Підходи до розрахунку реальної та потенційної місткості ринку.
Реальна місткість ринку — це обсяги продажу товарів у даний час конкретній групі споживачів.
Реальна МР (на рівні держави, мн торгівлі): Qr = P + R – E + Ф + D´( - M) – E0 + Ф0, де R – обсяги в-ва даного товару в країні, Р – залишки тов запасів на складах під-в-товаровир-ків, Е – експорт, Ф – імпорт, D´( - M) - ¯ або запасів товарів, Е0 – непрямий експорт, Ф0 – непрямий імпорт.
Потенційна місткість ринку (ринковий потенціал) — це максимально можливі обсяги продажу товарів за конкретний проміжок часу, яких можна досягти завдяки реалізації відповідних маркетингових програм. Розрахунок потенційної місткості ринку (Qp) ведеться за формулою:
,
де n — кількість споживачів;
q — середня кількість можливих закупівель одним споживачем;
p — середня ціна продукту;
і — група споживачів.
Для визначення реальної місткості ринку країни (Qr) можна використати формулу:
,
Можливі два підходи до визначення місткості ринку:
— ринкове агрегування: ринок розглядають як одне неподільне ціле;
— ринкове сегментування — ринок розподіляють на окремі однорідні частини (сегменти) або проводять типологізацію споживачів за окремими однорідними групами.
Ринкове сегментування може бути проведене з використанням двох підходів.
Перший підхід — сегментування за характерними ознаками продукції (призначення, вартість, відповідність моді, популярність, технічна складність, міра новизни тощо).
|
|
|
За другим підходом сегментування здійснюється з використанням характеристик та особливостей поведінки споживачів:
а) за географічними ознаками: країна, регіон, тип населеного пункту, клімат, густота населення;
б) демографічними ознаками: вік, стать, сімейний стан, склад сім’ї;
в) психографічними ознаками: спосіб та стиль життя, тип особистості;
г) соціально-економічними ознаками: соціальний клас, вид занять, рівень доходів, структура витрат;
д) культурними ознаками: освіта, релігія, традиції, цінності;
е) параметрами поведінки: причини купівлі, статус користувача, міра потреби в продукції, емоційне ставлення до продукту.
Вимоги до ефективної методики сегментування.
1) дійсність сегм-ня – виявлені сегменти повинні склад зі споживачів, які мають однакові запити;
2) можливість кількісної оцінки споживачів у виявл сегм-ах;
3) прибутковість виявл сегм-ів;
4) доступність сегм-ів;
5) активність – можливість охвату виявл сегм-ів.
Види життєвих циклівтовару, їх графічна інтерпретація.
Види життєвих циклів товарів розрізняють за формою й тривалістю (рис. 9.).
Традиційна крива (A) має чіткі періоди впровадження, зростання, зрілості, спаду. Класична крива (бум — B) дає графічний вираз життєвого циклу популярного продукту зі стабільним збутом протягом тривалого часу. Крива захоплення (C) відтворює життєвий цикл товару, що мав швидкий злет і падіння популярності. Довгострокове захоплення (D) має аналогічну криву, проте збут триває в невеликих розмірах достатньо довго. Сезонна крива (E) або крива моди стосується товару, котрий добре реалізується протягом окремих періодів сезону. Крива поновлення або ностальгії (F) стосується застарілого товару, що знову набув популярності. Крива провалу (G) характеризує продукт, що взагалі не мав ринкового успіху. Для типового товару найкоротшою є стадія впровадження, а найдовшою — стадія спаду обсягу продажу.
|
|
|
4. Маркетингова стратегія на етапі спаду.
Успішне управління «стареющими» товарами вимагає від компанії вирішення ряду завдань
Виявлення «старіючих» товарів. Завдання - розробка системи виявлення товарів, вступили в стадію спаду.
Існують 5 стратегій, які використовують фірми на даному етапі:
1) Збільшення інвестицій з метою захопити лідерство або зміцнити позиції на ринку.
2) Збереження певних рівнів капіталовкладень, поки не проясниться ситуація в галузі.
3) Скорочення інвестицій, відмова обслуговувати групи менш вигідних споживачів і водночас збільшити капіталовкладення в прибуткові ніші.
|
|
|
4) Відмова від інвестицій в цілях швидкого поповнення грошових коштів.
5) Відмова від виробництва товару і продаж звільнених основних засобів з найбільшою вигодою.
Рішення про виключення товару з номенклатури. Якщо компанія приймає рішення про виключення товару з номенклатури продукції, їй необхідно продумати, як це зробити з найбільшою вигодою. Якщо товар реалізується через канали збуту і має хорошу репутацію, його можна продати іншій фірмі. Якщо виробник не в змозі знайти покупців на свій товар, йому доводиться вирішувати, наскільки швидко необхідно вилучати його з асортименту, в яких обсягах зберігати товарно-матеріальні запаси і на якому рівні підтримувати обслуговування колишніх споживачів (14, С.205-208).
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 30
Дата добавления: 2018-05-13; просмотров: 364; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!