Поняття й ознаки судової влади
На думку С. Ожегова, владою слід вважати "право та можливість розпоряджатися будь-ким або будь-чим, підкоряти своїй волі".Іншими словами, владою не можна вважати будь-яку особу, орган, об'єднання, установу. Вони — діючі особи, але не влада.
Судова влада —це специфічна галузь державної влади, що здійснюється уповноваженими на це державними органами — судами, призначенням якої є вирішення правових конфліктів і здійснення судового контролю.
Повноваження судової влади.Серед повноважень судової влади домінуючу роль відіграє правосуддя.Його може здійснювати лише суд і ніякий інший орган. Це специфічне судове повноваження. Проте судова влада здійснює низку інших функцій, що, як і правосуддя, мають велике соціальне значення:
- конституційний контроль;
- контроль за законністю й обґрунтованістю рішень і дій державних органів і службових осіб;
- забезпечення виконання вироків, інших судових рішень і рішень деяких інших органів;
- розгляд і вирішення справ про адміністративні правопорушення, що підвідомчі судам;
- роз'яснення чинного законодавства з питань судової практики;
- участь у формуванні судового корпусу та сприяння органам судового самоврядування.
Утілення в життя кожного з названих повноважень, що утворюють судову владу, покликане сприяти наділенню органів, на які покладено здійснення цієї влади, засобами примусу до виконання прийнятих ними рішень.
|
|
|
Ознаки судової влади. Виключність судової влади характеризується наступними ознаками:
- жоден орган державної влади й управління не має права брати на себе компетенцію судової влади;
- винесення рішення в конкретній справі є прерогативою суду. Рішення суду є обов'язковим для виконання всіма державними органами та службовими особами;
- виключне правове становище суду в системі державних органів визначається Конституцією та іншими нормативними актами України;
- виключність судової влади характеризується особливим порядком формування судового корпусу та притягненням суддів до відповідальності;
- указаній ознаці властива й виключність правового становища особи у сфері здійснення правосуддя.
Самостійність судової владизумовлена конституційним принципом поділу влади. Кожна з галузей влади самостійно виконує лише їй властиві функції, не підкоряючись одна одній. Рішення, що виносяться органами судової влади, унаслідок указаної ознаки не вимагають будь-якого затвердження іншими владами.
Повнота судової владипов'язана з межами компетенції, тобто з обсягом судової влади та закінченістю рішень, що приймаються відповідними органами; обов'язковістю цих рішень (п. 9 ст. 129 Конституції1].
|
|
|
Підзаконність судової влади.Судові органи та судді діють на основі Конституції та законів України.
Незалежність судової влади.Вона має два рівні — зовнішній і внутрішній. При цьому важливо підкреслити, що реальна незалежність суду абсолютно виключає будь-який вплив політичних партій, громадських рухів та їх лідерів на судову владу (ст. 126 Конституції).
Внутрішній рівень незалежності судової влади зумовлює, з одного боку, власне діяльність суду щодо здійснення правосуддя, а з іншого — гарантії суддів відповідно до статусу.
Загальна характеристика правосуддя, його завдання
Правосуддя —це діяльність суду з розгляду та вирішення в судових засіданнях цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних та інших справ, передбачених законом, у межах процесуальних норм, що встановлені законом, застосування до правопорушників заходів державного примусу з метою захисту прав та інтересів суспільного й державного ладу, усіх форм власності, особи та прав громадян.
Суть правосуддя проявляється не лише в тому, що воно, будучи провідним і досить відповідальним напрямом (функцією) правоохоронної діяльності, приймає загальнообов'язкові рішення з кардинальних питань. Йому властива низка інших специфічних ознак:
|
|
|
1. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.
Делегування функцій судів, а також присвоєння цих функцій іншими органами чи службовими особами не допускається (ст. 124 Конституції). Із цього випливає, що тільки суд за законом уповноважений здійснювати правосуддя.
2. Правосуддя в судах загальної юрисдикції в Україні здійснюється шляхом розгляду та вирішення в судових засіданнях цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних та інших справ, передбачених законом.
Суд в особливому порядку здійснює правоохоронну функцію держави з метою відновлення порушень законності, охорони прав та інтересів держави, організацій і громадян.
3. Правосуддя здійснюється на основі закону й у точній відповідності до нього.
При здійсненні правосуддя суд застосовує закон до конкретних обставин і робить висновок у цивільній справі про наявність або відсутність суб'єктивних прав та обов'язків у заінтересованих осіб, а в кримінальній справі про злочинний характер дій правопорушника та про відповідальність за них.
4. Правосуддя здійснюється в особливому, передбаченому законом процесуальному порядку.
|
|
|
Усю діяльність суду з розгляду справ суворо регламентує процесуальне законодавство. Таким чином, правосуддя здійснюється у визначеній законом формі — формі судового процесу. Розглядаючи кримінальні справи, суд дотримується кримінально-процесуального законодавства, розгляд і вирішення цивільних справ регулюються цивільно-процесуальним законодавством, а розгляд господарських справ — господарським процесуальним законодавством.
5. Найважливіша ознака правосуддя полягає в тому, що в результаті здійснення правосуддя в конкретній справі суд застосовує державний примус.
За законом лише суд має право призначати покарання за вчинений злочин. Засуджуючи підсудного в кримінальній справі, суд тим самим застосовує до нього визначений захід державного примусу в межах санкції кримінального закону.
У цивільному судочинстві примусовий характер заходів полягає в тому, що, задовольняючи позов або відмовляючи в ньому, суд примушує позивача чи відповідача до певної, обов'язкової поведінки в межах цього правовідношення, добровільного та сумлінного виконання обов'язків.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 503; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!