Витратний підхід оцінки нематеріальних активів
При використанні витратного підходу застосовують метод вартості створення й метод виграшу в собівартості.
Метод виграшу в собівартості містить елементи як затратного, так і порівняльного підходів. Вартість нематеріального активу цим методом виміряється через визначення економії на витратах у результаті його використання.
Цей метод застосовується для близьких продуктів за техніко-економічними показниками або для однієї продукції, що вироблена різними способами виробництва (технологічними процесами).
Отримані величини прибутку приводяться до розрахункового року (моменту оцінки) з використанням коефіцієнта дисконтування.
Метод виграшу в собівартості не застосовується для нових видів товарів, що випускається.
У рамках витратного підходу може бути реалізований метод калькуляції витрат. Він складається в розрахунку витрат на розробку й забезпечення правової охорони нематеріальних активів. Цей метод зручний для оцінки результатів НДР й ОКР. У калькуляцію доцільно включати витрати:
на виконання НДР й ОКР;
на проектування й виготовлення виробів;
на створення відповідного підприємства;
на освоєння виробничих потужностей і початок випуску продукції;
на завоювання ринку.
Метод вартості створення застосовується в такій послідовності:
1. Визначається повна вартість заміщення або повна вартість відновлення нематеріального активу. При цьому виявляються всі фактичні витрати, пов'язані зі створенням, придбанням і введенням активу в дію; витрати на розшукові роботи й розробку теми; на створення експериментальних зразків; на послуги сторонніх організацій; на оплату патентних мит; на створення конструкторсько-технічної, технологічної, проектної документації; на складання й затвердження звіту.
|
|
|
2. Визначається величина коефіцієнта, що враховує ступінь морального старіння нематеріального активу.
3. Розраховується залишкова вартість нематеріального активу з урахуванням коефіцієнта техніко-економічної значимості і коефіцієнта морального старіння.
Даний метод застосовується у випадках, коли інші методи оцінки результатів інтелектуальної діяльності не застосовуються.
Використання дохідного підходу для оцінки нематеріальних активів
При використанні доходного підходу для оцінки нематеріальних активів застосовують методики капіталізацій доходу і дисконтування грошових потоків. При реалізації першої методики доход розраховується за перший прогнозний рік. У другій методиці прогнозний період залежить від особливостей використання активу.
Доходний підхід доцільний при оцінці гудвілу, винаходів і ноу-хау.
|
|
|
Даний підхід представлений методом надлишкових прибутків, методом дисконтованих грошових потоків, методом звільнення від роялті, методом переваги в прибутках.
Метод надлишкових прибутків заснований на передумові про те, що надлишкові прибутки приносять підприємству не відбиті в балансі нематеріальні активи, що забезпечують прибутковість на активи й на власний капітал вище середньогалузевого рівня. Цим методом оцінюють переважно гудвіл. Основні етапи методу:
визначення ринкової вартості всіх активів;
нормалізація прибутку оцінюваного підприємства;
визначення середньогалузевої прибутковості на активи або на власний капітал;
розрахунок очікуваного прибутку на основі множення середнього для галузі доходу на величину активів (або на власний капітал);
визначення надлишкового прибутку (з нормалізованого прибутку віднімають очікуваний прибуток);
розрахунок вартості гудвілу шляхом відношення надлишкового прибутку на коефіцієнт капіталізації.
Поточна вартість нематеріального активу по методу дисконтованих грошових потоків визначається за формулою:
(10.1)
|
|
|
де 
– поточна вартість нематеріального активу;
– чистий актив від використання даного активу;
– коефіцієнт, що характеризує технічний і правовий стан активу;
– строк корисного використання активу.
При застосуванні методу дисконтованих грошових потоків проводяться наступні роботи:
визначається очікуваний строк корисного життя, що залишився, тобто період, протягом якого прогнозовані доходи необхідно дисконтувати;
прогнозується грошовий потік, прибуток, що генерується нематеріальним активом;
визначається ставка дисконтування;
розраховується сумарна поточна вартість майбутніх доходів;
визначається поточна вартість доходів від нематеріального активу в післяпрогнозний період;
визначається сума всіх вартостей доходів у прогнозний і післяпрогнозний періоди.
Метод звільнення від роялті використовується для оцінки вартості патентів і ліцензій. Роялті - певна винагорода за право на використання об'єкта інтелектуальної власності. Розмір роялті визначається на підставі аналізу ринку. Даний метод сполучає в собі риси доходного й порівняльного підходів. Послідовність застосування цього методу така;
складається прогноз обсягу продажів, за якими очікуються виплати роялті;
|
|
|
визначається ставка роялті;
визначається економічний термін служби патенту або ліцензії;
розраховуються очікувані виплати по роялті шляхом розрахунку відсоткових відрахувань від прогнозованого обсягу продажів;
з очікуваних виплат по роялті віднімають всі витрати, пов'язані із забезпеченням патенту або ліцензії (юридичні, організаційні, адміністративні витрати);
розраховуються дисконтовані потоки прибутку від виплат по роялті;
визначається сума поточних вартостей потоків прибутку від виплат по роялті.
За методом переваги в прибутках оцінюється вартість винаходів. Під перевагою в прибутку розуміється додатковий прибуток, що обумовлений оцінюваними нематеріальними активами. Він дорівнює різниці між прибутком, отриманої при використанні винаходів, і тим прибутком, що виробник одержує від реалізації продукції без використання винаходу. Щорічна перевага в прибутку дисконтується з урахуванням передбачуваного періоду його одержання.
Проведення оцінки нематеріального активу з використанням методу переваги в прибутках можливо лише тоді, коли оцінюваний об'єкт може бути використаний для одержання додаткового прибутку після дати проведення оцінки.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 234; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!