I Універсал Центральної ради та його історичне значення.



1. Причини прийняття I Універсалу.

 2. Основні, ідеї документу.

3. Створення Генерального Секретаріату.

4. Значення І Універсалу.

Перший Універсал Центральної Ради став наслідком тримісячних спроб її порозуміння з Тимчасовим урядом.

Центральна Рада пропонувала Тимчасовому уряду висловити позитивне ставлення до автономії України, ввести пост

постійного комісара Центральної Ради при Тимчасовому уряді, провести українізацію армії, школи тощо. Переговори

повноважної представницької делегації УЦР у Петрограді з цих питань були невдалими, бо Тимчасовий уряд взяв

твердий курс на "єдиную і неділимую" Росію і рішуче відмовлявся визнати право України на автономно.

У відповідь на таку позицію Тимчасового уряду в Україні вибухнули політичні пристрасті, провідною інтонацією яких

стали вимоги самочинного проголошення автономії. Домагання Центральною Радою автономії отримати підтримку в

резолюціях Другого Всеукраїнського військового з'їзду, а Четверті загальні збори УЦР зобов'язали її підготувати універсал.

10 червня 1917 р. на засіданні Комітету Центральної Ради було ухвалено документ під назвою "Перший Універсал Української  Центральної Ради". У ньому ЦР звернулася до всіх українців із закликом самостійно організовуватися і приступити до закладення підвалин автономного ладу. У ньому наголошувалось на домаганнях молодої українській демократії до волі, до права самостійного порядкування своїм життям, до створення шляхом рівного, прямого і таємного голосування Українських Установчих зборів, до національно-територіальної автономії у складі Росії.

У стислій формі в Універсалі викладались вимога УЦР до Тимчасового уряду. Акцент робився на сподіваннях, що у власність народу по всій Росії будуть передані поміщицькі, казенні, царські, монастирські та інші землі. УЦР проголошувала себе виразником всенародної волі і брала на себе весь тягар відповідальності. Універсал закликав українських громадян до згоди й порозуміння з демократією інших національностей і до усунення на місцях осіб і органів, "ворожих до українства", але не насильницькими метолами, а шляхом їх переобрання. 28 червня 1917 р. було створено тимчасовий уряд - Генеральний секретаріат - у складі восьми генеральних секретарів і генерального писаря. До уряду увійшли П. Христюк, X. Барановський, С. Єфремов, С Петлюра, Б. Мартос та інші. У першому складі уряду Центральної Ради переважали соціал-демократи. Очолив його В. Винниченко. I Універсал Центральної Ради мав велике значення для піднесення революційного ентузіазму мас. Він стан першим кроком України до автономії, примусив Тимчасовий уряд розпочати конструктивні переговори з Центральною Радою і піти на поступки. Генеральний секретаріат поступово опановував ситуацію і ставав Повноцінною структурою виконавчої влади в Україні.

Проголошення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради.

Діставши звістку про події 25 жовтня 1917 р. у Петрограді, Центральна Рада негайно утворила Комітет охорони революції в Україні й видала резо­люцію про засудження більшовицького перевороту.

У цих умовах Київ став ареною боротьби трьох сил: прихильників Тимчасового уряду, більшовиків і Центральної Ради.

28 жовтня 1917 р. більшовики розпочали у Києві збройне повстання, яке тривало три дні. У критичний момент війська Центральної Ради підтримали більшовицьке повстання і змусили прихильників Тимчасового уряду залишити місто. У Києві залишились війська Центральної Ради і більшовиків.

1 листопада 1917 р. Центральна Рада ухвалила поширення своєї влади на всю територію, заселену переважно українцями. 4 листопада 1917 р. біль­шовиками на засіданні Рад робітничих і солдатських депутатів визнано пов­ноту влади в Україні за Центральною Радою. Але разом з тим більшовики розпочали підготовку до проведення Всеукраїнського з'їзду Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів з метою «реконструкції» Центральної Ради на більшовицький кшталт.

Керівництво Центральної Ради бачило в діях більшовиків небезпеку для України. У такій обстановці 7 листопада 1917 р. було проголошено НІ Універсал Центральної Ради. У ньому проголошувалося: «Віднині Україна стає Українською Народною Республікою. Не віддаляючись від Російської республіки й зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими помогти всій Росії, щоб уся Російська Республіка стала фе­дерацією рівних і вільних народів». Отже, відкидаючи більшовицькі ідеї, цей документ був сповнений глибоким занепокоєнням подальшою долею Росії та України, стривожений розпаленням міжусобної кривавої боротьби, стрімким поширенням безвладдя, руїни, занепаду.

Згідно із III Універсалом, Україна ставала частиною федеративної Російської республіки, офіційно проголошеної ще 1 вересня 1917 p., і одержувала найменування Української Народної Республіки. До її тери­торії зараховувались Київська, Подільська, Волинська, Чернігівська, Полтав­ська, Харківська, Катеринославська, Херсонська та Таврійська губернії. Що­до інших суміжних губерній і областей, населених українцями, то їх долю мали вирішити майбутні домовленості. Іншими визначальними положен­нями III Універсалу стали статті про:

> скасування приватної власності на поміщицькі, удільні, монастир­ські, кабінетські та церковні землі і проголошення їх власністю всього трудового народу;

> встановлення 8-годинного робочого дня;

> запровадження державного контролю над виробництвом;

> якнайшвидше досягнення миру через переговори з державами Чет­верного союзу;

> скасування смертної кари та амністія політичним арештантам;

> зміцнення і поширення прав органів місцевого самоврядування;

> закріплення загальнолюдських демократичних свобод слова, друку, віри, зібрання, союзів, страйків, недоторканності особи і помешкання, можливості застосування місцевих мов у відносинах з усіма установами.

> Надання росіянам, євреям і полякам права на національно – персональну автономію та на вільний національний розвиток усім іншим народам, які мешкали в Україні.

>  Зобов’язання в рятувати від голоду не тільки український народ, а й фронт та великі частини Російської республіки.

Універсал проголошував 27 грудня 1917 року днем виборів до Українських Установчих зборів, а 9 січня - днем їх скликання. До Українських Установчих зборів уся влада в Україні повинна належати Центральній владі та її урядові – Генеральному секретаріатові.

ІІІ Універсал, за визнання В. Винниченка, не справив такого впливу, як Перший.

Проте в цілому проголошення Української Народної Республіки ІІІ Універсалом стало визначною історичною подією, яка знаменувала відновлення української державності у ХХ ст.. Український народ після тривалого поневолення заявив про відродження власної держави.


Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 1200; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!