Особливості розміщення галузей середнього і точного машинобудування.

Середнє машинобудування: автомобільне машинобудування, авіаційна промисловість, транспортне машинобудування

Фактори: наявність трудових кадрів, розвинуті науково-технічні заводи

Автомобільне будування

- є великим споживачем на ринку капіталу, сировини, устаткування, робочої сили.

- Є джерелом прогресивних технологій

- Головним споживачем засобів автоматизаці

- Сприяє розвитку енерго-збережних технологій.

Центри: Луцьк, Запоріжжя, Кременчук, Львів( автобуси )

Транспортне: орієнтація на споживача, трудові ресурси. Центри: Харків, Вінниця, Дніпропетровськ.

Тролейбуси: Київ, Дніпропетровськ

Літакобудування: орієнтація на кваліфіковані кари і технологію Центри: Київ, Харків.

С/г машинобудування орієнтується на споживача. Центри: Харків, Кіровоград, Дніпропетровськ, Тернопіль, Олександрія, Херсон. Особливе місце займає тракторобудування (Харків)

Умови розміщення точного машинобудування:

1. Наявність кваліфікованих кадрів;

2. Наявність науково - дослідницьких інститутів.

Галузева структура:

1. Електротехнічна: Київ, Харків, Запоріжжя.

2. Електроне у всіх областях крім Волинської

3. Приладобудування: Київ, Харків, Запоріжжя, Донецьк, Львів, Одеса.

30.Роль хімічного комплексу у розміщенні продуктивних сил і розвитку регіонів. Загальні фактори розміщення підприємств хімічної промисловості. Хімічний комплекс – це комплекс галузей промисловості, що забезпечують господарство мін. добривами, органічними кислотами, содою, сіллю, фарбами, паливно-мастильними продуктами, синтетичними волокнами і ін. Від його розвитку значною мірою залежить науко­во-технічний прогрес. Комплекс хімічних виробництв виготовляє продукцію для всіх основних галузей про­мисловості, транспорту, сільського господарства, обо­рони, побутового обслуговування та інших сфер діяль­ності. Він істотно впливає на рівень і темпи розвитку економіки в цілому. А також дозволяє замінити деяке виробництво з натуральної сировини.

Україна має потужну сировинну базу для розвитку хімпрому: самородна сірка в Прикарпатті, родовища калійних солей, поклади кам’яної солі у Донбасі, Закарпатті і Прикарпатті. Запаси самосадної солі в озерах і лиманах Причорномор’я та Криму.

Обгрунтування розміщення конкретних хімічних виробництв пов’язане з урахуванням факторів, що випливають із структури витрат на одержання і споживання хімічної продукції. Це передусім:

1) сировинний фактор:

 а) орієнтація на органічне паливо (газ, нафта, вугілля).

 б) орієнтація на хімічну сировину (калійна сіль, кухонна сіль та ін.)

 в) орієнтація на електроенергію: полімери

 г) орієнтація на водні ресурси.

2) трудовий фактор: цей фактор має невеликий вплив на розміщення хімічної промисловості, бо ця галузь має невелику трудомісткість.

3) споживчий фактор виробництво основної хімії (сірчаної кислоти, добрив крім калійних), продукції побутової хімії.

4) екологічний фактор.

5) технологічний фактор: вдосконалення технологій та впровадження безвідходних технологій.

У хімічній промисловості більше, ніж в інших галузях, використовується вода. Вода входить до складу деяких хімічних продуктів, це сприяє тяжінню хімічних підприємств до районів, котрі достатньою мірою забезпечені водою (віскозний шовк, синтетичний каучук, целюлоза). Крім того, хімічні виробництва потребують, як правило, багато теплової та електричної енергії Для розміщення таких виробництв особливо важливе значення має наближення їх до теплоелектростанцій (віскозний шовк, капронове волокно, синтетичний каучук). Споживчий чинник впливає головним чином на виробництво основної хімії. При розміщенні хімічних підприємств істотне значення має врахування екологічного чинника. На форми розташування хімічної промисловості також впливає технологічний фактор. Вирішальний вплив на основні фактори, що визначають вибір району розміщення хімічних виробництв, має науково-технічний прогрес. Впроваджуються безвідходні технології, автоматизація виробництва.

31.Фактори та регіональні особливості розміщення підприємств гірничо-хімічної та фармацевтичної промисловості УкраїниГірничо-хімічна промисловість утворює сировинну базу передусім для неорганічної хімії. Функцією гірничо-хімічної промисловості є видобуток сировини: сірки, фосфатів і калійних солей, кухонної солі, карбонату.

Гірничо-хімічна промисловість орієнтується на сировину. Продукцією гірничо-хімічної промисловості є калійні солі Калуша і Стебника, сірка Роздолу та Явора, кам’яна сіль Артемівська і Слов’янська, вапняки Донецької області та Криму. Галузь сконцентрована переважно в Карпатському(самородна сірка, К солі), Донецькому(камяна сіль, мінеральні барвники) і Придніпровському економічних районах.

Фармацевтична промисловість посідає одне з найважливіших місць у хімічній індустрії світу. Важливими факторами розміщення цієї галузі є наявність промислової бази та сировини, трудових ресурсів. Раніше українські препарати воготовлялись на російських субстанція, а зараз закуповують західні аналоги. Сировина з Німеччини, Індії, Швейцарії, Китаю. Виробництво ліків є у Харкові, Дарниці, Горлівці, Львові, Одесі. Підприємства: хіміко-фармацевтичні заводи, мікробіологічної пром. (антибіотики), медичне скло, науково-дослідницькі інститути.

 

 32. Регіональні особливості розвитку і розміщення підприємств основної хімії.

Основна хімія як галузь обіймає кислотну, содову промисловість та виробництво мінеральних добрив. Основним джерелом є поклади самородної сірки, сірчаного й залізного колчедану, нафти й природного газу. Споживчий фактор поширюється переважно на виробництво мінеральних добрив (крім калійних) та сірчаної кислоти.

Підприємства, що виготовляють азотні добрива, розміщують поблизу крупних коксохімічних заводів у Донбасі і Придніпров'ї , а також на трасі газопроводів в районах інтенсивного розвитку сільського господарства (Лисичанськ, Черкаси, Рівне) і в припортовому районі Одеси.

Виробництво фосфорних добрив, як правило, тяжіє до районів; споживання . Їх виготовляють у Сумах, Вінниці, Костянтинівці і Одесі.

Виробництво калійних добрив розвивається в Прикарпатті у Ка­луші (Івано-Франківська обл.) і Стебнику (Львівська обл.) і місцях видобутку калійних солей, що обумовлене його значною матеріа­ломісткістю.

Сірчана кислота — малотранспортабельний продукт, а оскільки її головний споживач — фосфатне виробництво, то й виробництво сірчаної кислоти зосереджено переважно у центрах переробки фосфатів — у Сумах, Костянтинівці, Вінниці і Одесі.

Для виробництва соди використовують кухонну сіль, вапняк і багато палива. Содове виробництво переважно сконцент­роване у Донбасі, який має великі запаси кухонної солі.

33. Лісопромисловий комплекс України: регіональні особливості розвитку та розміщення. Проблеми та перспективи розвитку.ЛК – сукупність галузей і виробництв, підприємства яких здійснюють заготівлю деревини, її комплексну обробку і переробку. Значення: у кожній галузі, модно. Майже завжди орієнтується на сировину. Структура: Лісозаготівельна (Первинна обробка, транспортування сировини + вантажно-розвантажувальні роботи. Наявність сировини і трудових рес- ів. Центри: Чернівці, Берегомет, Брошнів, Вигода, Рахів, Свалява, Стрий – у Карпатах, Костопіль, Ковель – у Поліссі). Деревообробна (Лісопильна – Берегомет, Брошнів, Ковель, Костопіль , Малин, Коростень, фанерна – Львів, Чернівці, Київ, Костопіль, вир-во буд. мат. – Київ, Харків, Запоріжжя, Одеса, Кривий Ріг, Донецьк, меблева промисл. – Київ, Харків, Бровари, Ірпінь, харків, Одеса, Львів. Орієнтується на сировину, споживача). Целюлозно – паперова (Паперове і картонне. Сировина, водні рес-си, електроенергія. Центри: Обухів, малин, Корюківка, Свалява, Рахів, Херсон). Проблеми: дефіцит сировини, її некомплексна обробка. Перспективи: раціональне, використання лісових рес-ів, реконструкція і модернізація у напрямку підвищення ефективності, застосування нових технологій – енергозбереження, ресурсозбереження, збільшення механізації – зменшення трудових витрат, ств. безвідходних виробництв.

34.Будівкльний комплекс України: регіональні особливості розвитку і розміщення, його роль у н/г.Промисловість будівельних матеріалів складається:1)з видобутку природної сировини(камінь, пісок, глина, гравій, крейда, гіпс тощо);2) з виготовлення матеріалів і конструкцій(цегла, шифер, цемент, залізобетон, різноманітні будівельні конструкції, скло).

Значення:

- створює основні фонди для народного господарства;

- місто утворюване значення.

Розміщення підприємств:

- тяжіє до сировини (у зв’язку з низькою транспортабельністю продукції і сировини);

- - тяжіє до районів споживання.

Основні галузі:

1)галузі які займаються видобутком і обробкою мін. буд.. сировини

2) виробництво в’яжучих матеріалів ;

3)вир-во буд.. конструкцій;

4) скляна і фарфорова промисловість.

Цементна промисловість умови розміщення(сировина, паливо, відходи чорної і кольорової мет.)

Території розміщення(Донбас, Дніпр.,Харків, Львів, Рівн., Хмелин.Єнакієве, Краматорськ, Балаклея.) Промисловість буд., конструкцій, умови розм..(споживачі в онов. тяжіє до великих промислових центрів) .Цегельна промисловість, умови розм.(споживач, джерела електроенергії)Вир-во скла, умови розм.(паливна база).Основні центри –Костянтинівна(Донбас),Лисичанськ, Львів, Запоріжжя. Цементна промисловість розміщується біля родовищ мергелю, вапняків, доломітів, крейди, а також біля металургійних заводів.. Виробництво збірного залізобетону і залізобетонних конструкцій орієнтоване на споживача, насамперед, у великих містах. Головні центри: Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса, Кривий Ріг та ін. Керамзитові і термозитові блоки виготовляють у Керчі, Одесі, у Житомирській, Київській, Львівській, Харківській та ін.

Проблеми: Для галузі характерний низькій рівень механізації та автоматизації технологічних процесів, невеликий асортимент і низька якість продукції .Шляхи вирішення: потрібні модернізація і реконструкція підприємств галузі підвищення темпів самого виробництва.

Потужні будівельні орг-ції створені у великих містах. Фарцево-фаянсова галузь- Славута, Полтава, Суми, Баранівка, Буда, Користинь, Дружковка..Нині в-во буд мат-в більше ніж наполовину зосереджено в рамках будівельної індустрії, тобто в системі підрядних будівельних організації. Таким чином, будівельна індустрія і пр-сть буд матеріалів дуже тісно взаємодіють між собою, формуючи специфічні індустріально-будівельні територіальні сполучення. Рівень його розвитку впливає на формування пропорцій і темпів розвитку галузей н/г, РПС і розвиток регіонів. Буд-во створює нові і реконструює діючі основні фонди (будівлі і споруд, призначеня для всіх видів виробничої і невир-чої діяльності людей). Від розвитку цієї галузі залежить буд-во житла, створення нових міст і сіл, окремих мікрорайонів, постійна реконструкція житлових фондів, буд-во промислових і с/г-х п-в, транспортних об'єктів, лікарень, шкіл, торгових центрів тощо

Територія України дуже багата на різноманітні запаси високоякісної сировини для промисловості будівельних матеріалів. Серед них виділяють родовища крейди(Донецька ,Сумська, Харківська, Луганська обл.)скляних пісків(Львівська, Київська, Житомирська, Донецька, Харківська обл.). Добувають мармур, лабрадори, бальзат, піщаники, туфи, гіпс. Величезні запаси гранітів - у Житомир. обл. Сировина для виготовлення бетону є майже у всіх обл. країни. Величезні запаси різноманітних глин. Таким чином, для розвитку даної галузі немає необхідності імпортувати сировину, а навпаки є можливість у великій кількості її експортувати

35.Агропромисловий комплекс, його суть, галузева структура і особливості розвитку в ринкових умовах. Агропромисловий комплекс(АПК) –це сукупність виробничо взаємопов’язаних підприємств з вирощування, зберігання, заготівлі, транспортування, переробки і реалізації с\г продукції, а також обслуговуючих та допоміжних підприємств та організацій. АПК виконує важливу суспільну функцію –забезпечує населення продуктами харчування., а промисловість – відповідною сировиною АПК.

До АПК входять 3 основні сфери:

1) С/г виробництво – рослинництво і тваринництво, що створюють сировинну базу АПК. Це його основна базова ланка.

2) Галузі, що створюють матеріально-технічні засоби для галузей АПК. Це –с/г машинобудування, виробництво засобів захисту рослин, мінеральних добрив, комбікормова і мікробіологічна промисловість, виробництво тари, спеціального устаткування і приладів для АПК.

3) Галузі, що забезпечують переробку сільськогосподарської продукції (харчова, легка)

Галузева структура АПК характеризується великими диспропорціями. Особливо вони помітні у співвідношенні с/г і промислово-переробної ланки, що безпосередньо відбивається на незабезпеченні ринку продуктів харчування вітчизняною продукцією. Негативно позначається на функціонуванні АПК і відставання виробництва с/г машинобудування, добрив, гербіцидів, комбікормів тощо.

На розвиток АПК і ступінь його ефективності в Україні впливають численні природні і економічні фактори. Особливе значення у реформуванні АПК, підвищенні його конкурентоспроможності має зміна відносин власності, формування багатоукладної аграрної економіки, забезпечення раціональних виробничо-територіальних зв’язків між складовими АПК.

Серед факторів, які впливають на АПК, пріоритетними є: система господарювання, характер виробничих відносин, технічний рівень і стан основних фондів підприємств АПК, забезпеченість трудовими ресурсами, транспортно-географічні умови. Вирішальне значення мають економічні фактори, від яких залежить раціональне використання природних ресурсів, задоволення споживчого попиту населення, участь у міжнародному поділі праці, збереження навколишнього середовища. Аграрна реформа, що нині здійснюється, передбачає впровадження ринкових відносин, реалізацію земельної та господарської реформи, ефективної цінової та фінансово-кредитної політики в АПК, розвиток сільської місцевості, поліпшення кадрового і наукового забезпечення комплексу.

Проблеми розвитку АПК в Україні:

- Впровадження багатоукладної системи власності;

- Застосування ефективних систем землекористування;

- Впровадження сучасних технологій вирощування с/г культур;

- Розвиток вітчизняного виробництва сучасних с/г машин, зокрема, засобів масової механізації;

- Розширення виробництва добрив, гербіцидів тощо;

- Запровадження комплексних агрохімічних та лісових меліорацій;

- Розвиток виробничої та соціальної інфраструктури для підйому сільської місцевості;

- Державна підтримка АПК через переорієнтацію кредитно-фінансової, податкової і цінової політики на підтримку с/г виробника.

36.Територіальний поділ праці: його роль у формуванні регіональних соціально-економічних систем. Система коефіцієнтів для визначення галузей спеціалізації регіонів. ТПП – процес виробничої спеціалізації території, зумовлений посиленням міжрегіональної кооперації, обміном спеціалізованої продукції. Це просторовий прояв поділу суспільної праці взагалі, зумовлений ек., соц.., природними, нац. - культурними особливостями продуктивності праці. В основі ТПП лежать: природні умови і рес-си, різноманітність територій, відмінності між народами, що там мешкають з історично сформованими навичками праці. Регіони спеціалізуються на випуску тієї продукції, для якої з них є найсприятливіші умови, що дозволяють зменшити витрати на вир-во однієї одиниці готової продукції. ТПП – це спеціалізація території. Види ТПП: внутрішньорайонний, міжнародний, міждержавний.

Ефективність спеціалізації визначається показниками:

- коефіцієнтом спеціалізації
 (С – аг. Рівень спеціалізації району; Р – сукупний суспільний продукт; Рв. – частина сукупного суспільного продукту, що вивозиться за межі регіону).

- локалізації Кл.=  (Гр. – показник галузі регіону; Гк. – показник галузі по країні; Пр. – загальний показник промисловості регіону; Пк. – по країні;  - частка галузі у промисловому вир-ві регіону;
 - країни) Кл. =1 – рівномірна концентрація галузі у регіоні; Кл. >= 1 – вища, ніж сер. Значення, концентрація пром.. на території.

- міжнародної товарності дає можливість оцінити потенціал району К мт=

(Ввив.р. – вартість продукції даної галузі району, що вивозиться за його межі; Ввир.р – виробляється в районі)

- вир-ва на душу населення Кd=

(Гр – показник галузі регіону; Гк – показник галузі країни; Нр – населення регіону; Нк – населення країни;  - хар-є розвиток галузі в регіоні стосовно країни;  - частка населення регіону у всьому населенні країни) Кd=1 пропорційний населенню розподіл данної галузі; Кd >=1 позначена галузь сконцентрована у регіоні більше, ніж у середньому по країні.

---

Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 67; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!