ВЛИЯНИЕ КУЛЬТУРЫ ИНФОРМАЦИОННОГО ОБЩЕСТВА НА СОЦИАЛИЗАЦИЮ ИНДИВИДА

                                                                                                                             /м. Харків/

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ЛЮДИНИ

На межі XX-XXI століть у соціальному житті відбулися значні зміни, що призвели до формування нового типу суспільства - інформаційного. За визначенням В.Г. Кременя, інформаційне суспільство, незважаючи на його матеріальне вираження, таке як інформаційна техніка, є "багатоаспектним, об'єктивно зумовленим етапом у розвитку людства і супроводжується двома провідними тенденціями сучасної цивілізації: глобалізацією, з одного боку, та створенням усе більш сприятливих умов для індивідуалізації та розвитку людини, з іншого боку". У зв'язку з цим великого значення набуває роль викладача, у числі головних здібностей якого має бути індивідуальний підхід та вміння доцільно використовувати у своїй професійній діяльності нові надбання інформаційного суспільства, оскільки саме завдяки їм реалізується можливість індивідуалізації навчання.

Процеси становлення світового інформаційного товариства обумовили необхідність вирішення завдань, спрямованих на подальше вдосконалення системи освіти. Актуальною є проблема формування інформаційної культури. На думку вчених, інформаційна культура є поки що показником швидше професійної культури, але з часом повинна стати важливим фактором розвитку кожної особистості. Протягом останніх років розглядаються різноманітні аспекти формування інформаційної культури людини. Безпосередньо питанню сутності її приділяється увага в роботах С.Г. Антонової, В.О. Виноградова, В.3. Когана, Б.С. Гершунського, Л.І. Білоусової та інших. Звертається увага на аспекти формування всебічно розвиненої, гармонійної особистості в умовах інформаційного суспільства. До обсягу проблеми входить і розгляд питань ефективності використання пошукових систем у всесвітній мережі. Досліджуваний аспект може бути основою у формуванні теоретичного підходу до комунікативних технологій XXI ст.

Одним із найважливіших елементів культури взагалі, що характеризує духовний і матеріальний розвиток суспільства, є інформаційна культура, що демонструє досягнутий рівень інформаційних процесів, ступінь задоволення потреб людей в інформаційному спілкуванні, в своєчасній, вірогідній та вичерпній інформації, що буде забезпечувати цілісне бачення світу. Поняття інформаційна культура багатоаспектне та різнопланове. За одним із визначень - це інформаційна діяльність людини, яка, з одного боку, спрямована на ефективний пошук та використання інформації, з іншого, на її формування, збереження, перетворення та відтворення. Удосконалення і розвиток нових інформаційних технологій як сукупності методів та технічних засобів використання для збирання, створення, зберігання, опрацювання, передавання, подання і використання інформації, які розширюють знання людей і розвивають їх можливості в управлінні технічними і суспільними процесами, суттєво впливає на характер виробництва, наукових досліджень, на освіту, культуру, побут, соціальні взаємини і структури. Це, в свою чергу, має прямий вплив на зміст освіти, пов'язаний із рівнем науково-технічних досліджень та появою нових професійних вмінь і навичок, потреба в яких швидко зростає.

Оскільки інформаційна культура виступає основним орієнтиром нової освітньої парадигми, то інформатизація є засобом реалізації функцій прогнозування системи освіти, зв'язку науки й освіти, сприяє новому синтезу гуманітарних та точних наук. Тому сучасна освіта має будуватися на міжпредметності, що повинна проявлятися і в методології, і в освітній практиці. При цьому у важкому положенні перебувають викладачі гуманітарних наук. Вони опинилися в ситуації пошуку загальнонаукових основ, що дозволили би здійснювати міжпредметні дослідження. Більш вагомим стає не стільки дослідження методів інших наук, скільки пошук універсальних загальнонаукових основ. Під час розгляду цієї проблеми особливу увагу приділяють розвитку інформаційної грамотності особистості.

Інформаційна компетентність як показник рівня інформаційної культури викладача є одним з головних елементів, що впливають на професійну компетентність викладача, і має включати, на нашу думку, такі критерії: 1) уміння адекватно визначати необхідність у певній інформації: розуміти, що за певною темою необхідна додаткова інформація; аналізувати джерела інформації для більш глибокого ознайомлення з проблемою теми; визначати основні поняття і терміни, що є необхідними для розкриття цієї теми; визнати, що інформація, яка є за певною темою, може бути об'єднаною з початковими думками, досвідом та продукуванням нової інформації за цією темою; 2) ефективне здійснення пошуку необхідної інформації: вміти шукати необхідну інформацію як за допомогою послуг мережі Інтернет, так й інших засобів комунікації, а саме: використання різних систем для пошуку інформації різних форматів; використання спеціалізованих мереж або послуг (міжбібліотечні абоненти/документи, професійні асоціації, науково-дослідні організації, експерти, практики тощо); використання досліджень, листів, інтерв'ю тощо для отримання інформації з першоджерел; визначати та підбирати необхідні методи дослідження та пошуку інформації; аналізувати та визначати переваги застосування різних методів дослідження; вибирати ефективні підходи щодо забезпечення доступу до необхідної інформації; 3) аналізування, синтезування інформації та створення при цьому нової інформації: критично оцінювати інформацію та її джерела, вибирати корисну інформацію відповідно до проблеми дослідження чи певної теми; виділяти основні ідеї певної інформації; на аналізі існуючої інформації створювати свою нову логічну, чітку, науково цінну інформацію; 4) уміння адекватно оцінювати інформацію: визначати рівень необхідності певної інформації; адекватно використовувати обрані критерії для перевірки інформації за такими оцінками як правдива/неправдива, логічна/суперечна, необхідна/зайва, нова/застаріла тощо; робити логічно обґрунтовані висновки відповідно певної інформації; 5) комунікативні вміння щодо обміну інформацією з іншими: знає і слідує етикету комунікації з іншими дослідниками даної теми, влучно і доречно використовує метод інтерв'ю та анкетування; розуміє закони, постанови інституційної політики та етики, що стосуються доступу та використання інформаційних ресурсів, а також дотримується їх, а саме: бере участь в електронних дискусіях, дотримуючись етикету спілкування в мережі; використовує затверджені паролі та інші форми ID для доступу до інформаційних ресурсів; відповідає вимогам інституційної політики доступу до інформаційних ресурсів; 6) комп'ютерна грамотність: використовує інформаційні та комунікаційні технології для зберігання, пошуку, зміни формату інформаційних документів відповідно до вимог аудиторії та до розвитку технічних засобів.

Інформаційні технології проникли практично в кожну з галузей людської діяльності, навіть у культуру і мистецтво. Об'єкти культурної спадщини, які завжди були недосяжними для формалізації, зараз відтворюються у електронному вигляді, і це забезпечує якість, довговічність та ефективність їх зберігання. Поширення телекомунікаційних засобів дає можливість швидкого доступу до інформаційних ресурсів, накопичених людством. Разом з тим, не кожен студент реалізує можливості, які надаються інформаційними технологіями та усвідомлює їх цінність.

Необхідність орієнтації молодого покоління на використання інформаційних технологій сучасного рівня передбачає нові потреби людського суспільства в освіті: стає важливим засвоювати знання про основи інформаційного обміну, способи накопичення, зберігання та поширення знань, засоби комунікації. Такі знання, уміння й навички є сутністю інформаційної культури.

УДК 316.614: 008                                                                                              А.И. Губенко

                                                                                                                            /г. Мариуполь/

ВЛИЯНИЕ КУЛЬТУРЫ ИНФОРМАЦИОННОГО ОБЩЕСТВА НА СОЦИАЛИЗАЦИЮ ИНДИВИДА

Возникновение культуры информационного общества непосредственно связано с изменением характера хранения и трансляции информации, ее кодов, а также с изменением способов коммуникации. Новый тип информационных ресурсов – мультимедиа – объединяет информацию в ее вербальной, визуальной и звуковой составляющей. Сегодня активно проводятся эксперименты по оцифровке информации об осязании, обонянии и вкусе. Новые информационные технологии стремятся учесть многообразие потребностей людей, создают новые возможности для развития творческой активности человека. Некоторые исследователи пишут о том, что благодаря развитию информационных и коммуникационных технологий массовое общество уступает место сегментированному, в котором люди объединены в группы своими интересами, вкусами, взглядами, образом жизни, выходят на новый уровень коммуникации. Человек получает больше возможностей для самореализации, для всестороннего развития, для самообразования. Использование информационных технологий приводит к отходу от традиционных форм общения. Тем не менее сообщества, созданные при помощи информационных технологий, своими средствами помогают человеку избавиться от одиночества, развить способности и продемонстрировать их остальным. Можно по-разному оценивать, например, анонимность общения в сети Интернет: как утрату своего «я», «размывание» очертаний личности, или как стремление себя обрести. Собственно говоря, сущность социализации и заключается в формировании индивидом своего «я» через его социокультурное созревание. Может быть, смену виртуальных образов-ролей следует рассматривать как поиск человеком самого себя? Интернет является огромным хранилищем информации, которая становится доступной в считанные секунды, и ее открытость и доступность способствуют демократизации общественных отношений. Гипертекст создает индивиду возможности для творчества, учебные игры и тренажеры помогают усвоению материала, электронные библиотеки и музеи способствуют духовному развитию. То есть, информационные технологии изначально содержат в себе значительные социальные и культурные возможности. Однако, как показал опыт прошлого столетия, техника и технологии (в том числе информационные) амбивалентны и зависят от наших социальных и культурных усилий. Они могут привести к разрушению социокультурных оснований, на которых возникли, или, по крайней мере, ведут к их изменению. Например, от курса на демократизацию общества мы можем перейти к манипулированию сознанием в политических целях, от воспитания творцов к поощрению потребительства, от желания углубиться в суть происходящего в политике и экономике к поверхностному взгляду на жизнь. На человека обрушивается лавина зачастую низкопробной информации, и Интернет из помощника превращается в мучителя. В современной социокультурной реальности достаточно сильно выражены деструктивные тенденции и пессимизм, нигилизм и проявление животных инстинктов, агрессивность, отчуждение, стремление жить одним днем. Все это человек может перенести в виртуальную среду или найти там.

Вместе с тем, информационное общество открывает невиданные возможности в организации непрерывного образования, дистанционное обучение, новые возможности трудоустройства и освоения новых профессий. Средства массовой информации - в своих различных видах и при многообразии форм собственности - в качестве действующего фактора играют существенную роль в развитии культуры информационного общества и призваны быть важным выразителем свободы слова и плюрализма информации, защищать права человека и достижения демократии, знакомить с достижениями мировой культуры, что является важным условием социализации индивида.

УДК 316.772.4:004.738.5(043)                                                                           З.М. Караберова

/м. Маріуполь/

Мы поможем в написании ваших работ!