Загальні вимоги до підбору і розрахунку устаткування
Підбір і розрахунок устаткування ведуть по кожному виду виробів, при цьому необхідно враховувати наступні основні вимоги:
- максимально можливе завантаження ведучого устаткування;
- максимально можлива автоматизація і механізація виробництва;
- застосування спеціального або універсального устаткування для виробництва різноманітного асортименту кондитерських виробів. Для універсальної фабрики необхідно враховувати можливість встановлення загальних відділень для підготовки сировини і приготування різних напівфабрикатів для різних цехів – сиропна, начиночна станції, машини для просіювання, помелу цукру тощо.
Рисунок 1 – Функціональна схема виробництва плиткового шоколаду
Усе технологічне устаткування поділяється на 3 групи:
1) заводського виготовлення;
2) нестандартизоване;
3) транспортуюче.
Устаткування 1-ї групи не розраховується, а підбирається по каталогах з урахуванням технічної характеристики. При визначенні необхідної кількості устаткування необхідно враховувати його технічну потужність і коефіцієнт використання (0,85...0,90).
В 2-у групу входять ємності для проміжного зберігання сировини і напівфабрикатів (витратні баки, бункери, диссутори тощо), що як правило, виготовляються на фабриці.
Потреба в такому устаткуванні і його місткість розраховуються по об’ємній чи насипній масі продукту і часу його зберігання і приймається з нормативної документації [9] або по додатку Е. Коефіцієнт заповнення ємкостей можна прийняти 0,85.
|
|
|
До 3-ї групи відносяться норії, шнеки, стрічкові і ланцюгові транспортери, укладальні конвеєри, пневмотранспорт і інше транспортуюче устаткування, що використовується для передачі сировини, напівфабрикатів і готової продукції.
Відповідно до прийнятої технологічної схеми і розрахованих нормативних запасів вибирають бункера, силоси і обчислюють необхідну їх кількість для зберігання сипкої (цукру, борошна, какао-бобів тощо) і рідкої (фруктового пюре, патоки, згущеного молока, жиру тощо) сировини.
Спосіб доставки і зберігання основної сировини, як правило, повинен прийматися безтарний або контейнерний. При відсутності безтарної чи контейнерної доставки сировини на підприємство, а також економічної доцільності безтарного зберігання його за узгодженням із замовником допускається тарне зберігання.
Велику увагу варто приділити максимальній механізації вантажно-розвантажувальних і транспортно-складських (ВРТС) робіт по всьому виробничому процесу – від доставки сировини до відвантаження готової продукції.
Для кондитерської промисловості розроблені типові схеми механізації ВРТС–робіт. Переважають питання безтарного перевезення і зберігання основних видів сировини. Для таких видів сировини як борошно, патока, молоко, жири – ці питання вирішені на більшості фабрик. Здійснюється безтарне перевезення і збереження цукру, фруктово-ягідної сировини. На великих, спеціалізованих фабриках безтарно зберігаються какао-боби. Підвищити рівень механізації ВРТС-робіт з готовою продукцією дозволить широке впровадження пакетних і контейнерних перевезень. Однак, у цілому по галузі ще залишається високий відсоток робітників, зайнятих у роботах по переміщенню вантажів, укладальників тощо. Механізація ВРТС-робіт повинна проектуватися з урахуванням загальних вимог безпеки вантажно-розвантажувальних робіт і з дотриманням вимог санітарних норм проектування промислових підприємств.
|
|
|
Спосіб транспортування і зберігання сировини (тарний чи безтарний) залежить від можливості постачання необхідних обсягів і властивостей сировини.
Переміщення і складування сировини (при тарному зберіганні), таропакувальних матеріалів і готової продукції повинні здійснюватися електрифікованим напольним транспортом (акумуляторні виделкові електровантажники, електротягачи, електроштабелери) у вигляді укрупнених одиниць (контейнери, пакети). Для вертикального переміщення вантажів використовуються ліфти різної вантажопідйомності і інші спеціальні підйомники.
|
|
|
Приміщення сипких і дрібних вантажів може проводитись механічним, аерозольним і пневматичним транспортом в залежності від технічної і економічної доцільності.
Для розрахунку нестандартизованих ємкостей для безтарного зберігання чи витратних ємкостей для проміжного зберігання сировини, спочатку визначають їх геометричний об’єм, а потім, з урахуванням об’ємної маси сировини, місткість. Маючи нормативні запаси сировини і місткість бункерів, визначають необхідну їхню кількість.
По розрахованих кількостях сировини і напівфабрикатів, що переробляються за зміну, підбирають і обчислюють необхідну кількість технологічного устаткування для підготовки сировини до виробництва (просіювання цукру, борошна, десульфітація, протирання пюре тощо), а також для одержання напівфабрикатів (сиропів, цукеркових, карамельних мас, начинок тощо), тобто за технологічним потоком (схемою).
Дата добавления: 2018-05-13; просмотров: 659; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!