Визначення зусиль в кріпильних вузлах віброагрегатів.
Зведені коефіцієнти жорсткості
Жорсткість, як і міцність, визначає працездатність конструкції і залежить від її розмірів, форми перерізу, матеріалу і виду навантаження. В залежності від напрямку дії зусилля і деформації розрізняють лінійну і кутову жорсткості.
Станина (основа) віброагрегату являє собою просторову рамну систему. Для визначення зведених коефіцієнтів жорсткості кріпильних вузлів віброагрегату (електродвигуна, відцентрового вентилятора з основою) необхідно методами теорії пружності знайти деформації елементів в залежності від навантаження і встановити відношення навантаження до деформації. З цією метою розрахункову схему основи кріплення представляють у вигляді рами. Навантаження , які діють на раму, зводять до вузлів кріплення (рис. 2.30., а) .
Таким чином, знайдемо зведені коефіцієнти жорсткості кріпильного вузла відносно осей х і γ ( подані без виводу ) :
| (2.56) |
| (2.57) |
де 
- погонна жорсткість стержнів основи / стійок / ;
І1 - сумарний динамічний момент інерції перерізу стійок / кутників / відносно осі х ;
І2 – зведений динамічний момент інерції перерізів з’єднувальних деталей / лапи електродвигуна і плити основи / ;
L1 – довжина стійки основи / рами /.
Зведений коефіцієнт жорсткості кріпильного вузла відносно осі у знайдемо як для змішаного паралельно-послідовного з‘єднання пружних елементів конструкції з жорсткостями : пружного болта С1 , стика з’єднувальних деталей С2 і стійoк основи С3 / рис. 2.30,б/ :
|
|
|
| (2.58) |
Коефіцієнти жорсткості визначаються як величини, обернені коефіцієнтам податливості. Коефіцієнти податливості l вираховуються відомими із курсу деталей машин методами.
Коефіцієнт податливості болта lб визначається за формулою : 
| (2.59) |
де L- довжина деформованої частини стержня болта, яка дорівнює сумарній товщині з’єднувальних деталей ;
F – площа поперечного перерізу стержня болта ;
Е – модуль пружності матеріалу болта .
Деформації в з’єднувальних деталях розповсюджуються в так званих конусах тиску. Зовнішній діаметр меншої основи конуса тиску дорівнює зовнішньому діаметру опорної поверхні гайки або головки болта , а твірні конуса нахилені під кутом a. Дослідженнями встановлено , що кут a< 45o. Рекомендується приймати : a = arctg 0.5.
Розрахункова схема основи кріплення
Рис. 2.30.
|
Для спрощення розрахунків конус замінюють циліндром, зовнішній діаметр якого дорівнює середньому діаметру конуса.
Коефіцієнт податливості з’єднувальних деталей можна знайти із відношення:
| (2.60) |
де h1 і h2 - товщина з’єднувальних деталей ;
|
|
|
F1 і F2 - площі поперечних перерізів конусів або циліндрів тиску ;
Е1 і Е2 - модулі пружності матеріалів з’єднувальних деталей.
Таким чином, знаючи геометричні параметри основи віброагрегату знайдемо зведені коефіцієнти жорсткості кріпильних вузлів відносно осей х, у і g за формулами (2.56) і (2.57) використовуються при розв’язуванні диференційних рівнянь (2.52) і (2.53).
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 259; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!