Переклад професійних підмов у рамках галузевих культур
На початку 21-го століття навряд чи можна говорити про існування монолітних національних культур та відповідно мов, якізрозумілі всім представникам того чи іншого етносу. У наш час унаслідок швидких науково-технічних та соціальних змін сформувалися професійні «підмови» в рамках національних мов, на яких спілкуються представники тих чи інших галузей виробництва, науки, економіки та політики. При цьому люди, які належать до однієї мовної та етнічної групи, але які не входять в окреслену професійну галузь, швидше за все, мало що зрозуміють, слухаючи (або читаючи) мовленнєві твори представників професійних галузей. Ситуація ускладнюється ще й тим, що всередині професійних підмов існують та активно розвиваються професійні жаргони, які стають зрозумілими все вужчому колу професіоналів, часто тільки представникам «культури» тієї чи іншої організації, фірми чи професійного об’єднання.
Так, люди, які професійно працюють з комп’ютерами, мабуть, зрозуміють, що «Клікнути (від англ. click) мишкою на Україну» означає «Навести курсор комп’ютера на слово «Україна» та натиснути клавішу маніпулятора типу «мишка», кадрові працівники британського Міністерства освіти та працевлаштування, скоріше за все, зрозуміють, що «Wehaveapoolofhigh-flierswhomwepromote» означає, що «Ми маємо резерв талановитих осіб, яких ми просуваємо по службі», а для робітників банківської сфери «Wehavetenprojectsinthepipe-line» означатиме «Ми маємо десять проектів у стадії розроблення». При цьому жоден словник саме такого тлумачення виділених слів не дає або взагалі їх не фіксує. Деякі дослідники взагалі не вважають галузеві терміни «словами», а розглядають їх як особливу якість, яку звичайні слова набувають або втрачають у процесі мовлення.
|
|
|
Рух слів можливий як «від центру за межі окресленого простору» (слова переходять із класу в клас аж доки не «забуваються» і не потрапляють до пасивного словника), так і із-за меж окресленого простору до центру («забуті» слова шляхом актуалізації через професійний жаргон знову потрапляють до термінології, а потім до загальновживаної лексики). Прикладами першого явища можуть бути англійські слова pupil, scientistта sportsman, які поступово витісняються словами student, academicтаathlete. Прикладами другого процесу можуть бути слова coach(м’який автобус) та challenge(проблема, актуальне питання), які порівняно недавно набули таких значень. Рух слів у обох напрямках спричинений такими основними факторами:
1. Необхідністю дати назву новому явищу (наприклад, web-site, tobrowse, computermouse).
2. Необхідністю «розвести» назви відповідно до різних денотатів (наприклад, coachтехнічно відрізняється від bus).
|
|
|
3. Набуттям денотатом нового змісту (наприклад, challenge має більш «конструктивний» зміст порівняно з problem, challenge– це те, що необхідно терміново вирішити у позитивному сенсі).
4. Впливом соціолінгвістичних факторів, зокрема гендерних параметрів мови (наприклад, марковане sportsman витісняється нейтральним athlete, chairman–chair, chairperson тощо).
5. Зникненням денотата, яке приводить до переходу слова до групи «історизмів» із подальшим переходом до пасивного лексичного запасу (наприклад, такі слова, як wireless, typewriter, punchedcast, або калоші, примус, лікнеп, колгосп, госпрозрахунок тощо.
З поглибленням процесу розгалуження мовних культур стає цілком очевидним, що «знати мову» (тобто вміти говорити та читати загальновживаною мовою, яка містить принаймні 3500 мовних одиниць) зовсім не означає «бути у змозі перекладати» тексти, які хоч трішки виходять за рамки повсякденного життя в ту чи іншу професійну сферу. Для успішного перекладу таких текстів перекладач повинен бути «у темі», тобто усвідомлювати специфіку матеріалу, який він перекладає, і знати галузеві терміни, включаючи їх професійні жаргонні варіанти, абревіатури та акроніми. Розгалуження мовних культур призводить до того, що терміни, які «створюються для того, щоб звільнити мову людей від недомовок, натяків, неоднозначного розуміння явищ дійсності» часто «утворюють професійно замкнуту термінологічно номенклатуру», тобто стають елементами езотеричної метамови, яку розуміють уже тільки представники певної галузевої еліти. Провести чітку межу різницю між езотеричним (тобто зрозумілим тільки вузькому колу фахівців) та загальновживаним термінами досить важко. Певним критерієм тут можуть бути галузеві словники, які, на жаль, відстають від практики принаймні на 3 – 5 років.
|
|
|
Так, наприклад, якщо у словнику зафіксовано bullmarketяк «ринок биків», або «ринок цінних паперів, де панує тенденція підвищення курсу акцій»), benchmarkяк «база для порівняння статистичних або економічних показників», то такі варіанти можна вважати прийнятими широким загалом фахівців у даній галузевій культурі. Проте, якщо жоден словник не фіксує те чи інше слово, то його потрібно вважати езотеричним терміном, уживаним у межах професійної культури, таким, як, наприклад, subsidiarity(«субсидіарність», тобто спроможність одного рівня системи доповнювати та підтримувати інший рівень), interoperability(«взаємосумісність», тобто спроможність спільно використовувати технічні, організаційні та інші можливості арміями різних країн) або tobrowsewebsites(«гортати сторінки» Інтернету, тобто шукати потрібну інформацію в комп’ютерній мережі). Перший із наведених термінів вживається у політичній культурі Канади, другий – у військово-політичній культурі НАТО, а третій – у галузевій культурі Всесвітньої комп’ютерної мережі Інтернет.
|
|
|
Проблема перекладу езотеричних термінів ускладнюється ще й тим, що у культурі перекладу, як правило, відсутні відповідні денотати, що пояснюється або вузькою специфікою, або новизною таких денотатів у культурі оригіналу. Це викликає необхідність шукати аналогії, робити кальки або описовий переклад такого терміна шляхом тлумачення його змісту, що можна побачити з наведених вище прикладів.
У практиці перекладу застосовуються всі відомі способи відтворення галузевих термінів, абревіатур та акронімів, причому спостерігається певна перевага практичної транскрипції (приблизного фонетичного відтворення) та транслітерації (відтворення згідно з відповідними літерами іноземної мови) порівняно з калькуванням, уживанням аналогій або описовим перекладом, які часто застосовуються паралельно з іншими способами. Пор.:
clearing– кліринг (практична транскрипція);
trust– траст (практична транскрипція);
insurance– іншуренс (практична транскрипція);
vouching – ваучинг (практична транскрипція);
broker-dealer – брокер-ділер (транслітерація та практична транскрипція);
underwriting – описування (цінних паперів) (калька);
cash –кошти, готівка (аналогія);
benchmark –показник, маяк (аналогії);
surgery –робота депутата з виборцями (аналогія);
sustainability –спроможність підтримувати щось на заданому (усталеному) рівні (описовий переклад);
Верховна Рада – Verkhovna Rada (транслітерація);
область – oblast(транслітерація);
прописка –propiska(транслітерація);
прокуратура – prokuratura(транслітерація);
адміністративно-командна система –administrative-commandsystem(калька):
безготівковий розрахунок –noncashsettlement(калька);
матеріальні цінності stocks; tangibleassets(аналогія);
СІЗО – pre-trial detention centre (калька), SIZO(транслітерація).
Певну перевагу практичної транскрипції та транслітерації як способів відтворення галузевих термінів можна пояснити як відсутністю відповідних денотатів у мові перекладу, так і небажанням вживати довгі описові конструкції, тобто тенденцією мовленнєвої економії, що сприяє поглибленню професійного розгалуження мов.
Останнім часом усе більше поширюється тенденція не перекладати галузеві терміни, абревіатури та власні назви взагалі, а лишати їх мовою оригіналу, що для фахівців полегшує спілкування, але, знову-таки, сприяє професійному розгалуженню мов. Особливо це притаманно «культурам» інформаційних технологій та медицини, причому приклади можна знайти практично у кожній відповідній публікації.
Професійне розгалуження мов та утворення езотеричних «підмов» у рамках галузевих культур є об’єктивним процесом сучасності, який зупинити чи якимось чином організувати практично неможливо. Відтак постає проблема підготовки перекладачів, які за таких умов уже не можуть бути «фахівцями широкого профілю», а повинні бути більш-менш вузькими – галузевих культур. Вважаємо, що цю проблему потрібно вирішувати шляхом удосконалення системи професійної практики майбутніх перекладачів з метою накопичення досвіду роботи з текстами (а ширше – з культурами) тієї галузі, у якій передбачається їхня майбутня спеціалізація.
Linguistic and communicative aspects of translation
- Equivalence of translation
- Translation correspondencies
- Translation of non-equivalent units
- Normativity of translation
- Principles of translation strategy
1.Translation can be approached as a process of target text formation and regarded from the point of view of the philosophical doctrine of identity, equality, equivalence.
The term “adequacy”:
Equivalence – generic notion of any relation of equality.
Equivalence of source and target text is their equality that is achieved when 3 conditions are followed:
2) A target text must influence potentially its readers;
2) a target text must be a textual analogy of a source that as much as possible;
3) a target text should not have deviations from a source text that are not within transformations accepted in translation.
The majority of transformations is a deliberate deviation from the objectively possible language parallelism that is carried out to achieve the communicative and func5ional equivalence of the source and target texts. If it takes place, there should be a reason to this, принцавмотивованостіперекладатитрансформацій.
An equivalence level is a degree is sense proximity of source and target text that is determined by the part of the original text retained in the translation.
The conception of equivalence levels and types - komissarov :
6) The 1st type translation equivalence – retaining the content part of the source text that is the purpose of communication – збереженняметикомунікації – « яктобінесоромно» - «that's a pretty thing to say»
7) The common content part of the source and target text does not only communicate/transfer the same purpose of communication, it reflects the some extralinguistic situation – a set of objects and relations between them that are described in the utterance: «he answered the call» - «вінзнявслухавку», «вінпідійшовдотелефону»
8) The 3rd type of equivalence reforms such peculiarities of the source text as the lack of parallelism of constructions the impossibility to … pertaining the purpose of communication and common concepts: «London saw a cold winter last year» - минулогорокузимавлондонібулахолодною»
9) The translation conveys the majority of meaning if the source syntactic structures alongside with the content components that are retained in the 3rd type: «He was never tired of old songs» - «йомуніколиненабридалистаріпісні»
10) The maximum degree of content proximity of source and target texts that can exist between the texts in different languages « I saw him in the theathe» - « ябачивйоговтеатрі»
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 338; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!