Розрахунок вартості машин і устаткування на основі методів витратного підходу
Витратний підхід в оцінці машин й устаткування ґрунтується на принципі заміщення. Для визначення вартості відновлення або вартості заміщення, що є базою розрахунків у витратному підході, необхідно розрахувати витрати, пов'язані зі створенням, придбанням й установкою оцінюваного об'єкта. Споживчі властивості машин й устаткування описуються показниками:
функціональні показники (продуктивність або потужність, вантажопідйомність, тягове зусилля, розміри робочого простору, клас точності, ступінь автоматизації);
експлуатаційні показники (безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність);
конструктивні показники (маса, вага, склад конструктивних матеріалів);
показники економічності експлуатації машин, що характеризують витрати різних ресурсів при функціонуванні машин в одиницю часу, на одиницю продукції чи робіт;
естетичні показники;
показники ергономічності, що характеризують машину як елемент системи «людина-машина».
Під вартістю відновлення оцінюваних машин й устаткування розуміється або вартість відтворення їхньої повної копії в поточних цінах на дату оцінки, або вартість придбання нового об'єкта, повністю ідентичного даному по конструктивних, функціональних й інших характеристиках, теж у поточних цінах. Залишкова ж вартість визначається як відбудовна вартість за винятком сукупного зношування.
Під вартістю заміщення оцінюваної машини або встаткування розуміється мінімальна вартість придбання аналогічного нового об'єкта, максимально близького до оцінюваного по всім функціональним, конструктивним й експлуатаційним характеристикам, у поточних цінах. Залишкова вартість заміщення визначається як вартість заміщення за винятком зношування.
|
|
|
Таким чином, у першому випадку мова йде про ідентичні об'єкти, а в другому – про аналогічні.
При встановленні подібності машин й устаткування можна виділити три рівні:
функціональна подібність (за напрямками застосування, призначення);
конструктивна подібність (за конструктивною схемою, складом й компонуванням елементів);
параметрична подібність (за значенням параметрів).
У витратному підході в оцінці машин й устаткування можна виділити наступні основні методи:
метод розрахунку за ціною однорідного об'єкта;
метод заелементних витрат;
індексний метод оцінки.
Метод розрахунку за ціною однорідного об'єкта передбачає наступну послідовність дій:
Для оцінюваного об'єкта підбирається однорідний об'єкт, схожий на оцінюваний насамперед за технологією виготовлення, використовуваними матеріалами, конструкцією.
Визначається повна собівартість виробництва однорідного об'єкта.
|
|
|
Розраховується повна собівартість оцінюваного об'єкта. Для цього в собівартість однорідного об'єкта вносяться коректування в результаті різної маси об’єктів.
Визначається відбудовна вартість ( 
) оцінюваного об'єкта за формулою:
(9.1)
де 
– ставка податку на прибуток;
– повна собівартість об’єкту, що оцінюється;
– рентабельність продукції.
Якщо оцінюються машини й устаткування, попит на які відсутній, то їхня вартість приймається на рівні собівартості.
Метод заелементного розрахунку реалізується за етапами. Складається перелік комплектуючих вузлів й агрегатів оцінюваного об'єкта. Збирається цінова інформація з комплектуючим. Визначається повна собівартість об'єкта оцінки. Розраховується відбудовна вартість оцінюваного об'єкта.
Індексний метод оцінки. При застосуванні індексного методу оцінки здійснюється приведення базової вартості об'єкта оцінки (первісної балансової вартості або відбудовної вартості по попередній переоцінці) до сучасного рівня за допомогою індексу зміни цін по відповідній групі машин або встаткування за відповідний період і використовується формула:
|
|
|
(9.2)
де Вбаз – базова вартість об’єкту, грн;
I– індекс змін цін.
При оцінюванні можливе здійснення індексування витрат, з яких складається собівартість оцінюваного об'єкта. При індексуванні використаються цінові індекси ресурсів.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 198; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!