Поняття ознаки та повноваження судової влади.
Ще вужчим є поняття судової влади. Судова влада —це специфічна галузь державної влади, що здійснюється уповноваженими на це державними органами — судами, призначенням якої є вирішення правових конфліктів і здійснення судового контролю.
Суб'єктом її здійснення є не будь-який державний орган, а лише суд, що має властиві лише йому можливості та повноваження впливу на поведінку людей, а через це й на процеси, що відбуваються в суспільстві.
Судовій владі властиві певні ознаки. Найважливішими з них є виключність, самостійність, повнота, підзаконність і незалежність. Студенти повинні вміти розкрити суть кожної з ознак судової влади, а також знати, які повноваження має судова влада.
Серед повноважень судової влади домінуючу роль відіграє правосуддя.
Правосуддя —це діяльність суду з розгляду та вирішення в судових засіданнях цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних та інших справ, передбачених законом, у межах процесуальних норм, що встановлені законом, застосування до правопорушників заходів державного примусу з метою захисту прав та інтересів суспільного й державного ладу, усіх форм власності, особистості та прав громадян.
Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.
|
|
|
Суд, здійснюючи правосуддя на принципах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини й громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства та держави.
Правосуддю властива низка специфічних ознак, що відрізняють його від інших напрямків державної діяльності. Студенти повинні назвати й охарактеризувати основні ознаки правосуддя.
Треба знати відмінності суду від органів, що здійснюють законодавчі та виконавчі функції, які виражаються:
- у специфіці судових повноважень;
- у порядку формування судів; .
- у незалежності судів;
- у встановленні особливих правил (процедур) для діяльності судів.
Студенти повинні вивчити положення Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 7 липня 2010 року, а також знати, що система судів загальної юрисдикції —це сукупність судів України, об'єднаних спільними цілями, завданнями, принципами організації та діяльності й очолюваних Верховним Судом України.
Студенти мають твердо засвоїти, які суди складають систему судів загальної юрисдикції. Необхідно зазначити, що в судовій системі утворюються різні ланки, які являють собою сукупність однотипних судів рівнозначних територіальних утворень.
|
|
|
Під ланкою судової системи треба розуміти сукупність однотипних судів рівнозначних територіальних утворень або судів, порівнянних між собою на підставі особливостей територіального устрою.
Розглядаючи питання про судові інстанції, необхідно знати, що під судовою інстанцією розуміють суд (або його структурний підрозділ), який виконує ту чи іншу судову функцію, пов'язану з вирішенням і розглядом судових справ, прийняттям рішень по суті або перевіркою законності й обґрунтованості рішення.
Законодавчі джерела курсу
Законодавчі джерела курсу "Судові та правоохоронні органиУкраїни" — це нормативні акти, у яких містяться норми державного, адміністративного й інших галузей права, що регламентують побудову сулу, прокуратури, адвокатури, інших правоохоронних органів і організацій.
Усі правові акти, що розглядаються, залежно від їх змісту можна поділити на такі групи:
- загального характеру;
- про судову владу, правосуддя та суди;
- про органи юстиції;
- про прокурорський нагляд і органи прокуратури;
- про організацію виявлення та розслідування злочинів;
|
|
|
- про юридичну допомогу та її організацію.
Особливе місце в першій групі актів займає Конституція України, що була прийнята 28 червня 1996 року Верховною Радою України.
Останніми роками дедалі більше уваги приділяється підвищенню ролі міжнародних (міждержавних) угод, у тому числі з питань, що безпосередньо пов'язані з організацією та діяльністю судів, інших правоохоронних органів. Серед них особливо виділяються: Загальна декларація прав людини, ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, та Міжнародний пакт про громадянські та політичні права людини, схвалений Генеральною Асамблеєю ООН 16 грудня 1966 року.
Друга група актівє більш численною. У цю групу входять Закон України "Про судоустрій та статус суддів" від 7 липня 2010 року, Закон України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 року та ін.
Третя група актів не така численна. Тут основну увагу слід було б приділити Постанові Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України" № 1577 від 14 листопада 2006 року, Закону України "Про нотаріат" від 2 вересня 1993 року та ін.
У четвертій групі провідну роль відіграє, безумовно, Закон України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року зі змінами та доповненнями.
|
|
|
П'ята група не менш численна, ніж друга. До цієї групи актів належать Закони України "Про прокуратуру", "Про міліцію", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про Службу безпеки України", Кримінально-процесуальний кодекс та ін.
У шостій групі актів головна роль належить Закону України "Про адвокатуру" від 19 грудня 1992 року.
Для вивчення вказаних законів та інших правових актів слід користуватися офіційними джерелами їх опублікування, зокрема журналом "Відомості Верховної Ради України", газетами "Урядовий кур'єр", "Голос України", "Офіційний вісник України", а також деякими іншими друкованими виданнями.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 362; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!