Техніка операції при пупкових грижах у свиней.



Пупкові грижі виникають при незарощені розширеної пупкової створи протягом 1 місяця життя. Найчастіше бувають у поросят.

Лікування пупкових гриж можна проводити безкровнимспособом (герніорафія) та кривавим (герніотомія).

Герніорафію - проводять при вправних грижах і невеликих розмірах грижового кільця у поросят і цуценят.

Виконують ушивання грижових воріт без порушення цілісності шкіри. Витримують дієту, спорожняють внутрішні органи.

Фіксація і знеболювання: у спинальному положенні з застосуванням наркозу чи нейролептику у поєднанні з циркулярною інфільтраційною анестезією.

Техніка операції: грижовий вміст вправляють і фіксують його вказівним пальцем, введеним в грижове кільце.

Грижове кільце прошивають петлеподібним швом без розрізу шкіри. Товстою ниткою (№ 6-8) прошивають через всі шари черевної стінки, відступивши від країв кільця на 0,5 -1,0 см. Кінці ниток затягують і зав'язують.

Якщо голка не досягає протилежного краю кільця, тоді голку викалують у середній частині грижового мішка, потім уколюють на місці попереднього виколу, досягаючи попереднього краю грижового кільця.

Переважно достатньо 1 - 2-х стібків. Шви знімають на 9 - 10-й день.

Герніотомія - висічення грижі.

Техніка операції:

1) виконують прямолінійний або серповидний розріз шкіри і відокремлюють очеревину тупим способом до рівня грижового кільця. Очеревину захоплюють пінцетом Кохера і скручують, після чого прошивають лігатурою, яку зав'язують на грижовому мішку. Кінцями лігатур прошивають краї грижового кільця. Затягуючи нитки, занурюють грижовий мішок в грижові ворота, зашивають шкіру.

За способом Магди після відокремлення грижового мішка, його перекручують вздовж поздовжньої осі на півоберта і поблизу воріт перев'язують декілька раз міцною лігатурою. На 2-3 см. дистальніше відсікають грижовий мішок і на культю накладають 4-5 стібків вузлового шва. На шкіру накладають шов з утворенням шкірної складки. Рекомендується у лошат та телят.

При широких грижових воротах, а також при зрощуванні грижового вмісту з грижовим мішком, останній відпрепаровують і намагаються вправити в черевну порожнину. Далі під контролем пальця накладають петлевидні шви, не проколюючи очеревину. Шкіру зашивають швами з валиками чи з утворенням шкірної складки.

При відносно широких грижових воротах і порівняльне товстому грижовому мішку, останній гофрують, нанизують його на міцну нитку, кінець якої проводять через краї грижового кільця. Нитку затягують і мішок виконує роль "біологічного тампона".

При слерозувані грижового мішка його резерцують, виконуючи почергово невеликі надрізи по краям грижових воріт, котрі з’єднують стібками шва.

Можна закривати грижові ворота алоплатичним матеріалом (капронове сито, лавсан та ін., акомуляторну сітку). Після відпрепарування грижового мішка його вправляють разом з вмістом в черевну порожнину. На грижові ворота накладають заплату із алопластичного матеріалу, яка повинна виступати за межі грижових воріт на 1,5 - 2,5 см. Її пришивають стібками вузловатого шва до країв грижового кільця. Матеріал проростає сполучною тканиною і міцно закриває грижові ворота.

Шви знімають через 10-14 днів.

Техніка операції у бугая - резекція сім'япроводів.

Резекція хвостів придатків є різновидом статевої стерилізації. Шкіру дна мошонки напружують разом із сім’яниками і розрізують перпендикулярно до шва мошонки справа і зліва від нього на 1,5-2 см разом з загальною піхвовою оболонкою. Висовують назовні хвости придатків і відрізають їх ножицями.

Техніка оперування кнурців при пахвинно-мошонковій грижі.

Пахвинно-мошонкова грижа - зміщення нутрощів за межі черевної порожнини в ділянці пахвинного каналу і мошонки. Найпоширеніший вид цієї грижі - потрапляння нутрощів у порожнину піхвового каналу і загальної піхвової оболонки - інтравагінальна грижа. Інтравагінальні грижі найчастіше трапляються у кнурів, значно рідше - у жеребців і самців інших видів тварин.

Операція при інтравагінальній грижі у кнурів. У кнурів, як і в інших тварин, виконують одночасно з кастрацією.

Знеболювання і фіксація. Кнура фіксують головою вниз. Бажано застосовувати нейролептик. Обов'язково виконують інфільтраційну анестезію та інтратестикулярну ін'єкцію розчину новокаїну.

Техніка операції. Розріз завдовжки 8-9 см ведуть у пахвині спереду від мошонки. За допомогою складених ножиць або тампона відокремлюють стінку каналу і загальної піхвової оболонки від мошонки. Нутрощі, розташовані в порожнині загальної піхвової оболонки, через її стінку вправляють у черевну порожнину, тримаючи рукою сім'яник. Стінку піхвової оболонки разом із сім'яником і сім'яним канатиком перекручують на дваоберти. Утворений тяж ближче до зовнішнього пахвинного кільця міцно перев'язують довгою (50 см) шовковою або синтетичною прошивною лігатурою. Вільні кінці лігатури почергово проводять голкою крізь зовнішній і внутрішній краї пахвинного кільця.Перед зав'язуванням вузла канатик відсікають на відстані 1,5-2 см відпахвинного кільця (лігатури). В пахвинному каналі утворюється міцний біологічний тампон. Якщо пахвинне кільце завелике, додатково накладають один — два стібки вузлового шва. Рану на шкірі закривають вузловим швом, залишаючи отвір для марлевого дренажу, яким пухко заповнюють порожнину мошонки. Дренаж видаляють на 3-й день.


Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 1164; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!