Соціальні мережі як засіб спілкування сучасного суспільства
Сучасний світ характеризується стрімким розвитком комунікаційних технологій й підвищенням ролі мобільної інтернет-комунікації в житті не тільки окремого індивіда, а й всього суспільства. Тому немає нічого дивного в тому що все більшої актуальності в наш час набувають різні соціальні мережі – структури, що базуються на людських зв’язках або ж взаємних інтересах. І таких мереж, як засобів спілкування сучасної людини, стає усе більше.
Але така величезна популярність соціальних мереж є надбання зовсім недавнього часу. Розвиток теорії соціальних мереж бере свій початок лише з 1951 року, а термін «соціальна мережа» був введений в 1954 році соціологом з Манчестерської школи Джеймсом Барнсом. Продовужуючи вивчення соціальних мереж, угорські математики Пол Ердос і Альфред Реньї в 60-х роках описують принципи їх формування. Пізніше Дункан Уоттс і Стівен Строгач розвинули теорію соціальних мереж і в числі багатьох інших відкриттів ввели поняття коефіцієнта кластеризації (ступеня близькості між неоднорідними групами) [2].
А перші соціальні мережі з’явилися лише в середині 90-х років ХХ ст. і надавали користувачам початкові можливості для спілкування. Однією з таких соціальних мереж був американський сайт Classmates.com, котрий відкрився в 1995 році, пропонуючи відшукати своїх однокласників та старих друзів. Але справжню всесвітню популярність соціальні мережі здобули у 2003 – 2004 роках, коли стартували проекти MySpace та добре відомий всім Facebook [1]. І хоча в теперішній час на слуху майже у кожної людини таке поняття, як «соціальна мережа», мало хто насправді знає що це таке, коли воно з’явилось та навіщо взагалі потрібно. Тому тема користування соціальними мережами, їх поглиблене вивчення, в наш час загальної інтернет глобалізації є дуже актуальної і потребує подальшого розгляду.
|
|
|
В Україні популярність соціальних мереж пов'язується, насамперед, з використуванням їх молодими учасниками. І це не дивно, адже саме молодь завжди була найбільш відкритою до різних нововведень. Інноваційний потенціал мереж виявися і справді потужним: від часу їх появи Інтернет ставав не лише незамінним джерелом інформації, а й універсальним засобом міжособистісного спілкування. Тому метою даної роботи є дослідити найбільш популярні в Україні соціальні мережі.
В теперішній час не тільки в світі, а й в Україні існує величезна кількість соціальних мереж. Серед них: Vkontakte.ru, Оdnoklassniki.ru, МойМир@Mail.Ru, Facebook, Twitter, MySpace та інші.
Vkontakte.ru з'явився в мережі у вересні 2006 року, а його головним розробником є Павло Дуров. Це російськомовний аналог популярного в усьому світі сайту Facebook.com. У соцмережі в цей час налічується вже більше 90 млн. користувачів. Безсумнівний і найважливіший плюс проекту vkontakte - це безкоштовна реєстрація. Крім того, вхід нових користувачів на сайт приваблює дуже комфортний і зручний інтерфейс, величезна кількість розважальних сервісів, можливість отримати нові знайомства й знайти старих друзів, а також поспілкуватися з близькими.
|
|
|
Оdnoklassniki.ru - російськомовний аналог сайту Classmates.com, створений для пошуку однокласників, однокурсників, колишніх випускників та спілкування з ними. Проект запущено 4 березня 2006 року, його автором є російський веб-розробник Альберт Попков. За даними власної статистики сайту, на липень 2011 року зареєстровано більше 100 мільйонів користувачів. Сайт odnoklassniki.ru об'єднує старих друзів в одну велику мережу, яка дозволяє не тільки проводити пошук людей, але і спілкуватися з ними прямо на сайті.
МойМир@Mail.Ru - російськомовна соціальна мережа, яка з'єднує на сторінці користувача дії на основних порталах Mail.Ru. На порталі «Мой Мир» зареєстровано понад 40 млн. профайлів, більше 300 тис. чоловік постійно знаходяться на сайті в статусі «онлайн». Як і в інших соціальних мережах, завдання проекту «Мой Мир» - допомога в пошуку однокласників, знайомих, колег, друзів та рідних. Можливість спілкуватися за допомогою особистих повідомлень, дарувати один одному віртуальні подарунки, виражати емоції та розмовляти, мати особистий блог і читати блоги інших учасників. Крім того, в «Мой Мир» ви завжди будете знати, що роблять ваші друзі завдяки стрічці подій.
|
|
|
Facebook - соціальна мережа, заснована в 2004 році Марком Цукербергом і його сусідами по кімнаті Едуардо Саверіна, Дастін Московіц і Крісом Хьюзом під час навчання в Гарвардському університеті. Спочатку веб-сайт був названий Thefacebook і доступний тільки для студентів Гарвардського університету, потім реєстрація була відкрита для інших університетів Бостона, а потім і для студентів будь-яких навчальних закладів США. Починаючи з вересня 2006 року сайт став доступний для всіх користувачів інтернету у віці від 11 років, що мають адресу електронної пошти. За даними липня 2011 року аудиторія Facebook складає більше 750 мільйонів користувачів. Facebook дозволяє створити профіль з фотографією та інформацією про себе, запрошувати друзів, обмінюватися з ними повідомленнями, змінювати свій статус, залишати повідомлення на своїй і чужій «стінах», завантажувати фотографії і відеозаписи, створювати групи (співтовариства за інтересами).
|
|
|
Twitter - система, що дозволяє користувачам відправляти короткі текстові повідомлення (до 140 символів), використовуючи веб-інтерфейс, SMS, засоби миттєвого обміну повідомленнями або сторонні програми - клієнти. Відмінною особливістю Twitter є публічна доступність розміщених повідомлень, що ріднить його з блогами. Хоча послуга є безкоштовною, доступ до неї за допомогою SMS може значно збільшити телефонні рахунки.
Головний офіс знаходиться в Сан-Франциско штат Каліфорнія. З моменту свого створення в 2006 році Джеком Дорсі, Twitter завоював популярність у всьому світі. Станом на 1 січня 2011 року, сервіс нараховує більше 200 млн користувачів
MySpace – популярна всесвітня мережа, в якій представлена можливість створення співтовариств по інтересах, персональних профілів, ведення блогів, розміщення фото- та відео-контенту. Головний офіс розташований в Беверлі-Хіллз (Каліфорнія, США), власником мережі є News Corporation.
Але не дивлячись на велику різноманітність існуючих соціальних мереж, за даними проведеного автором соціального дослідження в місті Маріуполь, можна виділити чотири найпопулярніші соціальні мережі: Vkontakte.ru, Оdnoklassniki.ru, МойМир@Mail.ru, Facebook. Кількість опитуваних склала 180 чоловік різних вікових категорій (від 15 років і вище). Результати проведеного дослідження представлені у вигляді діаграми на Рис. 1.:
Рис. 1. Найпопулярніші соціальні мережі серед користувачів
Під час проведення дослідження була виявлена така закономірність, що популярність соціальної мережі знаходиться в прямій залежності від вікової категорії її користувачів. Наприклад, найбільш розповсюдженою мережою серед школярів та студентів є Vkontakte.ru, оскільки там знаходиться переважна більшість молодого населення, що дає змогу спілкуватися за спільними інтересами, знаходити нових друзів. Для людей більш старшого віку, особливо тих хто вже давно закінчив навчальні заклади, більш прийнятними у використанні є Оdnoklassniki.ru та МойМир@Mail.ru, оскільки вони дають змогу відшукати своїх колишніх однокласників та товаришів.
Отже можна зробити висновок, що в час стрімкого розвитку інформатизації суспільства соціальні мережі набувають все більшого значення як засоби спілкування, оскільки вони не тільки економлять наш час, а й дозволяють знаходити нових друзів та спілкуватися з ними на будь-яких відстанях навіть не виходячи з дому. Крім того таке спілкування залишає за людиною право на анонімність, що дає змогу відчувати себе більш розкуто та впевнено під час спілкування з іншими людьми та допомагає краще розкрити власний потенціал. Тому немає нічого дивного в тому, що такий засіб спілкування поступово отримує все більшу популярність в порівнянні з класичним. Та які би переваги не мали соціальні мережі, як засіб спілкування, вони ніколи не зрівняються з «живою» розмовою. Тому говорити про те, що майбутнє людства стоїть лише за віртуальним спілкуванням, на думку автора, є передчасним та ефемерним.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бондаренко Е. Социальные сети как инструмент развития: виды и возможности [Электронный ресурс] / Е. Бондаренко // Trainings.ru – специализированная интернет-площадка, посвященная вопросам обучения и развития персонала. – 24 марта 2008 г. – Режим доступа: http://www.trainings.ru/library/articles/?id=10067
2. Горбунко Я. О. Інтернет у сучасних наукових комунікаціях [Електроний ресурс] / Я. О. Горбунко // Соціологічні дослідження : зб. наук. пр. – 2008. – № 7. – Режим доступу:
http: //www.nbuv.gov.ua/portal /Soc_Gum/Soc_dos/2008_7/gorbunko.pdf
3. Пилипенко Д. Інтернет у соціальній структурі суспільства / Д. Пилипенко // Соціальні технології. – 2009. – № 42. – C. 19–25.
УДК 378.4 В. О. Кудлай
/м. Київ/
СУЧАСНІ ПРОФЕСІЙНО-КОМУНІКАТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ
У ГЛОБАЛЬНОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ
Сьогодні характер і вигляд сучасного суспільства формують три найважливіші процеси: інновації, модернізація та глобалізація. На наш погляд, основними ознаками глобалізації є: всебічність соціально-економічних процесів їх «багатоаспектність»; масове залучення в ці процеси або «демократичність»; планетарність як «глобальність» у власному розумінні слова. «Глобальність» може бути розглянута також як спонтанність або мимовільність, як самоорганізація. Синергетичний підхід дозволяє нам визначити глобалізацію як хаотичність або «невпорядкованість інтеграційних процесів, наявність у них випадкових флуктуацій» [1]. Глобалізація характеризується в цілому не структурами, а процесами, «потоками», які, можуть змінити напрямок вектора розвитку різнорідної сучасної цивілізації. Найважливішою властивістю глобалізації, на думку авторитетних аналітиків, є емерджентність, що полягає тому, що «система наділена якостями, що не є притаманними її компонентам». Що в цілому, дозволяє нам стверджувати наступне: синергетична модель глобального світу являє собою функціонування, самоорганізацію та еволюцію відкритих систем, до якої можна віднести як сукупність глобальних процесів, так і всю систему глобального світу в цілому.
Трансформаційні процеси глобалізації відбуваються у тривимірному соціетальному просторі, осями якого служать: 1) рівень людського потенціалу суспільств, як макросуб’єктів і макроакторів саморозвитку й трансформації; 2) легітимність і динамізм соціально групової структури дозволяє суспільствам успішно реалізувати свій потенціал; 3) ефективність інституціональних систем, що проявляється в здатності політичних, правових, економічних, соціальних і інших інститутів спрямовувати енергію індивідів, організацій і груп, у творче соціально-конструктивне русло [2, с. 84]. Співвідношення положення різних суспільств у тривимірному соціетальному просторі дозволяє нам більш обґрунтовано оцінювати їхній динамізм, життєздатність і конкурентноспроможність у глобалізованому просторі [3]. Вирішальним фактором, критерієм глобалізації стає не просторовий континуум, а інформаційний: політична та економічна культури формуються не стільки державними кордонами, скільки всім набором джерел інформаційного впливу.
Сучасність визначає логіку історичного розвитку суспільства. Більшістю дослідників глобалізація інтерпретується не тільки як розширення політичних і економічних кордонів, але і як тотальна інтеграція й комунікація [4]. Інформаційні технології якісно міняють суспільні відносини, сприяють розвитку людського потенціалу, представляють окремій особистості нові соціально-економічні можливості. Сьогодні саме культура стає простором різноманітності значень, які програмують подальший розвиток суспільства та окремого індивіда. Як ніколи раніше актуалізуються завдання ефективної взаємодії і взаємозбагачення індивіда, конструктивної і позитивної реалізації накопиченого ним культурного капіталу. На зміну колишнім формам взаємозв’язку індивідів приходить нова модель відносин між усіма учасниками комунікації. Сукупна діяльність усього світового співтовариства, на наш погляд, повинна бути спрямована на вирішення глобальних проблем і позитивну орієнтацію глобальних процесів. Сучасна глобалізація втягує в себе все більше і більше нових акторів. Спостерігається вихід постіндустріальних технологій за рамки національної держави і посилення ролі наднаціональних суб’єктів: транснаціональних, багатонаціональних корпорацій і інших міжнародних організацій. У результаті розвитку та загальної доступності інформаційних технологій виникають нові агенти не тільки комунікації, але соціалізації та ідентифікації. З розвитком глобальних ринкових відносин удосконалюється механізм рівновідповідальної взаємодії й співробітництва, розвивається соціальне партнерство. Сьогодні відбувається формування глобальних інтернаціональних еліт, які послідовно віддаляються від національних питань і інтересів.
Ефективність організаційних комунікацій залежить у першу чергу від інтелектуальної, професійної, культурної компетенції команди менеджерів-керівників. Водночас, ефективність організаційних комунікацій залежить від ряду об’єктивних і суб’єктивних факторів: планування, контролю і координації комунікацій, ділової репутації персоналу та корпорації, корпоративної соціальної відповідальності, матеріальних умов і т.д. Важливим індикатором ефективних організаційних комунікацій, сильної корпоративної культури та вираженого командного духу є корпоративна свідомість. Яка, у свою чергу, визначається, як основний елемент групової динаміки – сукупності соціально-психологічних процесів і явищ, що характеризують увесь цикл життєдіяльності груп і спільнот, учасників комунікації. У цій ситуації важлива спільність цілей, прагнення до взаєморозуміння. Критеріями оцінки корпоративної свідомості є соціально-психологічні характеристики: єдність ціннісної орієнтації, групове самовизначення, згуртованість і ідентичність. Зростає увага до корпоративної соціальної відповідальності та ділової репутації (репутаційному капіталу) як нематеріальних активів економічного зростання. Ми спостерігаємо як з розвитком корпоративної етики трансформується ліберальна ідея індивідуальної відповідальності у поняття колективної корпоративної соціальної відповідальності. Сьогодні, саме, організації й транснаціональні компанії виявляються здатними актуалізувати цілі стабільного розвитку, і забезпечувати дієвість механізмів їх досягнення. Відповідальність за етичну практику набуває великого значення і дієвості. Таким чином, етика організацій, корпоративна соціальна відповідальність на перехідному рівні може стати засобом забезпечення функціональності морально орієнтованих стратегій економічного росту, що гарантує довгочасний збалансований розвиток компаній, організацій у глобальних масштабах. Ділова репутація компанії або організації на ринку визначається реакцією оточення та залежить від здатності компанії управляти процесами зовнішнього сприйняття, вибудовувати відносини із ключовими учасниками спільної справи, в тому числі ЗМІ. Ключові елементи ділової репутації можуть бути представлені якістю послуг, рівнем обслуговування та відносин із клієнтами та партнерами, кваліфікацією керівництва компанії, наявністю корпоративної культури, ділової і професійної етики тощо [4, с. 326]. Ефективні організаційні комунікації неможливо представити без стратегічних комунікацій, які пов’язані з посиленням ролі стратегічного прогнозування та керування, з розробкою та інформаційним супроводженням процесу реалізації місії та стратегії, з управлінням іміджем, репутацією, брендом підприємства, міста, регіону, країни в умовах глобалізації.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гуменюк Б. І. Глобалізація і сучасний міжнародний процес / Б. І. Гуменюк ; заг. ред. Б. І. Гуменюк, С. О. Шергін ; Дипломатична академія України при МЗС України, Всеукраїнська асоціація політичних наук. – К. : Університет «Україна», 2009. – 508 с.
2. Маруняк Є. О. Глобалізація та її вплив на розвиток регіонів України / Є. О. Маруняк; наук. ред. Л. Г. Руденко. – К. : Реферат, 2007. – 224 с.
3. Парсонс Т. О социальных системах / Толкотт Парсонс; Под общ. ред. В. Ф. Чесноковой и С. А. Белановского. – М. : Акад. Проект, 2002. – 830 с.
4. Политическая и экономическая этика : Учеб. пособие / Пер. с нем. С. Курбатовой, К. Костюка. – М. : ГРАНД : Фаир пресс, 2001. – 365 с.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 403; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!