості у Радах більшовики поки не мали.
Згодом ТРСУУ було перейменовано в Раду Народних Комісарів України (РНКУ) на чолі з Християном Раковським.
У березні 1919 р. було прийнято першу радянську Конституцію УСРР, яка законодавчо закріпила радянську владу в Україні. Вищим органом державної влади став Всеукраїнський з'їзд рад, а між з'їздами — Всеукраїнський центральний виконавчий комітет (ВУЦВК).
Політика радянізації є Україні мала такі риси:
— структура радянської державності насаджувалася «згори», через Рад-нарком
|
|
|
—відрізнявся жорсткою централізацією;
—провідниками цієї політики були чиновники неукраїнського походження, унаслідок чого радянізація мала антинаціональний характер.
Суть політичного курсу більшовиків полягала в насильницькому ламані існуючої в Україні економічної системи. Запровадження заходів входило до компетенції Української ради народного господарства (УРНГ), що цілком залежала від Вищої ради народного господарства Росії.
Соціально-політичний та економічний заходи більшовиків в Україні у 1919—1920 рр. отримав назву воєнний комунізм. Його риси:
— скасування товарно-грошових відносин і заміна їх прямим товарообміном, запровадження карткової системи на продукти харчування, зрівняльна система оплати праці;
— націоналізація промисловості і встановлення державного контролю над виробництвом;
— мілітаризація праці (запровадження загальної трудової повинності населення від 16 до 60 років, трудова мобілізація, робота за трудодні);
— запровадження продрозкладки на селі — системи заготівлі сільського-господарства продуктів; продрозкладка, яку здійснювали продзагони й комнезами, передбачала обов'язкову здачу селянами державі за твердими цінами всіх надлишків сільгосппродукції; норма особистого споживання визначалася державою; розпочалася колективізація сільського господарства
|
|
|
(створювалися артілі, комуни, ТОЗи);
— різке обмеження суверенітету України: КП(б)У — складова частина РКП(б) керівництво профспілками й громадськими організаціями здійснювалося з Москви;
— утворення в червні 1919 р. військово-політичного союзу радянських республік з
метою централізованого керівництва господарством, фінансами і створення єдиного військового командування.
Головним методом здійснення політики «воєнного комунізму» був «червоний терор», який проводила Всеукраїнська надзвичайна комісія (ВУНЕ).
У 1919 р. здійснення політики більшовиків в Україні було перерване денікінськими окупаційними військами. У 1920 р. більшовики втретє прийшли до влади. Вони врахували помилки політичного курсу ,1919 р. і переглянули аграрну політику: було прийнято новий земельний закон, що передбачав зрівняльний поділ землі, добровільність у створенні комун. Однак в економіці збереглися методи «воєнного комунізму», що здійснював створений Всеукрревком (пізніше — РНК УРСР і ВУЦВК).
Додаткова інформація
В. Г. Короленко про економічну політику більшовиків у 1920 р.:. «Кожен хлібороб бачить тільки, що в нього беруть те, що він зробив, за винагороду, явно не еквівалентну його праці, і робить свій висновок:, ховає хліб до ям. Ви його знаходите, реквізуєте, проходите по селах,Росії й України розжареним залізом, спалюєте цілі села й радієте з успіхів продовольчої політики».
|
|
|
Держава часто зверталася до позаекономічних методів керівництва: Українську трудову армію очоливши. Сталін, а праця набула форми повинності. Продрозкладка передбачала насильницьке вилучення не тільки хліба, але і м'яса, яєць, овочів, Більшовики використовували продрозкладку для боротьби з куркульством, хоча визначити, хто належить до куркулів, було складно, тому постраждали міцні селянські господарства.,
«Червоний терор» набрав небаченого розмаху. У1920 р. на території України було створено 18 концентраційних таборів. Почалося витіснення більшовиками з політичного життя соціалістичних партій, які не визнавали радянської влади в Україні. «Боротьбисти», Що прагнули повної незалежності України, оголосили про свій саморозпуск, керівництво лівих есерів було заарештоване, почався судовий процес над меншовиками. Висновок. Політичний курс більшовиків у1919—1920 рр. в Україні був спрямований на зміцнення влади. Це завдання здійснювалося методами позаекономічного примусу й терору, що викликало невдоволення політикою «воєнного комунізму».
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 681; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!