Початок українського національного відродження на західноукраїнських землях
Особливості та значення діяльності «Руської трійці» для розгортання українського національно-визвольного руху:
- Напрямок діяльності гуртківців визначався ідеями романтизму
- Наслідуючи приклад українських діячів з Наддніпрянщини та ідеологів слов'янського відродження, вони прагнули сприяти піднесенню освітнього рівня та пробудженню національної свідомості галицьких русинів
- Трійчани намагалися «воскресити в новій силі руську славу, руську владу» і сприяти гідному входженню українців у коло вільних культурних націй Європи, насамперед слов'янських
- Завдяки діяльності членів гуртка впродовж 30—40-х рр. український національний рух у Східній Галичині зробив значний крок уперед
- Під час революційних подій 1848—1849 рр. на західноукраїнських землях українські патріоти продовжили традиції «Руської трійці»
Справжнім подарунком долі для молодого українського руху стала невдача польських конспіраторів підняти повстання проти Австрії 1846 р. Організатори повстання розраховували на підтримку галицьких селян, обіцяючи їм звільнення від панських повинностей. Однак селяни повернули свою зброю проти самих повстанців. Найбільш несподіваним було те, що найбільшого розмаху селянські виступи набрали власне у польській частині краю. Польські селяни ("мазури") виловлювали своїх же "єдинокровних" шляхтичів-повстанців й віддавали австрійській владі, або ж винищували їх самі.
|
|
|
Польські повстанці вважали, що стали жертвою австрійської інтриги, яка спрямувала проти них гнів селянства (ця теза ще й досі інколи повторюється польською історіографією). Насправді ж, так звана мазурська різня 1846 р. засвідчила крайню слабкість польського революційного руху у Галичині. Українське національне відродження теж не відрізнялося силою, але вигляд слабкості свого суперника додавав надій на майбутнє.
Нову тактику розвитку національного руху запропонував у своїй статті "Становище русинів у Галичині" (1846) Яків Головацький. Стаття повна гострої критики колонізаторської політики польських правлячих класів та вислужництва і злочинної байдужості верхівки греко-католицької церкви до розвитку національної культури. Коли інші слов'янські народи пробудилися до нового життя, галицькі русини, писав Яків Головацький, "під ласкавим пануванням Австрії живуть без літератури, без часопису, без національної освіти, без шкіл, як варвари". Але його критика не торкалася австрійського уряду. Навпаки, у своїй статті Головацький пропонував Відню взяти національний розвиток галицьких русинів під свою протекцію, у винагороду за їхню лояльність і непіддатливість на польські "революційні махінації". По відношенню до русинів Австрія повинна слідувати принципам політики Йосифа II.
|
|
|
За таким власне сценарієм власне розвивалися події в Галичині під час революції 1848 p., так званої весни народів. Саме тоді дійшло до остаточного розмежування між польським й українським національними рухами. Незабаром після вибуху революції у Відні у Галичині 16 квітня 1848 р. була скасована панщина - на п'ять місяців раніше, аніж по всій Австрійській імперії. Приводом для такої поспішності було бажання австрійського намісника графа Франца Стадіона перехопити ініціативу і випередити польську шляхту, яка зі страху перед повторенням різні 1846 р. готова була дарувати селянам волю.
Проголошенням політичних свобод першими скористалися поляки, які створили у Львові свій політичний орган - Центральну Раду Народову - та приступили до формування Національної гвардії. 2 травня 1848 р. у Львові була утворена перша русько-українська політична організація - Головна Руська Рада. Вона очолювалась спочатку перемиським єпископом Григорієм Яхимовичем, а пізніше - священиком Михайлом Куземським. У своєму першому маніфесті вона оголосила, що галицькі русини є частиною великого українського народу, який мав славне минуле і власну державу. Головною вимогою Головної Руської Ради був поділ Галичини на українську і польську частини (провінції) з окремими адміністраціями. Русько-український національний рух швидко поширився по всьому краю; були утворені 34 повітові ради, почалось формування загонів національної самооборони. Шукаючи натхнення в славному історичному минулому, Головна Руська Рада відновила герб галицько-волинських князів (золотий лев на голубому тлі) і прийняла синьо-жовтий прапор як національний стяг українського народу.
|
|
|
Русько-українські національні вимоги наштовхнулись на сильну опозицію з боку польських політиків. Щоб розколоти єдність цього руху, вони створили на противагу Головній Руській Раді нову організацію - Руський собор - та почали видавати газету "Днєвник Руський" (редактор - Іван Вагилевич). Головна Руська Рада отримала підтримку з боку австрійського уряду, який хотів опертися на галицьких русинів у боротьбі проти поляків. Віденська влада не спішила задовільнити політичних вимог русинів, тому основні їхні досягнення обмежилися культурною галуззю. Серед найбільших слід назвати з'їзд інтелігентів ("Собор руських учених", 19 жовтня 1848 p.), участь у слов'янському з'їзді у Празі, відкриття у Львівському університеті кафедри руської мови та літератури (її очолив Яків Головацький) та наукового товариства "Галицько-Руська Матиця", заснування газети "Зоря Галицька" (1848-1852).
|
|
|
На початку листопада 1848 р. у Львові дійшло до сутичок між австрійськими загонами і польською Національною гвардією. Австрійська артилерія відкрила вогонь по місту і завдала йому важких руйнувань. Листопадові події поклали край революційному розвитку. Після розправи з польським рухом австрійський уряд перестав підтримувати русько-українські організації, і вони помітно підупали або й припинили (як Головна Руська Рада) своє існування.
Однак, як у випадку з Кирило-Мефодіївським товариством на Наддніпрянській Україні, діяльність Головної Руської Ради мала неперехідне значення для формування ідеології українського національного руху в Галичині. З цього часу вимога поділу Галичини на дві частини й утворення з українських земель Австрії окремої провінції розглядалося як мінімальна політична програма галицьких українців аж до розпаду Австрійської імперії у 1918 р.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 598; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!