Ведучі підвісні конвеєри. Загальна будова
Підвісні ведучі конвеєри служать для безперервного (періодичного) транспортування автомобілів на власному ходу або агрегатів на візках, що рухаються по підлозі цеху. Автомобіль 1 (рис. 2.18, а) приєднується до тягового ланцюга 2 буксирним захватом 3 за буксирний гак 4 і рухається на своїх колесах 5. Візок 1 (рис. 2.18, б) має вертикальну ведучу штангу 2, яка приєднується до захвату 3, закріпленого на каретці 4. Каретка з’єднана з тяговим ланцюгом 5, який рухається по напрямним (підвісному шляху) 6.
Швидкість руху конвеєрів 0,05...0,75 м/с.
Переваги ведучих підвісних конвеєрів: можливість транспортування вантажів, які мають значну масу (5 т і більше), оскільки сила тяжіння вантажу передається на підлогу, а не на підвісні напрямні; відсутність заглиблень в підлогу приміщення; вільний огляд всього механічного і електричного обладнання; простота зміни траси конвеєра; вільний ввід і вивід пустих і завантажених візків (автомобілів) по всій трасі із сфери дії конвеєра при безперервній його роботі і взаємодії з авто- і електровізками і самохідними вантажниками; порівняно висока швидкість транспортування (до 1 м/с), оскільки відсутня можливість розхитування вантажів; допускають плавні підйоми; спуски (з нахилом до 15%); можливість встановлення на міжповерхових перекриттях або над підвалом.
До недоліків підвісних конвеєрів відносяться: можливість перекидання візків (з значною масою) на похилих ділянках внаслідок верхнього прикладання тягової сили; затрати ручної праці на приєднання візка (зчеплення автомобіля).
|
|
|
Тяговий розрахунок конвеєра
Тяговий розрахунок ведучих підвісних конвеєрів виконується методом послідовного обходу траси конвеєра по контуру (рис. 2.19).
Пронумеруємо точки спряжень, починаючи від точки збігання ланцюга з приводної зірочки до точки набігання (точки 1, 2, 3, 4). Позначимо силу натягу ланцюга у точках 1, 2, 3... відповідно 
, 
, 
... Найменший натяг ланцюга приймаємо в межах 
.
Натяг ланцюга в точці 1 буде:
 .
| (2.48) |
Натяги ланцюга в точках 2, 3 і 4 знайдемо аналогічно (2.29):
,
,
 .
| (2.49) |
Тут
,
де 
– кут буксирного захвату автомобіля, 
;
– коефіцієнт опору рухові автомобіля,
,
де 
і 
– коефіцієнти тертя кочення відповідно у підшипниках коліс автомобіля і коліс автомобіля о підлогу;
– радіус коліс автомобіля.
Сила натягу буксирного захвата
,
де – тягова сила для переміщення автомобіля,
.
Ведучий підвісний конвеєр
Рис.2.18
|
Розрахункова схема ведучого конвеєра
Рис.2.19
|
Тягові елементи конвеєрів
В якості тягового елемента підвісного конвеєра застосовують ланцюги різних типів. Для конвеєрів, розміщених в горизонтальній площині, застосовують ланцюги любого типу: тягові пластинчасті роликові з кроком 65...200 мм і пластинчасті приводні з кроком 25...38 мм. Для просторових конвеєрів застосовують ланцюги з двосторонньою гнучкістю.
|
|
|
Зварні термічно оброблені ланцюги виготовлені із дроту діаметром 9, 11, 13, 14 і 16 мм можуть застосовуватися на конвеєрах легкого типу. На конвеєрах середнього і важкого типів можуть застосовуватися литі або ковані розбірні ланцюги. В конвеєрах легкого типу зарубіжних конструкцій відомо застосування ланцюгів із скловолокна з кульковими шарнірами.
Каретки
Каретка (рис. 2.20) підвісного конвеєра складається із двох котків 2 з консольними осями і підшипниками, кронштейнів 3, в яких кріпляться осі підшипників і прокладки 4. Кронштейни 3 з’єднують між собою болтами 1 після встановлення у внутрішню ланку 5 розбірного ланцюга.
Виступи 8 кронштейнів жорстко фіксують положення ланки ланцюга; болт 6 з розпірною втулкою 7 забезпечує шарнірне кріплення вантажної підвіски.
Каретка
Рис. 2.20
|
Каретки бувають робочі (вантажні) – одинарні і траверсні (спарені) і допоміжні – підтримуючі. Робочі каретки призначені для безпосереднього кріплення вантажу. Допоміжні каретки встановлюють між робочими каретками для попередження провисання тягового ланцюга.
|
|
|
Котки кареток безребордні. Профіль обода котка залежить від профілю напрямних, по яких коток пересувається. Ободи котків виконують конічними або сферичними. В сучасних каретках котки встановлюють на підшипниках кочення (рис. 2.21, б, в) або застосовують котки-підшипники (рис. 2.21, а), зовнішнє кільце яких має спеціальний профіль для кочення по полиці двотавра.
Коток-підшипник (рис. 2.21, а) складається із зовнішнього обода котка 3, внутрішнього обода 1, кульок 4 збільшеного діаметра, сепаратора 5, кришки 6 і лабіринтового ущільнення 2. Великий діаметр кульок (12...16 мм) допускає значні навантаження на коток і завдяки збільшеному зазору між кульками і біговою доріжкою підшипник надійно працює навіть в умовах забрудненого мастила. На конвеєрах легкого типу допускається застосування підшипників ковзання із антифрикційних матеріалів. Котки штампують із сталі 40, 45 і 50 з термообробкою обода або відливають із чавуну. Котки-підшипники виготовляють із сталі ШХ15. Можна застосовувати котки із пластмас – полікапролактама і ін.
Котки каретки
а) б) в)
Рис. 2.21
|
Кронштейни штампують із сталі 40 або відливають із сталі 35Л.
|
|
|
Підшипники кочення котків розраховують по еквівалентному навантаженню на каретку. Фактичні навантаження на каретки визначаються з врахуванням конкретних параметрів для кожного конвеєра. З метою уніфікації при проектуванні конвеєрів застосовують типові каретки серійного виробництва з відомим статичним розрахунковим навантаженням. Для забезпечення працездатності типової каретки необхідна умова
 ,
| (2.50) |
де 
і 
– розрахункова і максимальна сила на каретці.
У ланцюгових конвеєрів крок каретки повинен бути кратним двом крокам ланцюга із умови кріплення. Для конвеєрів з вертикальними перегинами крок кареток вибирають рівним 4...10 крокам ланцюга, але не більше 800...900 мм.
При більшому кроці підвісок між робочими каретками встановлюють допоміжні каретки для недопущення надмірного провисання ланцюга. У горизонтальних конвеєрах крок кареток можна збільшити до 1200...1600 мм.
Поворотні пристрої
Повороти конвеєра в горизонтальній площині здійснюються за допомогою поворотних пристроїв, в якості яких використовують зірочки, блоки, роликові батареї і напрямні шини. Поворотний пристрій із зірочкою (рис. 2.22) застосовують для розбірних, пластинчастих і інших ланцюгів.
Поворотні зірочки мають 6...13 зубів спеціального профілю і діаметр початкового кола 300...1300 мм. Виготовляють їх литими із сталі 35Л з нормалізацією із сірого чавуну або зварюють із сталі Ст.3.
Поворотний пристрій
Рис. 2.22
|
Підвісні напрямні
Напрямні підвісного конвеєра, по яких рухаються каретки, виготовляють із одного або двох прокатних чи гнутих профілів із сталей Ст5, 45 і 14Г2. Однобалочні напрямні виготовляють із двотаврових балок № 10, 12, 14 і 16 (рис. 2.23, а); із труб діаметром 60, 100 і 150 мм з поздовжнім прорізом (пазом) (рис. 2.23, б); із спеціальних коробчастих профілів (рис. 2.23, в). Двобалочні напрямні (рис. 2.23, г, д) виготовляють із двох прокатних чи гнутих кутників або із двох спеціальних гнутих профілів.
Напрямні виготовляють окремими секціями у вигляді самостійних монтажних вузлів. Секції з’єднують між собою нерухомими і рухомими стиками за допомогою зварювання або накладками і болтами.
Профілі підвісних напрямних
а) б) в) г) д)
Рис. 2.23
|
Рухомі стики застосовують для з’єднання натяжних пристроїв (хід 100...400 мм), а також в якості температурних компенсаторів (хід 15...20 мм). При конструюванні кріплень напрямних конвеєра необхідно максимально використовувати конструкції приміщення, в якому розміщується конвеєр. Напрямні кріплять на круглих тягах діаметром 16...20 мм або жорстких підвісках до форм перекриття приміщення, на кронштейнах до стін або колон і на спеціальних стійках, якщо немає можливості використати елементи приміщення.
Радіус повороту напрямних на зірочці повинен бути меншим радіуса її початкового кола, оскільки ланка ланцюга з прикріпленою до нього кареткою встановлюється по хорді початкового кола зірочки. А тому радіус повороту напрямних визначається по центрам розміщення кріплень кареток до ланцюга. Підвісні напрямні розраховують методами будівельної механіки.
Привод підвісних конвеєрів
Для підвісних конвеєрів застосовують приводи двох типів: кутові із зірочками (рис. 2.24, а) та гусеничні зі спеціальними кулаками (на лінійних відрізках).
Крутний момент зірочка 1 отримує від двигуна 5 через муфту 4 і редуктор 3. У приводі передбачено запобіжний пристрій 2 від перевантаження. Кутовий привод з зірочкою встановлюють на повороті траси конвеєра на 90º або 180º. Існує три основні схеми редукторів для привода підвісних конвеєрів: черв’ячно-циліндричний, конічно-циліндричний і трьохступінчастий циліндричний. Редуктор конічно-циліндричний п’ятиступінчастий показано на кінематичній схемі привода (рис. 2.24, б). Потрібна потужність двигуна визначається за формулою (2.35). Необхідне передаточне число редуктора визначається відомими методами та підбирається редуктор. При необхідності виконуються перевірочні розрахунки редуктора. Затим вибирається пружна муфта (втулково-пальцева або гідравлічна) і проводяться її перевірочні розрахунки.
Привод підвісних конвеєрів
Рис. 2.24
|
Натяжні пристрої
На підвісних конвеєрах застосовують вантажні, пневматичні, гідравлічні, пружно-гвинтові та гвинтові натяжні пристрої. Вантажний натяжний пристрій (рис. 2.25) складається із рухомого візка 9, до якого кріпиться поворотний пристрій 1 (поворотна зірочка) і рухомі поворотні напрямні 3 конвеєра, натяжного вантажу 6 з канатами і направляючими блоками 5. Під дією сили тяжіння вантажу візок відходить назад і натягує ланцюг, що охоплює поворотний пристрій, створюючи необхідний попередній натяг. Хід натяжного пристрою становить 250, 400 і 600 мм. Натяжний візок встановлюють на чотирьох вертикальних опорних 7 і горизонтальних напрямних 8 котках. За допомогою спеціальних рухомих стиків 2 з’єднують нерухомі і рухомі частини конвеєра. В граничних положеннях візка встановлюють вимикачі 4.
Вантажні натяжні пристрої виконують без поліспаста (рис. 2.25, а) при силі натягу до 4 кН і з поліспастом (рис. 2.25, б) при силі натягу до 16 кН.
У конвеєрів легкого типу, з натягом ланцюга до 4 кН натяжний пристрій іноді об’єднують з приводом, встановлюючи приводний механізм на натяжному візку. В багато приводних конвеєрах число натяжних пристроїв рівне числу приводів.
Натяжний пристрій
Рис. 2.25
|
Підвіски
В підвісних конвеєрах несучими елементами служать підвіски різних типів, на які встановлюють або підвішують вантажі. Для транспортування автомобілів застосовують канатні захвати (рис. 2.26).
Підвіски та захвати
Рис. 2.26
|
Параметри підвісок та захватів для транспортування вантажів нормалізовані. Підвіска повинна бути міцною, легкою та простою за конструкцією і надійною для безпечного транспортування вантажів.
Запобіжні пристрої
Для запобігання поломок механізмів приводу і ходової частини конвеєра із-за випадкових перевантажень на приводній зірочці встановлюють запобіжні штіфти, які зрізаються при перевантаженні на 25% або спеціальний пристрій, який виключає подачу струму до електродвигуна і конвеєр зупиняється.
Конвеєри огороджують сталевою сіткою і встановлюють спеціальні уловлювачі вантажів на підйомах і спусках.
Розрахунок конвеєрів
Для розрахунку підвісного конвеєра повинні бути задані: схема його траси, маса і розміри вантажів, продуктивність і характеристика умов роботи. Основними розрахунковими параметрами конвеєра є: продуктивність 
(шт./год.), швидкість 
(м/с), крок підвісок з вантажами 
(мм) і число вантажів на підвісці 
(штук).
Крок підвісок вибирають кратним подвоєному кроку ланцюга 
із умови забезпечення вільного розміщення вантажу на конвеєрі і його проходженні на поворотах. Швидкість транспортних конвеєрів залежить від маси вантажів, продуктивності та способів завантаження і розвантаження. В більшості випадків вона складає 0,05...0,5 м/с. Затим виконуються тяговий і всі інші необхідні розрахунки конвеєра як викладено вище.
Ведучі наземні конвеєри
Ведучі підлогові конвеєри служать для транспортування автомобілів на власному ходу або агрегатів на візках, що рухаються по підлозі цеху. Автомобіль (візок) 1 (рис. 2.27) приєднується до тягового ланцюга 2 буксирним захватом 3 за буксирний крюк 4 і рухається на своїх колесах 5.
До переваг наземних конвеєрів відносяться порівняно простота конструкції та можливість транспортування вантажів значної маси.
До недоліків таких конвеєрів відносяться необхідність їх розміщення в заглибленні та великі проблеми при зміні траси конвеєра.
Тяговий розрахунок наземного конвеєра та розрахунки інших його елементів виконуються аналогічно розрахункам ведучого підвісного конвеєра, викладеним в п. 2.3.1.
|
Штовхаючі конвеєри
Штовхаючі конвеєри являються найбільш поширеними і застосовуються для переміщення автомобілів за допомогою штовхача або несучого візка. Штовхачі конвеєра передають зусилля автомобілям, впираючись в передній міст (балку) або в задній міст (балку).
В якості тягового органу в штовхаючих конвеєрах використовується втулково-роликовий ланцюг або канат.
Широке застосування має штовхаючий конвеєр моделі 4120.
Принципова схема такого конвеєра показана на рис. 2.28.
Штовхаючий конвеєр
Рис.2.28
|
Штовхаючий конвеєр складається із приводної станції 1, яка включає в себе електродвигун, муфту та редуктор, штовхача 2, тягового ланцюга 3, натяжної станції 4, напрямних 5 і ведучої зірочки 6.
Приводна станція 1 служить для приведення в рух тягового органу 3 (ланцюга або каната) за допомогою електродвигуна. Швидкість руху конвеєра змінюється за допомогою редуктора або двоступінчастих шківів клинопасової передачі. Конвеєри бувають з правим або лівим розміщенням приводної станції відносно осі конвеєра.
Натяжна станція 4 служить для регулювання натягу ланцюга (каната) 3, який досягається за допомогою гвинтового механізму або противаги.
Тяговий орган (ланцюг, канат) 3 штовхаючих конвеєрів складається із однієї вітки втулково-роликового або пластинчасто-втулкового ланцюга, в який вмонтовані штовхачі або штовхаючі візки 2 з кроком 6, 9 і 16 м (в залежності від типу автомобіля). Кожний візок опирається на чотири котки, які перекочуються по напрямним 5.
Штовхачі або штовхаючі візки 2 встановлюються на ланцюгу шарнірно і можуть нахилятися в сторону руху конвеєра при проходженні над ними низько розміщених частин автомобіля. В вихідне положення штовхачі повертаються за допомогою пружини.
Розрахунки штовхаючого конвеєра виконуються аналогічно розрахункам ведучого конвеєра, викладеним вище.
Сучасні конвеєри забезпечені автоматичним управлінням. Пуском конвеєра керує оператор за допомогою спеціального пульта.
Зупинка конвеєра проводиться автоматично, коли автомобіль, переміщений на останній пост своїми колесами, натисне на кінцеві вимикачі або з пульту керування чи пультів постів при аварійній зупинці. Оператор включає пуск конвеєра після того, як отримає на своєму пульті управління сигнали про закінчення робіт на всіх постах. Перед пуском подаються звукові і світлові сигнали.
Конвеєри забезпечують:
– зменшення забруднення повітря робочої зони;
– в процесі мийки автомобіля конвеєри забезпечують малу та сталу швидкість руху;
– рух автомобіля в процесі фарбування та сушки після фарбування.
Тема 6. Кріпильні вузли віброагрегатів
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 1245; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!