Порівняльний підхід до оцінки вартості машин і устаткування
Порівняльний підхід до оцінки вартості машин й устаткування представлений, насамперед, методом прямого порівняння. Об'єкт-аналог повинен мати те ж функціональне призначення, повну кваліфікаційну подібність й часткову конструкторсько-технологічну схожість.
Розрахунок за даним методом здійснюється за етапами.
1. Знаходження об'єкта-аналога;
2. Внесення корегувань у ціну аналога. Корегування буває двох видів: коефіцієнтне (внесення змін множенням на коефіцієнт) та поправочне (внесення змін додатком або вирахуванням абсолютного виправлення).
Метод ринкових порівнянь або аналогів є при оцінці машин й устаткування найбільш універсальним, а при визначенні вартості за цінами пропозиції або статистики продажів – і найбільше «ринковим». Головні проблеми цього методу – труднощі одержання необхідної інформації (поточних ринкових цін на машини й устаткування), створення баз даних, вибором аналогів, адекватних оцінюваним об'єктам, урахуванням ступеня розбіжності складу й чисельних значень характеристик аналогів й оцінюваних об'єктів.
Даний метод самодостатній лише при визначенні вартості в обміні. При підборі аналогів і визначенні ступеня подібності порівнюваних машин й одиниць устаткування розрізняють три рівні їх подоби. Перший рівень припускає функціональну подібність, що може бути повною або частковою. При наявності функціональної подібності на другому рівні розглядають конструктивну подібність. Третій рівень подібності називається параметричним. Він означає збіг складу й значень техніко-економічних параметрів. При повній подібності прийнято говорити про ідентичність об'єктів порівняння, при частковій й неповній – про їх аналогію.
|
|
|
Наступним кроком після вибору об'єкта-аналога, найбільш близького за функціональним значенням, конструкцією, складом й чисельними значеннями своїх технічних характеристик до оцінюваного об'єкту, є облік впливу на величину оцінної вартості розходжень в чисельних значеннях характеристик порівнюваних об'єктів. При застосуванні методу прямого порівняння у першу чергу робляться коефіцієнтні корегування, а потім – поправочні.
Доходний підхід в оцінці машин і устаткування
Для реалізації цього підходу необхідно спрогнозувати очікуваний доход від оцінюваного об'єкта. Оскільки доход створюється всім виробничо-майновим комплексом, то необхідно розрахувати операційний доход від функціонування виробничої системи (підприємства, цеху, ділянки) та методом залишку визначити ту частину доходу, яку можна віднести до машинного парку цієї системи.
Потім за допомогою методу дисконтування або методу капіталізації визначається вартість усього машинного парку. Метод капіталізації доходу застосовується при оцінці машин й устаткування у випадках «системної оцінки», коли можлива й доцільна локалізація відповідного потоку доходів і витрат і співвіднесення його з об'єктом оцінки. Крім оцінки виробничо-технологічних систем цей метод застосовується при оцінці бізнесутворюючого встаткування (наприклад, дорогих транспортних засобів), за допомогою якого виконуються безпосередньо оплачувані роботи.
|
|
|
Тема 10. Нематеріальні активи та методи їх оцінювання
1. Нематеріальні активи, їхня оцінка
2. Витратний підхід оцінки нематеріальних активів
3. Використання дохідного підходу для оцінки нематеріальних активів
4. Порівняльний підхід в оцінці нематеріальних активів
5. Визначення економічного ефекту від використання активу
6. Оцінка гудвілу
Нематеріальні активи, їхня оцінка
Нематеріальні активи – це група активів, що використовується не менше року, що не має матеріально-речовинного змісту, але здатна приносити чистий доход або створювати умови для його одержання, а також відчужуватися.
З погляду призначення й правового регулювання нематеріальні активи розділяються на три групи:
|
|
|
1. Інтелектуальна власність – продукт інтелектуальної творчості, що частіше всього зареєстрований відповідно до прийнятого порядку. Об'єктами інтелектуальної власності є добутки науки, мистецтва, промислові зразки, різні ноу-хау, товарні знаки, гудвіл, винаходи, знаки обслуговування програми ЕОМ, бази даних і т.п.
2. Майнові права – права на користування певними ресурсами або майном. Сюди входять права на користування землею, водними ресурсами, надрами, будинками, устаткуванням і т.п.
3. Капіталізовані витрати (відкладені), які представляють витрати на науково-дослідні роботи, дослідно-конструкторські роботи, витрати на створення підприємства (у тому числі в статутний капітал) і т.п.
Нематеріальні активи підприємства оцінюються за такими видами вартості, що й інше майно. Вони включають відбудовну, ринкову, інвестиційну, заставну, страхову вартість.
Універсального методу визначення вартості нематеріальних активів не існує. Вартість нематеріальних активів визначають різні фактори, які важко враховуються.
Для практичної оцінки нематеріальних активів використовують витратний, дохідний і порівняльний підходи.
|
|
|
Для визначення частки статутного капіталу, утвореного нематеріальними активами встановлюється залежність між цими величинами.
Визначення розміру статутного капіталу, утвореного промисловим та іншими видами інтелектуальної власності, передбачає розрахунок вартості об'єктів промислової й іншої інтелектуальної власності та виходячи з величини вартості нематеріальних об'єктів, визначення розміру статутного капіталу як частини вартості цих активів.
Розрахунок вартості об'єктів промислової або іншої інтелектуальної власності складається в оцінці прибутку, що створюється об'єктом такої власності, або фактично зроблених витрат на створення об'єкта власності. Прибуток розраховується за вихідними даними, а при їх відсутності визначається за експертними оцінками.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 196; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!