Поняття та види держ. службовців.
Поняття "держ службовець" відповідно до Закону "Про державну службу" є похідним від поняття держ. служби. Держ службовець - це особа, яка обіймає певну посаду в держ. органах або їх апараті, здійснює на професійній основі діяльність щодо практичного виконання завдань і функцій держ., наділена у зв'язку з цим відповідними службовими повноваженнями і одержує за це заробітну плату за рахунок держ. коштів. Поділ держ. службовців здійснюється за різними критеріями, залежно від яких виділяють наступні види держ. службовців:
а) за хар-ром праці, обсягом та хар-ром їх службових повноважень:
- керівники;
- спеціалісти;
- технічні виконавці;
б) за хар-ром і обсягом владних повноважень:
- посадові особи;
- представники влади;
- адмін.-допоміжний персонал;
- функціональний (оперативний, основний) персонал;
в) за видами служби, на якій особи перебувають:
- службовці звичайної (цивільної) служби;
- службовці спеціальної (мілітаризованої) служби;
г) за розподілом держ. влади:
- державні службовці законодавчої влади;
- державні службовці викон. влади;
- державні службовці судової влади.
До основних обов'язків держ. службовців належать:
- додержання КУ та інших актів законодавства України;
- забезпечення ефективної роботи та виконання завдань держ. органів відповідно до їх компетенції;
- недопущення порушень прав і свобод людини та гр-нина;
- безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень держ. органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників;
|
|
|
- збереження держ. таємниці, інформації про гр-н, що стала їм відома під час виконання обов'язків держ. служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню;
- постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації;
- сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість у роботі.
Держ службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, держ службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.
Основні права держ. службовців:
- користуватися правами і свободами, які гарантуються гр-нам України Конституцією і законами України;
- брати участь у розгляді питань і прийнятті в межах повноважень рішень;
- одержувати від держ. органів, підприємств, установ, організацій, органів місцевого самоврядування необхідну інформацію з питань, що належать до їх компетенції;
|
|
|
- на повагу особистої гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, співробітників і гр-н;
- вимагати затвердження керівником чітко визначеного обсягу службових повноважень за посадою службовця;
- на оплату праці залежно від посади, яку він займає, рангу, який йому присвоюється, якості, досвіду та стажу роботи;
- безперешкодно ознайомлюватись з матеріалами, що стосуються проходження ним держ. служби, в необхідних випадках давати особисті пояснення;
- на просування по службі з урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання своїх службових обов'язків, участь у конкурсах на заміщення посад більш високої категорії;
- вимагати службового розслідування з метою зняття безпідставних, на думку службовця, звинувачень або підозри;
- на здорові, безпечні та належні умови праці;
- на соціальний і правовий захист відповідно до його статусу;
- захищати свої законні права та інтереси у вищих держ. органах та у судовому порядку.
Обмеження при прийнятті на службу є традиційними. Зокрема не можуть бути обраними або призначеними на посаду особи, які:
- визнані у встановленому порядку недієздатними;
- мають судимість, що є несумісною із заняттям посади;
|
|
|
- у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є близькими родичами чи свояками.
Правове регулюв. проходження держ. служби.
Проходження держ. служби довго триваючий процес, який для держ. службовців виражається в послідовній зміні посад починаючи з моменту вступу на державну службу і до звільнення з неї. Протягом цього часу реалізується адмін-правовий статус держ. службовця.
Під проходженням держ. служби слід мати на увазі сукупність юрид. фактів, пов’язаних з виникненням, зміною та припиненням державно-службових відносин, а саме: з прийняттям на державну службу, службовою кар’єрою (просуванням по службі) та припиненням держ. служби.
Проходження держ. служби регламентується 2 видами правових актів. Вони розрізняються між собою за хар-ром правових наслідків, що вони викликають.
Перший складають нормативні правові акти, які встановлюють загальний для всіх гр-н порядок (правила та умови) проходження держ. служби. Ними визначається порядок прийняття на роботу, проходження терміну випробування при прийнятті на службу, особливості умов служби, порядок проведення атестацій, присвоєння рангів та ін.
|
|
|
Другий вид актів – індивідуальні акти, що являють собою один з різновидів юрид. фактів (наказ про призначення на посаду, наказ про присвоєння чергового рангу та ін.).
Відповідно до Закону право на державну службу мають гр-ни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політ поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір, або за іншою процедурою (за патронажним принципом).
При заміщенні посади держ. службовця допускається встановлення випробувального терміну (до 6 міс).
Державні службовці підлягають обов’язковій атестації (залежно від виду служби: не частіше 1 разу в 2 роки, але не менше ніж 1 раз у 5 років).
З метою надбання практичного досвіду, перевірки професійного рівня може проводитись стажування держ. службовців (терміном до 2 міс з збереженням середньої заробітної плати).
Тривалість робочого часу держ службовців визначається КЗпП та з урахуванням особливостей перебування на різних видах служби.
Заключним моментом перебування на державній службі є припинення державно-службових відносин шляхом припинення держ. служби.
Держ служба припиняється:
на загальних підставах. Передбачених КЗпП України;
порушення умов реалізації права на державну службу ( ст 4 З-ну);
недотримання пов’язаних із проходженням служби вимог (обмеження передбачені ст 16 Закону);
досягнення службовцем граничного віку перебування на державній службі (60 (55) років);
відставки (для осіб 1,2 категорії);
виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на державній службі (недієздатність, наявність судимості, прийняття на роботу родичів та ін);
відмови держ. службовця від прийняття присяги або порушення присяги;
неподання або подання неправдивих відомостей щодо його доходів.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 334; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!