Загальна характеристика правоохоронної діяльності держави
Щоб зрозуміти сутність критеріїв, якими слід користуватися при віднесенні тих чи інших державних органів до числа правоохоронних, важливо уяснити ознаки діяльності, що отримала дещо умовне, але вже звичне, найменування "правоохоронна діяльність". Цьому виду державної діяльності притаманні істотні ознаки.
Одна з них виявляється в тому, що така діяльність може здійснюватися не будь-яким способом, а лише за допомогою юридичних заходів впливу.До них можна віднести заходи державного примусу та стягнення, що регламентуються законом.
У чинному законодавстві серед юридичних заходів впливу важливе місце належить також заходам попередження протиправних дій, їх профілактики.
Другою істотною ознакою правоохоронної діяльності є те, що застосовані в ході її здійснення юридичні заходи впливу повинні суворо відповідати приписам закону чи іншого правового акта.Лише вони можуть служити основою застосування конкретного заходу впливу та чітко визначати його зміст. Орган, що застосовує такий вплив, зобов'язаний ретельно виконувати відповідні приписи.
Третя ознака, що характерна для правоохоронної діяльності, полягає в тому, що вона реалізується в установленому законом порядку, із дотриманням певних процедур.
Нарешті, четвертою істотною ознакою правоохоронної діяльності є те, що її здійснення покладається насамперед на спеціально створені державні органи.Ці органи комплектують відповідним чином підготовлені спеціалісти, головним чином юристи, а також спеціалісти з інших сфер знань.
|
|
|
Організація та діяльність цих органів детально й усебічно регламентується законодавством.
З урахуванням вищезазначеного можна сказати, що правоохоронна діяльність — це така державна діяльність, яка здійснюється з метою охорони права спеціально уповноваженими органами шляхом застосування юридичних заходів впливу в суворій відповідності до закону та з неухильним дотриманням установленого ним порядку.
За своїм змістом правоохоронна діяльність не є односкладовою. Вона включає в себе кілька конкретних напрямів, кожен з яких має специфічні завдання та реалізується тільки йому притаманними методами. До числа таких напрямів (функцій)відносяться:
- правосуддя (вершить суд в особливому порядку);
- прокурорський нагляд (здійснюється Генеральним прокурором і підлеглими йому прокурорами);
- охорона громадського порядку (покладена на МВС, і передусім на міліцію);
- розслідування злочинів (діяльність слідчих і органів дізнання);
- захист прав та інтересів (адвокатура);
- організаційне забезпечення діяльності правоохоронних органів у сфері правового регулювання (Міністерство юстиції України та його органи).
|
|
|
Істотним є й те, що всі названі функції (напрями) взаємопов'язані й доповнюють одна одну.
Правоохоронні органи: поняття й загальна характеристика
Правоохоронними органамиприйнято називати установи й організації, які функціонують у суспільстві й державі та основним завданням діяльності яких є забезпечення законності, боротьби зі злочинністю, іншими правопорушеннями.
Звертаючись до третього питання, необхідно знати, що мета ідеї поділу влади — гарантувати безпеку громадян від свавілля та зловживання владою, забезпечити політичну свободу. Політичну свободу Ш. Монтеск'є визначав як право робити все, що дозволяє закон. Така свобода можлива лише в тій державі, де всі відносини врегульовано законом. Розрізняючи три види влади (законодавчу, виконавчу і судову), Ш. Монтеск'є підкреслював, що для запобігання державним зловживанням необхідним є такий порядок, за якого різні гілки влади могли б стримувати одна одну.
Крім цього, студенти повинні засвоїти й дати визначення загальному поняттю влади, державної влади, судової влади, а також охарактеризувати основні ознаки останньої. Загальне визначення влади є досить широким. До нього нерідко включають насамперед здатність і можливість впливати на діяльність, поведінку людей за допомогою якихось засобів, наприклад авторитету, вольового впливу, правових приписів, примусу.
|
|
|
Б.І. Даль писав, що влада — це "право, сила, воля над чимось, свобода дії та розпорядження, начальствування, управління".На думку С. Ожегова, владою слід уважати "право та можливість розпоряджатися будь-ким або будь-чим, підкоряти своїй волі".Іншими словами, владою не можна вважати будь-яку особу, орган, об'єднання, установу. Вони — діючі особи, але не влада.
Більш вузьким є поняття державної влади. Такого роду владою прийнято вважати можливість і здатність народу та (або) держави через свої органи впливати на поведінку людей і на процеси, що відбуваються в суспільстві, за допомогою переконання чи примусу.
Для виконання вищевказаних функцій правоохоронної діяльності існують конкретні органи, які називаються правоохоронними.
Як не дивно, але нормативно-правові акти держави не дають чіткого визначення поняття правоохоронних органів, як і не містять їх повного переліку. Так, згідно зі ст. 1 Закону України "Про основи національної безпеки України" від 19 червня 2003 року та ст. 1 Закону України "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією та правоохоронними органами держави" від 19 червня 2003 року правоохоронні органи — це органи державної влади, на які Конституцією та законами України покладено здійснення правоохоронних і правозастосовних функцій. У Постанові Кабінету Міністрів України № 550 від 20 квітня 2006 року "Про затвердження Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою" вказується, що до цих органів відносяться органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки.
|
|
|
Перелік цих органів наведено також в ст. 2 Закону України "Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів" від 23 грудня 1993 року. До них належать органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової служби, органи й установи виконання покарань, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, що здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Для правоохоронних органів характерними є такі ознаки:
- ці органи створюються на принципах демократії, діють в умовах максимальної гласності;
- вони силою прямої вказівки в законі та специфічного стану в механізмі держави призначені саме для забезпечення законності й правопорядку, захисту прав та інтересів громадян, трудових колективів, суспільства, держави;
- вони наділені відповідними правами, мають специфічні повноваження в попередженні, припиненні правопорушень, розгляді правових питань і справ, пов'язаних із правопорушеннями та захистом прав;
- залежно від характеру правових питань ці органи й установи наділені правом застосовувати відповідні заходи державного та громадського впливу з метою відновлення і зміцнення законності й правопорядку.
З огляду на наведені ознаки правильним є таке визначення правоохоронних органів.
На наш погляд, правоохоронними органами слід називати установи й організації, що функціонують у суспільстві та державі основним завданням діяльності яких є забезпечення законності, боротьби зі злочинністю й іншими правопорушеннями.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 515; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!